10. Устаткування для кріпильних, регулювальних та розбирально- складальних робіт
10.1. Загальні відомості про розбирально-складальні роботи
10.2. Стенди для розбиранння й складання aгpeгaтів і вузлів автомобіля
10.3. Гайковерти
10.4. Пресове обладнання
Розбирально-складальні роботи є найчастішими операціями ТО і ПР автомобілів. Під час їх виконання використовують різне устаткування та інструмент, організаційне і технологічне оснащення.
Трудомісткість цих робіт складає 28–37% тpyдoмісткості усіх виконуваних операцій ТО і ПР автомобілів. Зняття і установка aгpeгaтів автомобілів здійснюється за допомогою різних засобів механізації. Устаткування і пристосування мoжyть бути стаціонарними, пересувними або переносними, а залежно від призначення – універсальними або спеціалізованими, а також підлоговими або настільними. Вони мoжуть використовуватися як на робочих постах ТО і ПР автомобілів, так і в допоміжних дільницях (aгpeгaтниx, моторних та ін.).
До основного ремонтного устаткування відносять стенди для зняття з автомобілів aгpeгaтів. Вони оснащені різними захватами і затисками, а також всілякими додатковими механізмами, наприклад, для стискування пружин передньої підвіски, для повороту знятих aгpeгaтів тощо.
Вимоги до стендів для розбирально-складальних робіт:
– компактність;
– висока надійність;
– висока безпека;
– простота в управлінні і технічному обслуговуванні;
– низька енергоємність;
– низька вартість.
Стенди для розбирання (складання) агрегатів можуть бути різних типів і конструкцій. Це залежить від конструктивних особливостей агрегатів, їх розмірів і маси, а також способу організації процесу розбирання (складання).
Конструкція стенду повинна забезпечувати безпеку і зручність для робітника під час виконання робіт, мінімальні витрати часу на установку і зняття агрегата. У низці випадків конструкція стенду повинна забезпечувати в процесі розбирання можливість повороту (кантування) агрегата в зручне для роботи положення. При цьому мають бути передбачені стопорні пристрої, що унеможливлюють мимовільне повернення агрегатів.
Класифікують стенди за кількома ознаками.
За типом приводу:
– електромеханічні;
– ручні.
За конструкцією рами:
– консольні (Г-подібні);
– портальні (П-подібні).
За вантажопідйомністю:
– до 500 кг (для ремонту агрегатів легкових автомобілів);
– до 1000 кг (для ремонту агрегатів легкових автомобілів, позашляховиків, венів);
– понад 1000 кг (для ремонту агрегатів вантажних автомобілів і автобусів).
За призначенням:
– універсальні;
– спеціальні.
Універсальні стенди призначені для розбирання (складання) однотипних агрегатів (вузлів) автомобілів різних моделей або різнотипних агрегатів (вузлів) автомобілів однієї моделі.
Спеціальні стенди призначені для розбирання (складання) однотипних агрегатів (вузлів) автомобілів певної моделі. Їх застосовують на підприємствах з великою виробничою програмою, та одномарочним рухомим складом. Стенди можуть бути також стаціонарні (з нерухомою основою) і пересувні (рис. 10.1, а).
Такий тип стендів забезпечує зручність виконання робіт з розбирання-складання агрегатів і вузлів, знятих з автомобіля й доставлених в агрегатну дільницю (цех). Промисловість випускає велику кількість стендів для розбирання-складання: двигунів, коробок передач, гідромеханічних передач, редукторів задніх мостів тощо.
Розрізняють стенди для загального розбирання/складання двигунів та інших агрегатів і стенди для розбирання окремих вузлів, наприклад, головок блока циліндрів.
Стенди-кантувачі для загального розбирання/складання мають стійкову або рамну конструкцію (рис. 10.1 а, б). Для кріплення агрегатів використовуються фланці або опорні балки рами. Кріплення агрегатів на стенді здійснюється по тих же посадочних місцях, що й на автомобілі. Установлений на стенді агрегат може провертатися на 360° навколо поздовжньої осі й фіксуватися в кожному із дванадцяти положень.
Рис. 10.1. Стенди для розбирання/складання двигунів і коробок передач: а – для великогабаритних силових агрегатів; б – одностійковий із кріпленням агрегата по фланцю;
в – двостійковий пересувний
Стенди другої групи призначені для швидкого і якісного розбирання-складання окремих вузлів агрегатів автомобіля, наприклад, стенд для розбирання головки блоку циліндрів двигуна автомобілів (рис. 10.2). Стенди мають рамну конструкцію із установленими на верхній кришці пневматичним розсухарювачем і поворотним на 360° монтажним столом. Керування приводом розсухарювача проводиться педаллю.
Такі стенди відносяться до стаціонарного устаткування і можуть мати різні типи приводу (рис. 10.3, 10.4).
Рис. 10.2. Стенд для розбирання головки блоку циліндрів двигуна
Під час технічного обслуговування автомобілів велика увага приділяється перевірці затягування різьбових з’єднань. Трудомісткість кріпильних робіт під час ТО може досягати 30-35% від його загальної трудомісткості. Для підвищення продуктивності праці при виконанні кріпильних і розбирально-складальних робіт доцільно використовувати гайковерти. Вони можуть бути пневматичними або електромеханічними.
Гайковерт – це спеціальне пристосування, яке використовується для роботи з нарізними з’єднаннями. Найчастіше гайковерти використовують за великої кількості з’єднань, або коли робота з ними потребує великих зусиль за відсутності можливості скористатися звичайним гайковим ключем, адже існують випадки, коли звичайний ключ просто не справляється з поставленим завданням, тобто гайки знаходяться в заіржавілому металі і викрутити їх звідти іноді дуже складно, а ось гайковерти мають таку можливість, що істотно спрощує процес.
За типом приводу розрізняють такі види гайковертів:
– електричні мережеві (рис. 10.5, 10.6) і акумуляторні (рис. 10.7),
– пневматичні (рис. 10.8),
– гідравлічні (рис. 10.9).
Живлення електричного інструменту може здійснюватись від побутової (220 В) чи промислової (380 В) електромережі або акумулятора. Пневматичні варіанти використовують енергію стисненого повітря, а гідравлічні – енергію рідини під тиском.
Сучасні варіанти цього інструменту поділяють на:
• Неударний (обертальний) – більш дешевий варіант, що підходить для побутового використання.
• Ударний (ударно-обертальний) гайковерт. Переважно використовується у професійній діяльності. Обертальний рух торцевої головки перетворюється на обертальні ривки за рахунок спеціального ударного механізму. Такий інструмент має іншу назву – імпульсний гайковерт. Його особливістю є здатність створювати значний крутний момент за відносно невеликої потужності приводу.
Електричний гайковерт
Інструмент з електроприводом, для якого використовуються стабільні побутові електричні мережі змінного струму. Характеризуються невеликими габаритами та рівнем шуму.
Великий діапазон потужності, крутний момент деяких моделей сягає 6 тис. Нм, що забезпечує високий ККД.
Електричні інструменти мають простий механізм перемикання напрямку обертання головки і регулятора крутного моменту.
Надійність та висока продуктивність дозволяють використовувати такі гайковерти як у побуті, так і на виробничих дільницях, у автосервісі та в інших видах виробництва важкого обладнання. За рахунок величезної кількості перехідників цей інструмент заслуговує на звання універсального.
Електричні гайковерти (рис. 10.5) працюють від мережі змінного струму. Вони відрізняються широким діапазоном потужностей і значень крутного моменту затягування (від 40 до 6000 Нм), низьким рівнем шуму і невеликою вагою. За допомогою механізму реверсу можна вибрати напрям обертання.
Такі гайковерти мають високу надійність і продуктивність. Вони використовуються в автомобільному будівництві, нафтохімічному виробництві, важкій промисловості. Завдяки широкому спектру додаткових перехідників і змінних насадок електричний гайковерт можна назвати універсальним інструментом. Ударний гайковерт перетворює обертальний рух в ударні імпульси. Завдяки цьому стає можливим відкрутити прикипілий болт або гайку, не пошкодивши різьблення. Частота ударів в таких інструментах може досягати трьох тисяч в хвилину.
Електромеханічний пересувний реверсивний інерційно-ударний гайковерт для гайок коліс вантажних автомобілів і автобусів (рис. 10.6) змонтований на двоколісному візку з коробчатою стійкою, по якій переміщається каретка з вертикальною плитою, а ній закріплені: електродвигун потужністю 1,5 кВт, що за допомогою клинопасової передачі приводить в обертання маховик, передня опора шпинделя і електромагніт, що використовується для включення в роботу ударного механізму.
Акумуляторний гайковерт
Основна його перевага – повна автономність за рахунок знімного акумулятора. Підходить як для побутового використання, так і для професіоналів. Здатний впоратися з гайками, покритими шаром іржі.
Має регулятор крутного моменту (може досягати 500 Нм) та перемикач напряму обертання. Популярними є ударні моделі, частота ударів яких сягає 3 тис. за хвилину.
Акумуляторні варіанти часто мають без щітковий двигун, що значно продовжує їх термін експлуатації.
Рис. 10.7. Гайковерт акумуляторний
Пневматичний гайковерт
Популярний інструмент в автомайстернях. Має металевий корпус із системою підключення шланга компресора.
Подача повітря регулюється спеціальним гвинтом. Пневмомотор, на відміну від електричного, має невелику вагу.
Реверсивний механізм дозволяє швидко змінити напрям обертання торцевої головки.
Гідравлічний гайковерт
Гідравлічні гайковерти – це не просто потужні та надійні інструменти, призначені для роботи з нарізними з’єднаннями. Основною перевагою гідрогайковертів є використання гідравлічного тиску для створення високого крутного моменту. Це дає змогу працювати з болтами й гайками, які потребують значних зусиль для затягування або ослаблення, що робить застосування цього інструменту високоефективним рішенням у складних промислових завданнях. Застосовують у таких галузях, як нафтогазова сфера (наприклад, під час роботи з фланцевими з’єднаннями), в автомобільній промисловості, де потрібна висока точність під час збирання вузлів, а також в енергетиці, суднобудуванні та будівництві.
Гідравлічний інструмент ділиться на торцевий та касетний.
Торцевий гідравлічний гайковерт (рис. 10.9, а) оснащений квадратним приводом, який сумісний зі змінними головками та подовжувачами. Однак, попри свої відмінні технічні та експлуатаційні характеристики, торцеві моделі мають певні обмеження, пов’язані з їхньою конструктивною особливістю. Вони не підходять для ситуацій, де шпилька або болт значно виступають над гайкою. У таких випадках інструмент просто не зможе ефективно захопити різьбове з’єднання.
Касетні гідравлічні гайковерти (рис. 10.9, б) – спеціалізовані інструменти з низьким робочим профілем і наскрізним захопленням. Вони ідеально підходять для роботи в умовах, де доступ до кріплення обмежений.
Під час виконання ремонтних робіт преси застосовуються як на робочих постах, так і на дільницях для робіт, пов’язаних з розбиранням або складанням з’єднань з натягом деталей типу «вал-втулка» або «втулка-втулка».
Преси для автосервісу випускаються в настільному й підлоговому виконанні з ручним гідравлічним і електрогідравлічним приводами (рис. 10.10).
Преси мають рамну станину з регульованим за висотою робочим столом. У верхній частині станини на траверсі закріплений силовий циліндр, з’єднаний гідравлічними шлангами високого тиску з насосною установкою.
Гідравлічна схема преса з електроприводом насоса показана на рис. 10.11.
Максимальний тиск насоса обмежується запобіжним клапаном, який налаштований на заводі-виробнику насосної станції. Налаштування преса на певне зусилля здійснюється в умовах експлуатації за вимогами технологічного процесу регулюванням тиску в напірній магістралі за допомогою реле тиску з контролем його значення за манометром.
Керування рухом робочого органа преса проводиться за допомогою перемикання нагнітальної магістралі з однієї порожнини гідроциліндра на іншу за допомогою розподільника, що діє від рукоятки.
Рис. 10.10. Преси гідравлічні:
а – настільного виконання з ручним насосом; б – підлогового виконання з електрогідравлічним приводом
Рис. 10.11. Принципова гідравлічна схема преса з електроприводом насоса:
1– оливний бак; 2 – перепускний клапан; 3 – розподільний клапан; 4 – дросель; 5 – гідравлічний циліндр;
6 – зворотний клапан; 7 – насос; 8 – електродвигун; 9 – основний оливний бак