Презентація Розміщення складів
Метод визначення центру ваги, методи вибору місця розміщення складу, аутсо́рсинг, аутсорсинг логістичних послуг.
2.1. Розміщення складів
2.1.1.Визначення способу задоволення потреби в складах та їх кількості
У процесі формування логістичної системи слід враховувати, що різні логістичні функції вимагають різної тривалості їх виконання, що призводить до необхідності зберігання матеріальних цінностей у період від завершення постачання до початку виробництва, або від виробництва до збуту продукції. Це обумовлює необхідність створення складських площ для накопичення матеріальних цінностей з метою забезпечення безперервного процесу виробництва або вчасного виконання замовлень споживачів. Кожне підприємство самостійно обирає спосіб, яким воно задовольняє свою потребу в складських площах.
До основних стратегій, до яких найчастіше вдаються підприємства для визначення способу отримання складських послуг, слід віднести такі:
1. Будівництво власного складу. Якщо застосування витягуючої системи виробництва, в основі якої лежить технологічний процес з чітким графіком випуску готової продукції, запаси не формуються або формуються в мінімальній кількості, що зумовлює або повну відсутність потреби в складах, або потребу в складах незначної площі. У торгівлі використовується тип штовхаючої організації руху матеріальних потоків, який вимагає формування значних запасів продукції та зумовлює потребу в складських приміщеннях. За умови використання штовхаючого способу організації руху матеріальних потоків як малі, середні, так і крупні підприємства віддають перевагу власному складу. Якщо малі та середні підприємства створюють склади універсального типу, то великі підприємства будують спеціалізовані склади, на яких зберігаються вхідні та вихідні матеріальні потоки.
2. Оренда складу. Оренду складу застосовують підприємства зі значними обсягами товарних потоків. Цей спосіб задоволення потреби у зберіганні запасів дає можливість підприємству економить на інвестиційних витратах, але змушує самостійно займатися складською логістикою, беручи на себе всі операційні витрати з утримання складу та проведення складських операцій. Орендатор бере на себе зобов’язання щодо виконання замовлення клієнта та ризик збереження запасу на складі.
3. Передача складських функцій на аутсорсинг. Аутсо́рсинг (англ. outsourcing) – передача підприємством складських функцій стороннім виконавцям на умовах субпідряду.
Відео «Логістика свіжих продуктів Raben Group»
Аутсорсинг логістичних послуг – скорочення або відмова від власного бізнес-процесу (як правило непро-фільного або неприбуткового) і передача частини або всіх логістичних функцій логістичним провайдерам (3PL).
.
Доцільність використання аутсорсингу пов’язана зі зменшенням витрат на зберігання запасів. У Цивільному кодексі передбачено оформлення аутсорсингу як договору відповідального зберігання. Тоді аутсорсинговий склад бере на себе всі витрати та ризики зі зберігання запасу. У законодавствах багатьох країн для зберігання стандартних і однотипних видів продукції (будівельні матеріали, нафта, газ, хімічні речовини, мінеральні добрива тощо) передбачена можливість укладання контракту на зберігання матеріальних цінностей зі знеособленням. Однотипний товар від різних клієнтів, що передається на склад, зберігається не відокремлено, а разом з такими ж товарами інших клієнтів. Видача товару замовникові здійснюється за кількістю зданого товару.
Вибір способу задоволення своїх потреб у складських площах та кількість складів, необхідних для зберігання товарів, визначається сукупністю факторів, серед яких основними є:
1) обсяг матеріальних потоків. Кількість складів має бути такою, щоб забезпечити зберігання всього обсягу вантажів;
2) обсяг попиту на ринку збуту. Чим більшим є попит на товар на відповідному ринку, тим більшим є попит на складські площі;
3) концентрація споживачів на ринку. У місцях концентрації споживачів зростає попит на складські площі, що призводить до географічної нерівномірності розташування складів;
4) географічне розташуванням покупців та продавців на даному ринку. Чим більше географічно віддаленими є продавець та покупець, тим більше складів задіяно в ланцюгу постачання товару до покупця (транзитно-перевалочні, сортувально-накопичувальні тощо);
5) загальні витрати на утримання складу.
З утриманням складу у підприємства виникають такі витрати:
а) постійні витрати на утримання складу. До таких витрат відносяться витрати, пов’язані з орендою складу (у випадку власного складу – амортизаційні відрахування), витрати на освітлення, на формування мікрокліматичних умов на складі (опалення, охолодження тощо), оплата праці працівників складу, амортизація складського обладнання та складської техніки тощо. Чим більшою буде кількість складів, тим більшими будуть постійні витрати;
б) змінні витрати на зберігання вантажу на складі. До витрат на зберігання на складі відносяться витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, внутрішньоскладське переміщення вантажів, витрати на пакування та маркування, витрати на комплектацію тощо.
Отже, чим більша кількість складів і чим більша кількість вантажів на них зберігається, тим меншими будуть витрати на одиницю товару;
в) транспортні витрати. Збільшення кількості складів призводить до збільшення кількості вантажів, що транспортується. Тоді витрати на одиницю продукції зменшуються;
г) витрати від втрачених продажів.
Втрачений продаж – це вартість відмов у продажу товару з причини його фізичної відсутності на складі в необхідний момент часу. Наявність більшої кількості складів дозволяє забезпечити швидке переміщення вантажів між складами, та відповідно, зменшити ризик відсутності товару на складі.
2.1.2. Фактори, які впливають на вибір місця розміщення складу
Місце розміщення складу має забезпечувати зручність як для всіх учасників логістичного процесу, так і зручність для виконання всіх логістичних операцій. Здебільшого постачання вантажу на склад здійснюватиметься великогабаритними вантажними автомобілями, а транспортування зі складу споживачеві малотоннажними автомобілями, тому склад має бути розміщеним у зручному місці та бути зручним для обслуговування різних видів транспорту.
На розміщення складу впливає сукупність факторів різної природи, основними серед яких є:
1. Природні ресурси. Серед сукупності природних ресурсів, які впливають на вибір місця розташування складу, важливе значення має наявність водопровідної мережі або інших джерел води та можливостей їх використання.
2. Населення. Серед загальної кількості населення щонайперше враховується кількість працездатного населення як потенційного ресурсу робочої сили.
3. Наближеність мережі енергопостачання. Наявність цього фактору обумовлена необхідністю їх використання для технологічних потреб, для приведення в дію машин та механізмів та на створення санітарно-гігієнічних умов праці.
4. Податки та інше місцеве законодавство. Мають важливе значення у тих країнах, де в кожному адміністративному окрузі існує автономна система оподаткування. Окрім того, необхідно врахувати місцеві правила будівництва, безпеки, висоту будівель, обмеження на типи будинків тощо.
5. Транспортна мережа. Перевага віддається місцям вздовж транспортної магістралі або на перетині двох або більше транспортних магістралей. Розміщення вздовж магістралі основних постачальників та покупців дозволить раціонально обрати місце розташування складу. Крім того, потребує вивчення оснащеність території іншими видами транспорту, зокрема і громадського, від якого суттєво залежить доступність розподільного центру як для власного персоналу, так і для клієнтів.
6. Транспортні витрати. Віддаленість складу від постачальника або споживача збільшуватиме транспортні витрати, а відповідно і ціну реалізації товару.
7. Наближеність споживачів. Особливу значимість цей фактор має для реалізації товару з обмеженими термінами реалізації. Чим ближче склад до місця споживання продукції, тим вищою буде якість постачання.
8. Плани місцевої влади. Вибираючи ділянку, необхідно ознайомитися з планами місцевої адміністрації з використання прилеглих територій і переконатися у відсутності факторів, які згодом могли б мати стримуючий вплив на розвиток розподільного центру.
9. Розмір і конфігурація ділянки. Велика кількість транспортних засобів, які обслуговують вхідні та вихідні матеріальні потоки, вимагає достатньої площі для паркування, маневрування та проїзду. Відсутність таких площ призведе до заторів, втрати часу клієнтів. Необхідно взяти до уваги вимоги, що висуваються службами пожежної охорони: на випадок пожежі до складів має бути вільний проїзд пожежної техніки. Для ефективного функціонування розподільного центру на відведеній для нього ділянці необхідно організувати функціонування всіх інших елементів логістичного комплексу, так як недооцінка будь-якого з них може негативно позначитися на роботі всього центру.
Зокрема, на території, що відводиться під склад, необхідно розмістити: адміністративно-побутові приміщення, що включають центральний офіс, їдальню, санітарно-побутові приміщення для робітників; пост охорони; пристрої для збору і обробки відходів;
10. Витрати на благоустрій території та інші фактори.
Для вибору складу на умовах оренди враховуються такі фактори:
– наявність під’їзних колій (залізнична гілка, траса, водна артерія – залежно від призначення) і комунікацій;
– наявність складського обладнання: кран-балка, тельфери, автонавантажувачі тощо; місцерозташування будівлі;
– наявність системи опалення (залежно від умов зберігання товару);
– наявність підсобної робочої території (зручність для маневрів вантажівок, наявність рампи);
– поверховість складського приміщення (перевага віддається першому поверху і будівлям ангарного типу).
2.1.3. Методи вибору місця розміщення складу
У разі вибору будь-якого із методів розміщення складу обирається критерій, який є основним мірилом прийняття рішення щодо оцінювання місця його розміщення на відповідність виставленим вимогам.
Для прийняття рішення щодо вибору місця розміщення складу можуть обиратися різні критерії, основними серед яких є:
1) мінімальні витрати на будівництво складу;
2) мінімальні витрати на обслуговування складу;
3) мінімальні приведені витрати;
4) мінімальні транспортні витрати на доставку товару до споживача;
5) висока якість виконання заявок споживачів;
6) швидкість доставки товару до споживача.
Вибір критерію залежить від сукупності факторів, а саме: збутової політики виробника, фінансових можливостей власника складу, типу споживчого ринку, стану конкуренції на ринку тощо. Критерій мінімальних капітальних витрат використовується у разі прийняття рішення щодо організації діяльності, пов’язаної з наданням складських послуг на новому складі. Розрахунок витрат на будівництво складу на декількох альтернативних місцях його розміщення дозволяє обрати те із географічних місць, витрати на будівництво складу, в якому будуть мінімальними.
Капітальні витрати складаються із:
1) вартості будівельних робіт;
2) вартості санітарно-технічних робіт (вартості робіт з проведення електропроводок для освітлення; вартості робіт із проведення водопроводу та каналізації; обладнання вентиляції та системи опалення; з демонтажу будівель, конструкцій, на місці яких буде здійснено нове будівництво або реконструкція; із благоустрою території; вартості непередбачених робіт);
3) витрат на придбання обладнання та складської техніки (ціни придбання, витрат на їх транспортування, витрат на монтаж тощо).
Критерій мінімальних витрат на обслуговування складу використовується у разі вибору із декількох існуючих складів. До витрат на обслуговування складу відносяться паливноенергетичні витрати (опалення, освітлення, створення відповідних кліматичних умов), витрати на оплату праці, нарахування на оплату праці, амортизація та ремонт основних засобів, адміністративні, витрати на збут, інші витрати. Критерій мінімальних приведених витрат використовується для оцінювання всіх видів витрат, пов’язаних з організацією складської діяльності.
Приведені витрати – це сума поточних витрат і капітальних вкладень, приведених до одного часового періоду (наприклад, року).
де: Вп – приведені витрати, грн;
КВ – капітальні витрати, грн;
То – термін корисного використання складу, грн;
Во – витрати на обслуговування складу, грн;
Вm – витрати на транспортування товару до споживача, грн.
Географічна віддаленість постачальника товару від споживача, географічна конфігурація місць розміщення складу, неповна завантаженість транспортних засобів стають основними причинами зростання транспортних витрат, що зумовлює додаткові витрати на збут та зростання ціни реалізації товару.
Отже, для вибору місця розташування складу враховуються витрати на транспортування товару. За критерієм мінімум транспортних витрат вибір місця розташування складу можливий з використанням декількох способів, кожний з яких, маючи переваги та недоліки, потребує додаткового коригування та внесення поправок з урахуванням впливу інших факторів, які визначають місце розташування складу (наближеність електроенергії, води, споживачів, робочої сили тощо). Компанія для розподілу своєї продукції може використовувати один або декілька складів. .
2.1.4.Метод визначення центру ваги
Суть методу полягає в такому: на мапу району з нанесеними місцями розташування споживачів компанії наносять координатну сітку. На основі даних про вантажообіг компанії з кожним із споживачів та координати споживачів на мапі за методом середньозваженої величини розраховуються координати розподільчого складу.
Рис. 21. План розташування споживачів та складу
Застосування описаного методу має деяке обмеження, оскільки на моделі відстань від пункту споживання матеріального потоку до місця розміщення розподільного центру враховується по прямій («як літає 103 ворона»). У зв’язку з цим модельований район повинен мати розвинуту мережу доріг, оскільки в іншому випадку буде порушений основний принцип моделювання – принцип подібності моделі і модельованого об’єкта. На реальній місцевості точка території, що забезпечує мінімум транспортної роботи з доставки, в загальному випадку не збігається зі знайденим на мапі центром ваги вантажопотоків, але, як правило, знаходиться десь недалеко. Підібрати прийнятне місце для складу дозволить наступний аналіз можливих місць розміщення в околицях знайденого центру ваги.
Таблиця 3
Вихідні дані для визначення координат розподільчого складу
Оптимальні координати складу визначаються за формулою:
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте визначення аутсорсингу.
2. Перерахуйте витрати, які пов’язані з утриманням складу.
3. Охарактеризуйте залежність кожного виду загальних витрат від кількості складів.
4. Які критерії вибору місця розміщення складу?