У природних умовах всі дерева та чагарники зростають по-різному. Залежно від процесу вигонки вони поділяються на два типи: базипетальні та акропетальні. Базипетальним (базисним) розвитком характеризуються чагарники, у яких найнижчі бруньки дають найбільш інтенсивно ростучі пагони, що в результаті утворюють найдовші гілки (рис. 65, б). Така форма росту характерна для багатьох гарноквітучих чагарників – форзиції, вейгели, садового жасмину.
Дерева та деякі чагарникові рослини характеризуються верхівковим розвитком, тобто ростуть акропетально. В цьому випадку інтенсивніше розвиваються і утворюють найдовші пагони бруньки, розташовані вгорі (рис. 65, а). У багатьох видів рослин, наприклад, у ялиці білої чи гіркокаштана звичайного, цей тип зростання яскраво виражений, у інших рослин, наприклад, у самшиту вічнозеленого чи тису ягідного, дещо менше.
Форма розвитку рослин визначається на генетичному рівні: у акропетальних рослин верхівкові бруньки та пагони виділяють фітогормони (наприклад, ауксин), які стримують ріст бруньок та пагонів, розташованих нижче. Розташовані вище частини рослини розвиваються інтенсивніше нижніх, в результаті чого останні можуть частково втрачати листя та відставати в рості. Тому важливо верхні частини рослини обрізати якомога коротше.