2.1.3. ВИТКІ РОСЛИНИ
Особливості росту цих рослин дозволяють розділити їх на такі групи: – вдале місце для вирощування багатьох витких рослин і чагарників. Біля стін будинків багато садівників вирощують плетисті троянди і ломиніс, а ось площа стін і огорож рідко ще використовується ефектно.
Рослини не тільки маскують різні недоліки будівництва, це ще й спосіб наблизити будинок до саду. У країнах Середземномор’я будинок і двір обвивають поверху виноградом, перетворюючи їх на єдине ціле. До того ж стіни й огорожі захищають ніжніші рослини, які не змогли б протистояти негоді на відкритому місці.
Можна також створювати різні споруди для вертикального озеленення (перголи, навіси, стовпи) або використовувати освітлювальні ліхтарі, дерева, а іноді й живоплоти.
Говорячи про обрізку рослин, які можуть бути використані на таких поверхнях, важливо пам’ятати про особливості їхнього росту та основні агротехнічні вимоги.
Особливості росту цих рослин дозволяють розділити їх на такі групи:
1. Природно чіпкі рослини, такі як плющ звичайний і п’ятилистий, які тримаються за рахунок повітряних коренів або присосок (рис. 80, а). Їм не потрібні опори.
2. Велика група витких рослин, що включає жимолость, ломиніс і гліцинію, які підіймаються на опору за допомогою закручених або роздвоєних листкових вусиків, черешків або стебел (рис. 80, б). Їм потрібна система опор, до яких вони можуть прикріплюватися.
3. Чіпкі рослини, які хапаються за інші рослини за допомогою загнутих шипів (троянди) або швидкого подовження гнучких пагонів (паслін кучерявий). Їм потрібна система опор, по яких вони легко б росли.
4. Ніжні чагарники, яким краще рости під захистом стін або огорож. Ступінь їх обрізки залежить від відведеного для них місця. До них належать, наприклад, вічнозелені цеанотус, карпентерія каліфорнійська і фремонтодендрон. При вирощуванні біля стін їм потрібна система опор, до якої можна підв’язувати їх прирости.
Вибирайте рослину, яка може заповнити відведене для неї місце і не вимагатиме постійної обрізки. Швидкорослий п’ятилистий плющ біля дачного будиночка, спочатку вельми привабливий, незабаром вимагатиме постійних турбот, щоб його рясний ріст не пошкодив черепицю на даху або водостічні труби. Тому біля дачного будиночка краще вирощувати ломиніс, цеанотус або піраканту.
За допомогою ломиноса гірського можна пожвавити найзвичайнісіньку огорожу і закрити кутові конструкції. Для цього його спочатку направляють вертикально до верху, а потім формують горизонтально по верху огорожі. Навіть такі важкі ділянки, як частина стіни під вікном, можуть бути закриті правильно сформованими чагарниками на кшталт крилогорішника, вовчих ягід запашних або ряболистої бруслини.
Дуже важливо правильно вибрати рослину. Наприклад, сонцелюбний цеанотус не слід висаджувати біля північної стіни або огорожі. Хоча він і виросте там, але стає неохайним і рідко буває здоровим, тоді як піраканта добре росте, цвіте і плодоносить у таких місцях.
Ніколи не саджайте рослини впритул до стіни або огорожі, між ними завжди має бути простір у 20–30 см. Біля самої стіни ґрунт зазвичай дуже сухий, і це, як правило, призводить до поганого росту, відмирання і рідкого цвітіння. Пам’ятайте, що система опор, яка робиться до посадки рослини, повинна забезпечувати її підтримку під час сильних вітрів і снігопадів.
Початкове формування і подальша обрізка. Усі попередні положення обрізки однаковою мірою стосуються як витких, так і лазячих рослин. Зокрема слід регулярно видаляти всі відмерлі, пошкоджені та хворі прирости.
Садівник робить обрізку, щоб забезпечити максимальне покриття рослиною тієї чи іншої поверхні і якнайповніше використати декоративний ефект листя, квіток і плодів. Для цього необхідно обмежувати природний ріст рослини. Особливо це важливо, коли для рослини відведено невеликий простір. У цьому випадку обрізка повинна бути спрямована, зокрема, на підтримання збалансованого і обмеженого росту, що досягається досить інтенсивною щорічною обрізкою сильнорослих рослин.
Неможливо переоцінити значення раннього формування з метою створення потужного скелета у рослини. Садівники зазвичай неохоче обрізають потужні прирости молодих рослин, але в деяких випадках це просто необхідно, щоб забезпечити максимальне покриття стіни або огорожі і виключити проблеми, що виникають з пристінними чагарниками, які часто ростуть убік від опор. Тому спочатку потрібно направляти і підв’язувати стебла, щоб закрити ними площу стіни або огорожі, а також обрізати пагони, що ростуть від них, щоб стимулювати утворення бічних пагонів.
Обрізка вже дорослих рослин залежить від особливостей їхнього росту. У тих рослин, які, як звичайний і п’ятилистий плющ, закріплюються на поверхні за допомогою повітряних коренів або присосок, слід обрізати лише пагони, що ростуть від стіни або огорожі. Для інших рослин потрібна щорічна обрізка, щоб підтримати їх охайний вигляд, обмежити розміри і стимулювати рясне цвітіння.
👆 Головне правило для садівників – дотримуватися рекомендацій щодо обрізки чагарників. Рослини, що цвітуть до середини літа на торішніх приростах, наприклад цеанотус вдавлений, форзиція поникла і ломиніс великочашечковий, обрізаються відразу після цвітіння. Рослини, які цвітуть у другій половині літа на приростах поточного року, слід обрізати або в кінці зими (ломиніс Жакмана), або ранньою весною (цеанотус Бурквуда).
Деяким рослинам для рясного цвітіння потрібна складніша обрізка. Основні стебла формуються за необхідності, щоб заповнити прогалини в скелеті, тоді як бічні пагони і ті, що ростуть убік від опори, обрізають протягом літа на 2–5-й листок. Ступінь обрізки залежить від виду рослини.
Цей спосіб обрізки особливо підходить для хеномелесу японського і гліцинії. Цим швидкорослим рослинам потрібна сильна обрізка, оскільки без неї цвітіння буде слабким. Літня обрізка стимулює утворення квіткових бруньок на коротких бічних гілочках.