ЕЛЕКТРОННИЙ ПОСІБНИК

ТОПІАРНЕ МИСТЕЦТВО

науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти

2. ЕЛЕМЕНТИ ТОПІАРНОГО МИСТЕЦТВА

2.3. Фігурна стрижка деревних рослин

2.3.1. Прості геометричні форми
2.3.2. Геометричні форми на тонких стовбурах
2.3.3. Геометричні форми, що сполучаються
2.3.4. Фігурно підстрижені дерева
2.3.5. Абстрактні форми
2.3.6. Корзини, фігури тварин, різні скульптури
2.3.7. Літери та цифри

2.3.1. Прості геометричні форми

Куб, а також прямокутний паралелепіпед / «ящик» (рис. 113) (з прямокутними основою і бічними гранями, різних розмірів) створюються за допомогою бамбукових жердин (рис. 114) або переносних шаблонів. Можливе також застосування стаціонарних шаблонів, але, як правило, особливої необхідності в цьому немає та стрижуть на око. У зв’язку з тим, що протилежні кути подібних фігур знаходяться один від одного на значній відстані, для створення цих форм потрібні рослини більших розмірів, ніж для створення куль таких самих габаритів.

Рис. 113. Куб

Рис. 114. Створення куба

Куб може бути структурним елементом саду та символом освоєння людиною простору.
Найцікавіше враження справляють комбінації різних кубів та «ящиків».
Використання: сучасні формальні парки, середземноморські парки, ландшафтні парки, оформлення поховань.
Рекомендовані рослини: самшит, тис, туя і багато інших рослин, що добре переносять обрізку.  

Піраміда.  (рис. 115). Подібно до кубів або «ящиків», піраміди створюються за допомогою бамбукових жердин (рис. 116) або переносних шаблонів.
Піраміда має квадратну основу. Що стосується декоративних рослин, вони мають природну конусоподібну форму. Тому, через квадратну основу, для створення пірамід необхідні великі за розмірами вихідні рослини або триваліший час вирощування.
Крім пірамід, фірми з продажу фігурно підстрижених рослин, зазвичай пропонують форми з пірамідальною основою, які не мають вершини, тобто верхівка піраміди відсічена (рис. 117).

Рис. 115. Піраміда

Рис. 116. Створення піраміди

Рис. 117. Піраміда без вершини

Форма піраміди часто використовується як символ храмів або гір, що об’єднують Небеса і Землю.
Рекомендовані рослини: самшит, тис, туя і багато інших рослин, що добре переносять обрізку.  
Використання: історичні, сучасні формальні, середземноморські, ландшафтні парки, оформлення поховань. 

Куля. Зазвичай кулі підстригаються на око, без використання допоміжних інструментів. Однак за допомогою лінійки і жердин можна попередньо задати їм основні пропорції.

Рис. 118. Створення кулі

Рис. 119: а – «кулька на столі», б – «м’яч у воді»

Під час вільної стрижки, як правило, спочатку підрізається нижня частина кулі. На наступному етапі обмежується висота, після чого підрізанням з усіх боків визначається ширина кулі (рис. 118). Щільні кулі, що не «розвалюються», створюються завдяки тому, що вихідним рослинам починають надавати форму кулі з молодого віку, завдяки чому вони відповідним чином розгалужуються. Менш розгалужені кущі, яким форма кулі надавалась, коли вони вже виросли до бажаної висоти, з часом можуть розвалитися – особливо під впливом снігового покриву.
Досягти ідеальної сферичної форми не так просто. Простіше отримати форму яйця або шапочки.
Залежно від вихідної рослини за бажанням можна створити кулю з меншою («кулька на столі») або більшою («м’яч у воді») основою (рис. 119).
Для створення «кульки на столі» необхідна вища вихідна рослина, що росте з ґрунту одним пагоном. Кущисті рослини, що мають у основі кілька пагонів, більше підходять для створення форми «м’яч у воді».
Використання: історичні парки, сучасні формальні парки, сади у сільському стилі, середземноморські та ландшафтні парки, оформлення поховань.  
Рекомендовані рослини: самшит, тис, туя, бірючина та багато інших рослин, що добре переносять обрізку.

Конус.  (рис. 120). На круглій підставі навколо стовбура вистригається конус, що загострюється вгору. Досвідчені садівники можуть зробити це без будь-яких пристроїв. Якщо ви не володієте такими вміннями, використовуйте три-чотири бамбукові жердини. Їх встромляють у землю на однаковій відстані від стовбура і зв’язують разом угорі. Після цього рослину підстригають уздовж жердин. Частини рослини, що залишилися непідстриженими, підрівнюють потім на око – по колу (орієнтуючись на круглу основу) у напрямку до вершини. Після першої формувальної стрижки слід визначити відстані жердин від стовбура. Це дозволяє під час наступного підрізування знову встромити їх у землю на попередній відстані (рис. 121).

Рис. 120. Конус

Рис. 121. Створення конуса

Форма конуса близька до природної форми зростання деяких видів рослин, насамперед, більшості хвойних, що полегшує роботу з ними.
Оскільки створити таку форму відносно просто, вона належить до найбільш розповсюджених. Через інтенсивний приріст пагонів акропетального (верхівкового) розвитку рослини вимагають чималих зусиль, щоб їх вершини постійно залишалися загостреними. У зв’язку з цим багато конусів завершуються розташованою вгорі кулею або будь-якої фігуркою, наприклад, птаха.
Іноді торгівля пропонує усічені конуси, що завершуються не вістрям, а горизонтальним “зрізом”.
Використання: історичні, сучасні формальні парки, сади у сільському стилі, середземноморські, ландшафтні парки, оформлення поховань, оформлення входу (рослини, що висаджуються біля порталів).  
Рекомендовані рослини: самшит, тис, бірючина та багато інших рослин, що добре переносять обрізку.

Колона, циліндр. (рис. 122). На круглих основах формуються (як правило, за допомогою вертикальних жердин, а іноді і на око) вузькі колони або дещо ширші циліндри (рис. 123). Найчастіше на колоні чи циліндрі розміщується куля чи фігурка тварини.
Через акропекальне зростання більшості рослин колони і циліндри, розростаючись вгорі, мають тенденцію до «обтяження» форми. Під час коригувальної стрижки слід звертати увагу на те, щоб бічні поверхні залишалися суворо вертикальними. В іншому випадку фігура може перетворитися на «кубок» і оголитися біля основи. У природі форма колони зустрічається у деяких популярних різновидів та сортів рослин, таких, наприклад, як кипарис вічнозелений (Cupressus sempervirens), ялівець звичайний Використання«Hibernica» (Juniperus communis «Hibernica») або туя західна «Columna» (Thuja ocidentalis «Columna»).

Рис. 122. Колона

Рис. 123. Створення колони

Використання: історичні, сучасні формальні парки, сади у сільському стилі, середземноморські, ландшафтні парки, оформлення поховань, оформлення входу (рослини, що висаджуються біля порталів).
Рекомендовані рослини: самшит, тис, туя, бірючина та багато інших рослин, що добре переносять обрізку. 

Крапля.  (рис. 124). Зазвичай форму крапель одержують на одному стовбурі, що дозволяє візуально підкреслити напівсферичну форму нижньої частини рослини. Верхня ж частина фігурно підстриженої рослини складається із загостреної конусної вершини, яка сходять вниз по похилій без будь-яких вигинів. Можливий і варіант, коли утворювальні вершини злегка викривлені – опуклі або увігнуті.

Рис. 124. Крапля

Рис. 125. Створення краплі

Подібно до куль, краплі формуються на око. За допомогою мірної лінійки можна проконтролювати, чи скрізь форма краплі симетрична щодо стовбура (рис. 125).
Використання: історичні, сучасні формальні парки, сади у сільському стилі, середземноморські, ландшафтні парки, оформлення поховань, оформлення входу (рослини, що висаджуються біля порталів).
Рекомендовані рослини: самшит, тис, туя і багато інших рослин, що добре переносять обрізку.

Рис. 126. Вулик

Вулик.  (рис. 126). У рослини у формі вулика зовнішні поверхні піднімаються, звужуючись вгору від круглої основи до округлого куполу. Нахил зовнішніх поверхонь може задаватися за допомогою бамбукових жердин, у той час як округла вершина підстригається довільно.
Рослини, підстрижені у формі вулика, найчастіше можна побачити в історичних парках, де вони виконують роль «вартових воріт», або ж на партерних клумбах.
Використання: історичні парки.  
Використання: Рекомендовані рослини: самшит, тис, туя і багато інших рослин, що добре переносять обрізку. 

Рис. 127. Яйце

Яйце.  (рис. 127). Як і форма кулі, форма яйця досягається переважно стрижкою рослини на око.
Подібно до того, як це рекомендувалося для отримання форми кулі, тут також необхідно продумати, наскільки низько розташується рослина у формі яйця на землі – чи буде її основа вузькою або широкою. На відміну від кулі, невелика площа основи справляє враження нестійкості.
Використання: історичні, сучасні формальні парки, сади у сільському стилі, середземноморські, ландшафтні парки, оформлення поховань, оформлення входу (рослини, що висаджуються біля порталів). 
Рекомендовані рослини: самшит, тис, туя і багато інших рослин, що добре переносять обрізку.  

Рис. 128. Арки

Арки.  (рис. 128). Дві рослини одного виду прикріплюються до металевої арки, і їх бічні гілки підрізають таким чином, щоб, виростаючи, вони утворювали щось на зразок вузької колони. Слід мати на увазі, що не так просто визначити момент, коли вершини слід зігнути для утворення склепіння. Якщо це зробити занадто рано, то бічні прирости на зігнутій вершині почнуть зростати вертикально вгору, приймаючи на себе функції центрального пагона. Якщо ж згинати їх занадто пізно, то затверділі пагони утворюють негарні опуклості або навіть можуть поламатися. Саме тому центральні пагони прикріплюють до арки поступово, крок за кроком. В результаті м’які верхівки рослин, поки вони ще легко гнуться, продовжують рости вгору, тоді як частина пагона, що здерев’яніла, залишається прикріпленою до металевої дуги.

Використовуючи рослини, що розмножуються саджанцями, такі як граб звичайний або лісовий бук, слід звертати увагу на те, щоб вони відповідали одне одному за забарвленням листя і типом вигонки пагонів. В іншому випадку не виключено, що одна сторона арки щороку почне давати нові пагони раніше, ніж інша. За використання тиса та туї ця різниця буде менш помітною. Можна вибирати і сортові рослини одного виду, наприклад, сорт граба звичайного «Фастігіата» (Carpinus betulus «Fastigiata»), оскільки рослини цього сорту не відрізняються за часом вигонки пагонів та забарвленням листя. Зелені арки добре облаштовувати над воротами чи проходами в живоплотах. Також їх можна встановлювати попарно одну за одною для створення склепінчастих проходів (свого роду пергол), як у багатьох історичних парках.
Використання: історичні, сучасні формальні парки, сади у сільському стилі, середземноморські, ландшафтні парки, оформлення входу (рослини, що висаджуються біля порталів). 
Рекомендовані рослини: граб звичайний, іноді бук лісовий, рідше – тис, туя або інші деревоподібні рослини, що витримують стрижку. Підходять і фруктові дерева (яблуні, груші), а також колоноподібні сорти яблунь і деякі виткі рослини. 

Спіраль.  Існують різні форми спіралей: веретено, гвинт (штопор), спіраль із закрученим стволом та спіраль з двома витками (рис. 129). Існує велика кількість різних типів формування спіралі, за яких гілки обвиваються зазвичай навколо їх власного середнього пагона (стовбуру). Іноді відстані між витками спіралі відносно великі. Такі форми називають “веретено”. В інших випадках відстані між витками настільки малі, що отримана фігура більше нагадує гвинт або штопор

Рис. 129. Різні форми спіралей: а – веретено, б – гвинт (штопор), в – спіраль із закрученим стволом, г – спіраль з двома витками

У розплідниках спіралі зазвичай вистригаються довільно. Іноді як допоміжні засоби використовуються бамбукові жердини з позначками. На ранніх термінах стрижки жердини встромляють в землю поруч з поки що не густою рослиною в одному і тому ж місці. Це дозволяє визначити особливості процесу загущення та потовщення спіралі. Після проведення двох-трьох стрижок пагони стають настільки густими, що надалі вже можна легко розпізнати задану форму і без жердин (рис. 130, а).

Рис. 130. Створення спіралі: а – у випадку з рослинами з рідшою листвою краще скористатися розміченими жердинами; 6 – досить густі конуси за допомогою стрічки легко перетворити на спіраль

Якщо як вихідні рослини використовуються спочатку досить густі колоноподібні або конусні рослини (наприклад, самшит або тис, туя), процес формування звивистих ліній можна позначити за допомогою стрічки, закріпленої на гілках на однакових відстанях (рис. 130, б).
Потім гілки між витками стрічки видаляються, і в тому випадку, якщо гілки, що залишаються, досить густі, відразу ж вимальовується форма спіралі, в результаті чого всі наступні стрижки можуть проводитися на око. Після декількох років спіралі можна подовжувати. За використання рослин, що слабо гілкуються (неправдиві кипариси), а також внаслідок пошкоджень у спіральному потовщенні легко утворюються просвіти. Їх перекривають довшими гілками. Що довші ці «перекриття», то більша ймовірність того, що пізніше вони звисатимуть вниз або відхилятимуться убік, через що знову відкриються просвіти біля стовбура. Тому іноді використовуються стаціонарні шаблони із міцного дроту, які задають характер формування згинів спіралі і згодом вростають у рослину.

Рис. 131. Спіраль з кулею на вершині

Рідше створюють спіралі, в яких рослина разом зі стовбуром обвивається навколо своєї оптичної осі. Для отримання подібної форми в перші роки використовують вертикальну основу із бамбукових жердин, навколо якої і закручують по спіралі молоду рослину. З часом задерев’янілий стовбур рослини набуває необхідної стійкості, і через кілька років вона стоятиме вже без жердин (рис. 129, в). Однак таку спіраль необхідно безперервно контролювати, оскільки рослина може почати поступово хилитися убік.
Спіралеподібно ростуть багато кучерявих рослин, центральні пагони яких закручуються навколо стовбурів інших рослин. Тому можуть розглядатися як символ прагнення вгору. Іноді вершини спіралей підстригають у вигляді куль або капелюхів, тому що для багатьох видів рослин характерна сильна вигонка зелені саме у вершини (рис. 131).
Використання: історичні, сучасні формальні парки, сади у сільському стилі, середземноморські, ландшафтні парки, оформлення поховань, оформлення входу.  
Рекомендовані рослини: самшит, тис, кипарис лейленд, туя, хибний кипарис та інші рослини, що добре переносять обрізання.