ЕЛЕКТРОННИЙ ПОСІБНИК

ТОПІАРНЕ МИСТЕЦТВО

науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти

3. ДОГЛЯД ТА ЗАХИСТ ЗА ТОПІАРНИМИ ФОРМАМИ РОСЛИН

3.2. ЗАХИСТ ТОПІАРНИХ ФОРМ РОСЛИН

3.2.2. ЗАХВОРЮВАННЯ І ЛІКУВАННЯ ХВОЙНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН

Рис. 186. Щитівка на пагоні тису

Хвороби тиса. Найнебезпечнішим шкідником для тису є довгоносик (скосар) борознистий (Otiorhynchus sulcatus). Цей жук, що веде нічний спосіб життя і вкрай рідко трапляється на очі, об’їдає невеликі круглі опуклості на краях хвої або листя тисів, рододендронів і багатьох інших рослин. Зазвичай це не завдає істотної шкоди рослинам. Проте влітку самки жука відкладають яйця, з яких з’являються личинки, які обгризають кореневу шийку, спричиняючи загибель трав’янистих рослин і навіть молодої порослі кущів і дерев. Жука неможливо знищити за допомогою дозволених для застосування на присадибних ділянках інсектицидів. У разі ураження рослин його личинками, поки ґрунт і субстрати щодня протягом багатьох годин ще прогріваються до температур вище 12° С, можна вдатися до допомоги корисних комах (нематод Heterorhabditis). Зазвичай йдеться про період до кінця вересня – середини жовтня. Використання нематод, яких можна замовити через спеціалізовані торговельні організації, досить просте (шляхом обприскування) і надзвичайно ефективне, воно дуже добре зарекомендувало себе як у аматорському, так і професійному садівництві.

Іншими небезпечними шкідниками є несправжні щитівки (Parthenolecanium та інші види) (рис. 186). Завдяки цукристим виділенням комах на хвої утворюється чорний наліт («сажова роса»). Значні ураження комахами можуть призвести до обпадання хвої та відмирання пагонів. Для боротьби зі щитівкою необхідно вдатися до обприскування рослин захисними засобами на основі олій, що призводять до загибелі більшості комах.

Рис. 187. Зараженя рослини мінуючою міллю

Ушкодження самшиту, туї, хибного кипарису та кипарису лейленд.
Одним з найнеприємніших шкідників самшиту, туї і, меншою мірою, кипарису лейленд, а також хибних кипарисів є різні види мінуючої молі Miniermotten (види Argyresthia). Дорослі комахи починають літати на початку літа. Їхні крихітні гусениці вгризаються в молоді пагони («мінують» їх), внаслідок чого останні відмирають і стають коричневими (рис. 187). Розглядаючи їх, непросто зрозуміти, що коричневі пагони були «просвердлені» гусеницями, і тому пошкодження, що виникли, легко переплутати з загибеллю пагонів від грибкових збудників. Рослина від зараження мінуючою міллю практично не слабшає, проте виглядає дуже непривабливо. Тому у разі сильного зараження необхідно до часу вильоту молі та відкладення нею яєць у червні–липні обробити рослини інсектицидами. Однак слід мати на увазі, що гусениць, що знаходяться всередині пагонів, таким чином знищити неможливо.

У той час як у разі ураження мінуючою міллю відмирають і стають коричневими кінчики пагонів довжиною від 1 до 5 см, різні грибкові збудники (Kabatina , Phomopsis та інші види) вражають на самшиті та згаданих вище споріднених рослинах сильніші пагони завдовжки 20–40 см. Пізніше вони також стають коричневими. Часто в нижній частині пагона, що побуріла, спостерігаються невеликі чорні крапки, які і є власне грибками. Зважаючи на тривалий період зараження (кінець літа та осінь) різними видами грибкових організмів, спроби боротьби з ними за допомогою фунгіцидів часто виявляються безуспішними. Уражені пагони необхідно негайно видаляти та знищувати.

Рис. 188. Грибкове тіло іржі на гілці ялівцю

Ще один грибок – іржа Gymnosporangium sabinae (рис. 188). Він змінює господарів та інфікує як листя груш, так і пагони ялівців (козацький, віргінський, колючий, високий, китайський). Тому представники обох цих сімейств не повинні рости близько один від одного. Втім, спори грибка відлітають досить далеко. Якщо заражений ялівець, уражені пагони слід негайно видалити та знищити.

Небезпечним грибковим збудником, що паразитує на хибному кипарисі, є гниль кореневої шийки (Phytophthora cinnamomi). Насамперед вона вражає молоде коріння і лише пізніше – кореневу шийку, внаслідок чого влітку рослини починають в’янути. Водночас пагони спочатку забарвлюються в сірий колір, а потім починають відмирати. Грибкове захворювання провокується високим рівнем підґрунтової вологи, у зв’язку з чим для перерахованих рослин особливо важливо сухе, добре дреноване місце.

Захворювання сосен. Небезпечним шкідником сосен є різні види короїду. Дорослі особини жука прагнуть вгризтися в кору рослини і відкласти під нею яйця. Проїдаючи ходи під корою рослини, що «приютила» їх, личинки жука настільки сильно ушкоджують її, що в результаті гинуть навіть великі екземпляри. Жук становить небезпеку насамперед для недавно пересаджених рослин. Досвідчені садівники-професіонали можуть з метою профілактики періодично використовувати дозволені інсектициди або навесні регулярно контролювати стан кори і вибирати жуків.

Рис 189. Хермес на пагоні сосни

Захворювання сосен. Небезпечним шкідником сосен є різні види короїду. Дорослі особини жука прагнуть вгризтися в кору рослини і відкласти під нею яйця. Проїдаючи ходи під корою рослини, що «приютила» їх, личинки жука настільки сильно ушкоджують її, що в результаті гинуть навіть великі екземпляри. Жук становить небезпеку насамперед для недавно пересаджених рослин. Досвідчені садівники-професіонали можуть з метою профілактики періодично використовувати дозволені інсектициди або навесні регулярно контролювати стан кори і вибирати жуків.

Рис. 190. Пошкодження, спричинені сосновою пагоновою листовійкою (Kiefertriebwickler)

Вовняна попелиця, або хермес ( Pineus), що з’являється на корі стовбура і на гілках, зазвичай лише погіршує зовнішній вигляд рослини (рис. 189). За сильного ураження комаху можна знищити різними оліями.
Небезпечним збудником є пагонова листовійка ( Rhyacionia). Пагони починають в’янути («наступне зроговіння») і зрештою висихають (рис. 190). У приватних садах та громадських парках боротися з мотилями листовійки важко. Оскільки за формувальної стрижки пошкоджені молоді пагони коротшають одночасно зі здоровими гілками, викликані комахами пошкодження у фігурно підстрижених рослин помітні значно менше, ніж у сосен, що вільно ростуть.

Ще одним небезпечним збудником є пильщики різних видів. Їхні схожі на гусениць личинки об’їдають влітку хвою сосен. У результаті в зелені можуть виникнути значні просвіти. Якщо своєчасно звернути на це увагу, пильщиків досить просто знищити шляхом їх збору або використанням контактних інсектицидів.

Запитання для самоконтролю

1. Які шкідники самшиту залишають білі ворсисті виділення та викликають здуття листя?
2. Які елементи живлення впливають на пожовтіння країв листя самшиту?
3. Який грибок викликає іржу, вражаючи одночасно грушу та ялівець?
4. Який небезпечний жук проїдає ходи під корою сосен, і для яких рослин він становить найбільшу загрозу?
5. Що слід робити з пагонами сосен, ураженими короїдом?