Нездатність юридичної або фізичної особи-підприємця виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами (у т. ч. щодо сплати податків) протягом встановленого строку.

Відповідальність, що настає незалежно від наявності вини (тобто навіть при добросовісному порушенні зобов'язання) - характерна риса господарського права.

Юридична особа, що організовує регулярні публічні торги товарами, цінними паперами, валютою тощо за встановленими правилами.

Професійна діяльність, пов'язана з організацією торгівлі товарними або фінансовими інструментами на спеціалізованих ринках - біржах.

Офіційне періодичне видання біржі, яке публікує інформацію про укладені угоди, ціни, обсяги торгів та аналітичні огляди.

Інтегральний показник, що відображає динаміку цін або обсягу торгів на біржі (наприклад, індекс ПФТС або Української біржі).

Цивільно-правовий договір, укладений на біржі відповідно до її правил щодо купівлі-продажу товару, цінного папера або валюти.

Стандартизований продукт, допущений до торгівлі на біржі (наприклад, зерно, нафта, метал, цінні папери), що має однакові якісні характеристики незалежно від виробника.

Суб'єкт, який неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у встановлені строки.

Посередник між продавцем і покупцем, який діє на підставі доручення клієнта та від його імені, за винагороду.

Приватизація об'єктів державної власності, вартість яких перевищує 250 млн грн (зокрема, великі підприємства, стратегічні активи).

Позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Психічне ставлення суб'єкта до вчинення правопорушення (умисел або необережність); як правило, не є обов'язковою умовою у господарській відповідальності.

Судове рішення, яким боржник офіційно визнається неспроможним виконати свої зобов'язання, що тягне ліквідацію підприємства.

Процес реалізації сторонами взятих на себе обов'язків відповідно до умов договору.

Форма приватизації, коли майно продається одному покупцю без конкуренції (наприклад, орендарю, який сумлінно користувався майном).

Фактичне утримання майна у сфері впливу особи, що супроводжується можливістю здійснення контролю над ним.

Фізична або юридична особа, держава чи територіальна громада, які мають повне право володіння, користування та розпорядження майном.

Процес здійснення підприємництва, а також іншої діяльності, спрямованої на систематичне отримання прибутку чи досягнення іншої господарської мети.

Можливість суб'єкта самостійно здійснювати господарські дії, створювати юридичні наслідки своїх дій (наприклад, укладати договори).

Сукупність прав і обов'язків суб'єкта господарювання у конкретній сфері його діяльності відповідно до законодавства та установчих документів.

Можливість суб'єкта мати господарські права та обов'язки. Виникає з моменту державної реєстрації.

Юридично оформлені економічні відносини, що виникають між суб'єктами господарювання у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів і послуг.

Це правовий зв'язок між двома або більше суб'єктами господарювання, в силу якого один зобов'язаний здійснити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу), а інший прийняти її та оплатити.

Цивільно-правова угода між суб'єктами господарювання або між суб'єктом господарювання і некомерційним контрагентом, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських прав та обов'язків.

Визначає специфіку реалізації права власності в господарських правовідносинах, включаючи повноваження суб'єктів господарювання на майно.

Розбіжності між сторонами з приводу виконання або тлумачення господарського договору чи іншого зобов'язання, що підлягають вирішенню в господарському суді.

Спеціалізований суд, уповноважений розглядати справи про банкрутство відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Юридичні особи, засновані на об'єднанні капіталів (і в деяких випадках осіб) для спільного ведення підприємницької діяльності. Поділяються на повні товариства, командитні, ТОВ, ТДВ та АТ.

Фізична або юридична особа, що здійснює господарську діяльність на постійній основі з метою отримання прибутку.

Майно, що належить на праві власності державі. Управління здійснюють уповноважені державні органи.

Офіційне визнання державою юридичної особи або ФОП як учасника господарських правовідносин. Є умовою виникнення правоздатності.

Майно, що перебуває у власності держави, тобто українського народу, і використовується в інтересах суспільства.

Юридична особа, створена державою для здійснення господарської діяльності. Майно такого підприємства перебуває у державній власності.

Сукупність заходів з боку держави щодо контролю, ліцензування та нагляду за діяльністю бірж та її учасників.

Нормативно-правові акти, що містять норми комерційного права: Конституція України, Господарський кодекс, Цивільний кодекс, закони України («Про господарські товариства», «Про захист економічної конкуренції»), підзаконні акти тощо.

Суб'єкт, що здійснює операції на біржі від власного імені та за власний рахунок з метою отримання прибутку.

Поширення неправдивих або неточних відомостей, що можуть завдати шкоди діловій репутації іншого суб'єкта господарювання.

Метод правового регулювання, за якого сторони можуть самостійно визначати умови своїх відносин, якщо це не заборонено законом.

Цивільно-правова угода, за якою одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок іншої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки саме довірителя.

Це поняття, що не є окремим видом договору в українському законодавстві, але може стосуватися заміни сторони у вже існуючому договорі (наприклад, через відступлення права вимоги або переведення боргу). Фактично, це не новий договір, а внесення змін до чинного договору щодо його суб'єктного складу. Іншими словами, це угода про заміну одного учасника зобов'язання іншим.

Угода, за якою продавець зобов'язується передати товар у власність покупцеві, а покупець — прийняти його і оплатити.

Угода, за якою орендодавець передає майно орендареві за плату у тимчасове користування.

Угода, за якою одна сторона зобов'язується виконати певну роботу за завданням другої сторони за плату.

Один із найпоширеніших видів господарських договорів, за яким постачальник зобов'язується передати товар покупцеві у встановлений строк.

Договір, умови якого встановлені однією стороною, і друга сторона може лише приєднатися до нього без права змінювати умови.

Здатність особи бути стороною договору, набувати і реалізовувати права та обов'язки за договором.

Протиправні дії керівництва або власників боржника, що свідомо призводять до його неплатоспроможності.

Позиція суб'єкта господарювання на ринку, яка дає йому змогу визначати загальні умови обороту товару і перешкоджати доступу на ринок іншим конкурентам (визначається відсотковою часткою ринку - зазвичай понад 35%).

Юридичні інструменти, які гарантують виконання договору (неустойка, порука, завдаток, застава, гарантія тощо).

Категорія об'єктів, які не підлягають приватизації (об'єкти критичної інфраструктури, оборонної промисловості, національної безпеки тощо).

Офіційне звернення суб'єкта господарювання або громадянина щодо порушення конкурентного законодавства для вжиття заходів реагування.

Діяльність держави, спрямована на створення умов для добросовісного суперництва, недопущення монополізації, зловживань та спотворень ринку.

Сукупність юридичних засобів, які дозволяють власнику відновити або захистити своє право при його порушенні (віндикаційний та негаторний позови, відшкодування збитків тощо).

Втрати, яких зазнає особа внаслідок правопорушення. Складаються з прямих втрат (реальні збитки) і втраченого прибутку.

Допускається за згодою сторін або у випадках, передбачених законом або договором (наприклад, у разі істотної зміни обставин).

Дії суб'єкта, який займає домінуюче становище, що порушують інтереси споживачів або конкурентів (нав'язування умов, обмеження виробництва, дискримінаційні ціни тощо).

Сукупність умов, визначених сторонами, які регулюють їхні права й обов'язки в межах господарських правовідносин.

Виникають після укладення договору і зобов'язують одну сторону вчинити певну дію (передати річ, сплатити кошти), а іншу — прийняти й оплатити.

Метод регулювання, при якому учасники зобов'язані діяти відповідно до обов'язкових приписів закону, без можливості їх змінити за домовленістю сторін.

Копіювання товарів, упаковки, реклами чи стилю конкурента з метою ввести в оману споживача щодо справжнього виробника або продавця.

Юридична або фізична особа, зареєстрована в іншій державі, яка здійснює господарську діяльність на території України.

Умови, які покупець об'єкта приватизації повинен виконати після купівлі (наприклад, збереження робочих місць, модернізація підприємства, екологічні стандарти).

Умови, без яких договір не може вважатися укладеним (предмет, ціна, строк, кількість, тощо - залежно від типу договору).

Узгоджені дії кількох суб'єктів господарювання (конкурентів), спрямовані на обмеження конкуренції (наприклад, узгодження цін, розподіл ринку).

Особа, що здійснює управління боржником у період фінансового оздоровлення, з метою відновлення платоспроможності.

Процес взаємного заліку зобов'язань між учасниками торгів за підсумками біржових операцій, що передує розрахункам.

Основний нормативно-правовий акт, який регулює процедури відновлення платоспроможності та визнання боржника банкрутом.

Нормативно-правовий акт, що системно регулює певну галузь права. У сфері комерційного права таким актом є Господарський кодекс України.

Форма власності, що належить колективам працівників, кооперативам, громадським організаціям тощо (наразі має обмежене застосування в Україні).

Складова господарської діяльності, спрямована на укладення угод купівлі-продажу, торгівлі товарами, надання платних послуг з метою отримання прибутку.

Відомості, які не підлягають розголошенню, володіння якими дає підприємству конкурентну перевагу; захищаються законом від неправомірного використання.

Сукупність нормативно-правових актів, що регулюють комерційно-господарську діяльність. Основним актом є Господарський кодекс України, доповнений законами, указами, постановами тощо.

Галузь права, що регулює правовідносини, пов'язані з здійсненням підприємницької та іншої господарської діяльності суб'єктами господарювання з метою отримання прибутку.

Майно, що перебуває у власності територіальної громади (сіл, селищ, міст) і використовується в інтересах місцевого самоврядування.

Підприємство, що перебуває у власності територіальної громади і підпорядковується місцевому самоврядуванню.

Суперництво між суб'єктами господарювання за кращі умови виробництва, збуту, реалізації товарів або послуг, що стимулює ефективність економіки.

Сторона в господарському договорі, яка вступає у правовідносини з іншою стороною з метою виконання взаємних зобов'язань.

Перевірка, чи дотримується покупець умов приватизаційного договору (інвестиційних, соціальних, екологічних тощо).

Право використовувати майно для отримання з нього корисних властивостей (вигоди, доходу, задоволення потреб тощо).

Офіційно зафіксовані на біржі ціни товарів чи цінних паперів, за якими проводяться угоди.

Особа, яка має документально підтверджені грошові вимоги до боржника (наприклад, за договорами, актами, рішеннями суду).

Особа, що здійснює процедуру ліквідації боржника, задовольняє вимоги кредиторів за рахунок продажу майна.

Усі активи боржника, які підлягають продажу для задоволення вимог кредиторів.

Завершальна стадія процедури банкрутства, яка передбачає припинення діяльності юридичної особи, продаж її майна та задоволення вимог кредиторів.

Основний вид відповідальності у господарському праві, який передбачає відшкодування збитків або сплату штрафних санкцій у майновій формі.

Сукупність прав, пов'язаних із володінням, користуванням і розпорядженням майном, включаючи право вимагати виконання зобов'язань щодо майна.

Приватизація об'єктів державної або комунальної власності, вартість яких не перевищує 250 млн грн (наприклад: нежитлові приміщення, частки у статутному капіталі).

Сукупність юридичних способів і засобів впливу на суспільні відносини. У комерційному праві поєднуються імперативний (приписовий) та диспозитивний (договірний) методи.

Добровільне врегулювання спору між боржником і кредиторами, яке затверджується судом і передбачає відмову від банкрутства.

Домінування одного або кількох суб'єктів господарювання на ринку, що дає змогу самостійно або узгоджено обмежувати конкуренцію та впливати на умови обігу товарів чи послуг.

Тимчасове обмеження щодо примусового виконання рішень про стягнення коштів з боржника у межах справи про банкрутство.

Примусовий перехід об'єктів приватної власності у державну форму за рішенням держави; протилежна процедура до приватизації (здійснюється у виняткових випадках).

Це ситуація, коли одна зі сторін або обидві сторони договору не виконують повністю або частково свої зобов'язання, передбачені умовами цього договору. Це може бути як повна відмова від виконання, так і неналежне виконання (наприклад, виконання з порушенням строків, якості, обсягів тощо).

Угода, яка не відповідає вимогам закону (укладена без належних повноважень, з порушенням форми, протиправна тощо) і не створює юридичних наслідків.

Позов власника щодо усунення перешкод у користуванні майном, не пов'язаних із його володінням іншою особою.

Дії суб'єктів господарювання, спрямовані на одержання неправомірних переваг у конкуренції, які суперечать добропорядній підприємницькій практиці та завдають або можуть завдати шкоди іншим учасникам ринку чи споживачам.

Недобросовісна конкуренція, що виражається у використанні найменування, товарного знака, зовнішнього оформлення товару іншого суб'єкта без дозволу.

Санкція за невиконання або неналежне виконання договору, яка стягується в грошовій формі.

Центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання і нагляд за фондовим ринком України.

Добровільне об'єднання юридичних осіб з метою координації діяльності, захисту інтересів, спільного розвитку (асоціації, корпорації, концерни, консорціуми).

Державне або комунальне майно, яке підлягає відчуженню у приватну власність згідно із законом (наприклад: підприємства, будівлі, споруди, пакети акцій).

Речі, майнові комплекси, гроші, цінні папери, майнові права, що можуть належати особам на праві власності.

Негайна реакція сторони договору на порушення умов без звернення до суду (наприклад, зменшення обсягу поставки, одностороннє розірвання договору).

Юридична форма організації суб'єкта господарювання, яка визначає його правовий статус, структуру управління, відповідальність (наприклад, ТОВ, АТ, кооператив тощо).

Фізична або юридична особа, яка орендує державне/комунальне майно і має пріоритетне право на його викуп за певних умов.

Функція, яка забезпечує правовий захист суб'єктів господарювання від порушень прав, недобросовісної конкуренції, зловживань монопольним становищем тощо.

Процедура визначення вартості об'єкта приватизації, що є підставою для формування стартової ціни на аукціоні.

Поведінка, що суперечить закону або умовам договору, яка тягне за собою негативні правові наслідки.

Грошова сума, що нараховується за кожен день прострочення виконання зобов'язання (наприклад, поставки товару або оплати рахунку).

Тимчасове передання державного/комунального майна у користування за плату з правом або без права викупу.

Документ, що містить програму оздоровлення підприємства і механізми виконання зобов'язань перед кредиторами.

Витрати, пов'язані із процедурою банкрутства (винагорода арбітражному керуючому, судові витрати), які задовольняються першочергово.

Невиконання, неналежне виконання, прострочення або інше відхилення від умов господарського договору або вимог закону.

Мінімальна ціна, за якою майно виставляється на приватизацію під час аукціону.

Юридично закріплене право особи володіти, користуватися і розпоряджатися майном на власний розсуд, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Окремий вид права на державне або комунальне майно, що надається державним або комунальним підприємствам - обмежене право володіння, користування, а в окремих випадках - розпорядження.

Більш обмежене, ніж господарське відання, право бюджетної установи на закріплене за нею майно (без права відчуження чи передачі).

Сукупність господарських відносин, які виникають у процесі організації та здійснення підприємницької, інвестиційної, торговельної, біржової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

Те, щодо чого досягається домовленість (товари, послуги, роботи тощо).

Комплекс дій суб'єкта господарювання, спрямованих на захист своїх прав у позасудовому та судовому порядку (претензії, скарги, позови).

Передача майна, що перебуває у державній або комунальній власності, у власність фізичних або юридичних осіб на платній або безоплатній основі відповідно до законодавства.

Сукупність офіційних документів, що супроводжують процес приватизації (накази, звіти оцінювачів, умови аукціону, договори купівлі-продажу).

Конкурсна форма продажу майна, що передбачає відбір переможця за кращими умовами інвестування, а не тільки за ціною.

Частина комерційного права, яка охоплює відносини між рівноправними суб'єктами господарювання (договірні, майнові тощо), засновані на автономії волі.

Форма власності, за якої майно належить фізичній або юридичній особі. Найпоширеніша у підприємницькій діяльності.

Підприємство, засноване фізичною або юридичною особою на основі приватної власності.

Може відбуватися за згодою сторін, у разі виконання зобов'язань, розірвання договору або за рішенням суду.

Стадія судового процесу, яка охоплює всі дії, починаючи з відкриття справи до її завершення (визнання банкрутом, укладення мирової угоди, ліквідація).

Витрати, яких зазнала особа для відновлення порушеного права, або втрата майна (наприклад, знищення товару).

Договір, умови якого є однаковими для всіх споживачів (наприклад, договори з енергопостачальниками, інтернет-провайдерами).

Частина комерційного права, яка регулює відносини між державою (органами влади) та суб'єктами господарювання з метою забезпечення публічних інтересів, конкуренції, антимонопольного контролю.

Юридичний факт, з настанням якого виникає відповідальність (порушення зобов'язання, прострочення, завдання збитків тощо).

Офіційний перелік заявлених та визнаних вимог кредиторів до боржника у справі про банкрутство.

Функція, яка полягає в упорядкуванні господарських відносин шляхом встановлення загальних правил поведінки суб'єктів господарювання.

Процес повернення у приватну власність об'єктів, які раніше були націоналізовані або приватизовані з порушенням законодавства.

Повернення майна його попередньому власнику, зокрема в межах оскарження результатів приватизації, що проведена з порушенням закону.

Сфера обігу товарів (послуг), у межах якої встановлюються взаємовідносини попиту та пропозиції, визначаються конкуренція та частки учасників.

Право визначати юридичну долю майна: продавати, дарувати, здавати в оренду, змінювати, знищувати або передавати іншим способом.

Арбітражний керуючий, який забезпечує збереження активів боржника на початковому етапі справи про банкрутство.

Процедура дострокового припинення дії договору, за ініціативою однієї або обох сторін, або за рішенням суду.

Юридичне припинення дії договору у випадку порушення покупцем умов приватизації (наприклад, несплати, невиконання інвестзобов'язань).

Фінансові операції з виконання зобов'язань після завершення біржових торгів (оплата, передача цінних паперів чи товарів).

Комплекс заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника без припинення його діяльності (реструктуризація, зміна власника, фінансова підтримка тощо).

Юридичний засіб впливу, передбачений нормою права або договором, який застосовується у випадку невиконання чи порушення зобов'язання.

Штрафи, примусовий поділ підприємств, анулювання угод, якщо підприємство зловживає монопольним становищем або вчиняє недобросовісну конкуренцію.

Штрафи, обов'язкове припинення порушень, скасування угод, примусовий поділ підприємства або обмеження його діяльності.

Принцип, згідно з яким сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента, формі та змісті угоди, крім випадків, передбачених законом.

Інформація комерційного характеру, яка має цінність, є невідомою для третіх осіб і охороняється відповідно до законодавства.

Структурна побудова галузі, що включає загальну частину (основи правового регулювання господарської діяльності) та особливу частину (норми, що регулюють окремі види господарської діяльності).

Форма володіння, коли майно належить двом або більше особам. Буває спільною сумісною (без визначення часток) або спільною частковою (з визначенням часток).

Правовідносини, що виникають у специфічних сферах (біржова діяльність, концесії, страхування, ЗЕД), регулюються спеціальними нормами комерційного законодавства.

Передбачає наявність господарського інтересу, участь господарюючих суб'єктів, обов'язкову письмову форму та можливість судового вирішення спорів у господарському суді.

Відповідальність кількох осіб, коли кредитор має право вимагати виконання зобов'язання як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо.

Майнова база юридичної особи, що формується з внесків засновників або учасників та визначає обсяг їх відповідальності.

Суб'єкти, які укладають договір (наприклад, покупець і продавець, орендодавець і орендар).

Юридична особа або фізична особа-підприємець, яка є боржником і стосовно якої порушено провадження у справі про банкрутство.

Особа (фізична або юридична), яка має право брати участь у процесі приватизації згідно з вимогами законодавства.

Загальна категорія, що охоплює всі організації та осіб, які займаються підприємницькою або іншою господарською діяльністю (ФОП, господарські товариства, державні підприємства тощо); юридичні особи, фізичні особи-підприємці, держава, органи державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють господарську діяльність.

Особи (фізичні та юридичні), а також органи влади, які мають правоздатність здійснювати господарську або іншу комерційну діяльність, вступають у господарські правовідносини та несуть юридичну відповідальність.

Фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади, які можуть володіти майном.

Додаткова відповідальність особи, яка настає у разі недостатності майна основного боржника (наприклад, засновника підприємства).

Юридично встановлена послідовність дій, яка проводиться господарським судом у межах справи про неплатоспроможність боржника.

Організація, що забезпечує торгівлю оптовими партіями реальних товарів, сировини, матеріалів та сільськогосподарської продукції.

Господарське товариство, учасники якого несуть відповідальність у межах своїх внесків до статутного капіталу.

Господарські правовідносини, що мають загальний характер і стосуються усіх або більшості суб'єктів господарювання (наприклад, реєстрація суб'єктів, ліцензування, оподаткування).

Доходи, які особа могла б реально отримати, якби зобов'язання було виконане належним чином.

Документи, на підставі яких створюється та діє юридична особа (статут, установчий акт, протокол засновників тощо).

Особи, що беруть участь у біржових операціях: продавці, покупці, брокери, дилери, клірингові компанії.

Поведінка двох або більше суб'єктів, яка засвідчує наявність взаємних домовленостей чи узгодження поведінки на ринку, що обмежує конкуренцію.

Громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, має відповідну реєстрацію та несе відповідальність усім своїм майном.

Умисне створення видимості неплатоспроможності з метою ухилення від виконання зобов'язань (карається законом).

Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері приватизації, оренди та управління державним майном.

Організований ринок торгівлі цінними паперами (акціями, облігаціями), що функціонує відповідно до вимог фінансового законодавства.

Юридичне закріплення належності майна: приватна, державна, комунальна, колективна та змішана.

Зовнішній спосіб вираження волі сторін. Господарський договір, як правило, укладається у письмовій формі.

Надзвичайні обставини, що звільняють від відповідальності за невиконання зобов'язання (наприклад, війна, стихійне лихо, карантин).

Питома вага продажу або присутності суб'єкта господарювання на конкретному товарному ринку (використовується для виявлення домінуючого становища).

Порядок, у якому задовольняються вимоги залежно від їх виду - перша, друга, третя черга тощо (наприклад, заробітна плата, податки, звичайні вимоги).

Конкуренція, яка здійснюється в межах закону, без застосування заборонених або оманливих методів впливу на споживача або ринок.

Фіксована грошова сума, яка підлягає сплаті правопорушником у разі порушення господарського зобов'язання.

Офіційна відтиска печатки або штампа, що підтверджує дійсність документів у господарській діяльності.

Процес або процедура, якою користуються сторони для врегулювання комерційного конфлікту (наприклад, переговори, медіація, арбітраж).

Умисне введення в оману з метою незаконного збагачення або заволодіння майном у комерційній діяльності.

Умисне створення підприємством або суб'єктом господарювання стану неплатоспроможності з метою уникнення виконання зобов'язань.

Застосування до особи, яка вчинила правопорушення, передбачених законом негативних наслідків (санкцій), з метою відновлення порушеного правопорядку.

Організація, створена відповідно до закону, яка має відокремлене майно, може набувати цивільних прав і обов'язків, бути позивачем і відповідачем у суді.

Компетенція суду або іншого органу щодо розгляду певних справ, включно з комерційними спорами.

Обставина, з настанням якої закон пов'язує певні правові наслідки у сфері комерційного права.

Угода між суб'єктами господарювання, що має юридичну силу і регулює їхні взаємовідносини.

Добровільне звернення особи до правоохоронних органів з повідомленням про вчинений злочин або інше правопорушення, що може впливати на комерційну діяльність.

Сукупність властивостей товару, які визначають його здатність задовольняти встановлені або передбачені потреби споживачів.

Договір, умови якого чітко і ясно викладені у письмовій формі, що є обов'язковою умовою для дійсності певних видів договорів у комерції.

Усна або письмова угода між сторонами про конкретні умови комерційної діяльності або договору.

Суб'єкт господарювання або фізична особа, яка прямо і безпосередньо порушила норми комерційного законодавства.