Результатом фази оцінки здійсненності є детальна специфікація (технічне завдання), план роботи та оцінка вартості. Найбільш традиційними формами плану можна вважати мережевий графік та діаграму Ганта (Gantt diagram). Діаграма Ганта дозволяє визначити, що частина робіт повинна бути виконана у кожен момент часу, тому її частіше використовують керівники проектів, тоді як технічні фахівці віддають перевагу мережевим графікам, оскільки вони містять інформацію про тривалість кожного виду роботи.
Мережевий графік подається у вигляді орієнтованого графа з двома виділеними вершинами – початок і кінець роботи. Вершинами графа є події, що відповідають пунктам плану, а ребрами – роботи. Події повинні виражатися дієсловами доконаного виду: “тексти програм передані в базу вхідних даних”, “усі тести пропущені”, “група оцінки якості дала позитивний висновок” і т.д. Ребра навантажуються оцінками тривалості робіт, наприклад, у днях або тижнях.
Переваги використання мережевого графіка при плануванні робіт полягають у такому:
на ньому чітко видно залежність робіт одна від одної;
- на основі мережевого графіка можна обчислити тривалість усієї роботи;
- користуючись результатами цих розрахунків, можна оптимізувати тривалість і витрати на роботу.
Тривалість робіт обчислюється так: підсумовуємо тривалості робіт за всіма можливими шляхами в графі. Той шлях від початку до кінця, що є найдовшим, оголошується критичним, оскільки затримка будь-якої роботи, що лежить на цьому шляху, приводить до затримки всієї роботи в цілому. Зрозуміло, що критичних шляхів може бути декілька.
Ще однією популярною формою графічного представлення плану робіт є діаграма Ганта. Діаграма Ганта являє собою прямокутник: зліва направо рівномірно відлічуються періоди часу (тижні, місяці), зверху вниз перераховуються роботи, причому кожна робота представляється у вигляді відрізка, початок і кінець якого розміщуються у відповідному періоді.
Переваги використання діаграм Ганта при плануванні робіт полягають у такому:
- чітко видно, що виконується кожного тижня;
- зручно позначати кількість виконавців роботи.
Приклад використання мережевого графіка та діаграми Ганта
А. М. Терехов у своєму курсі [16] наводить класичну задачу планування: компанія, що працює у нормальному режимі з повним навантаженням, отримала замовлення на розроблення
ПЗ, що хоче виконати. Для цієї задачі побудуємо мережевий графік та діаграму Ганта.
Перелічимо назви подій, тобто вузлів у графі, мережевого графіку(рис.8):
- Початок роботи.
- Колектив сформований, робочі місця підготовлені.
- Проектування ПЗ завершено.
- Програмування завершено.
- Комплексне налагодження завершене.
- Обладнання закуплене.
- Група з документування отримала опис проекту та необхідні пояснення від проектувальників.
- Група із документування отримала опис ПЗ, розроблення проектної документації завершене.
- Група із документування отримала всю необхідну інформацію про користувацькі інтерфейси, розроблення програмної документації завершене.
- Група оцінки якості (Quality Assurance – QA) розробила тести.
- Група QA оцінила проект позитивно.
- Група QA завершила автономне тестування.
- Група QA завершила комплексне тестування, отримала всю документацію та діючий варіант системи.
- Перевірка якості завершена.
- Закінчення роботи з розроблення ПЗ.
Під кожним ребром графа записана планована тривалість роботи (в тижнях).
Критичними шляхами є шляхи 1-6-2-3-4-5-9-13-14-15 та 1-6-2-3-4-5-12-13-14-15, тобто вся робота не може бути виконана швидше ніж за 18,3 тижня. Зрозуміло, що з точки зору оптимального завантаження колективу було б краще, щоб усі шляхи в графі від початку до кінця мали приблизно однакову тривалість для того, щоб якось зменшити довжину критичного шляху. Наприклад, є спокуса примусити групу QA проводити навіть початкове тестування, зменшивши навантаження на
Рисунок 8 – Мережевий графік робіт при розробленні ПЗ
програмістів, робота яких знаходиться на критичному шляху. Але тоді важко визначити межі відповідальності, програмісти можуть для дотримання строків видавати «сирий» результат, і повернення на доопрацювання затягне проект ще більше. У реальних проектах, де робіт дуже багато, можна шляхом перерозподілу робіт покращувати мережевий графік.
Якщо уважно розглянути цей приклад, можна помітити, що невдало сплановані роботи між подіями 1, 2, 6. Колектив сформований за один тиждень, а робочі місця ще не готові. Група із документування має працювати на шість тижнів пізніше від проектувальників, а група QA має майже тритижневу перерву перед завершенням проектування та ін.
Ці проблеми складні, кожна компанія вирішує їх по- своєму, наприклад, очевидним рішенням є використання однієї і тієї самої групи QA або групи із документування для декількох груп розробників.
Для порівняння з мережевим графіком сформуємо діаграму Ганта для того самого прикладу (рис. 9).
Рисунок 9 – Діаграма Ганта
Якщо в мережевому графіку наочно видно, як залежать роботи одна від одної, (наприклад, робота 12-13 може початися тільки після завершення робіт 5-12 і 11-12), то діаграма Ганта показує, що відбувається кожного конкретного тижня. Наприклад, видно, що група QA має перерву в роботі майже 2 тижні між роботами 11-12 (автономне тестування) та 12-13 (комплексне тестування). Саме тому керівники проектів віддають перевагу діаграмі Ганта: у кінці кожного тижня видно, які роботи проводились, що повинно закінчитися, а що розпочатися. Також на діаграмі Ганта прийнято над кожним відрізком роботи зазначати, скільки співробітників бере участь у цій роботі (на мережевому графіку це можливо, але не дуже зручно, оскільки треба зазначати ще й тривалість роботи). Ця властивість важлива для керівника проекту.
Технічні менеджери частіше використовують мережеві графіки, оскільки їм важливіша інформація про взаємну залежність робіт. Окрім цього за мережевим графіком можна перераховувати критичні шляхи, що доводиться робити досить часто.