Розділ I. Концептуальні засади логістики
Презентація Логістика постачання
Закупівля, постачання, логістика постачання, експертний метод; метод економічного аналізу заданих критеріїв вибору постачальника; метод аналізу витрат; бальний метод; метод аналізу прибутковості від співпраці з постачальником; АВС–аналіз; ХYZ–аналіз; метод згортання часткових критеріїв.
1.6. Логістика постачання
1.6.1. Сутність понять «закупівля» та «постачання»
Постачання відноситься до однієї із головних функцій логістики, оскільки формує всі вхідні матеріальні та інформаційні потоки, подальший рух яких і є предметом логістики. Оскільки будь-яка економічна система не існує ізольовано, без зв’язків із зовнішнім середовищем, тому і підприємство не може існувати без надходження матеріальних та інформаційних ресурсів, які є предметами і засобами праці для цього підприємства.
Увесь процес забезпечення підприємства матеріально-технічними ресурсами складається із двох умовних етапів, які в літературі з логістики не мають чіткого розмежування та принципових відмінностей:
1) закупівля – процес придбання матеріальних ресурсів замовником;
2) постачання – це сукупність операцій, спрямованих на забезпечення підприємства предметами та засобами праці, необхідними для здійснення господарської діяльності.
Сучасне постачання складається з таких основних процедур:
1) закупівля матеріальних ресурсів (визначення потреби у матеріальних ресурсах, пошук і вибір постачальника, підписання контракту);
2) транспортування матеріальних ресурсів (вибір виду транспорту, укладання договору на перевезення, документальне оформлення перевезення тощо);
3) перевірка якості та кількості ресурсів, що надійшли, та приймання їх на складі;
4) складування та зберігання ресурсів.
1.6.2. Сутність, мета та завдання логістики постачання
Логістика постачання – це управління матеріальними та пов’язаними з ними інформаційними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.
Метою логістики постачання є своєчасне та повне задоволення потреб виробництва в матеріальних ресурсах.
Її досягнення залежить від вирішення таких завдань:
1)дотримання термінів закупівлі матеріальних ресурсів;
2) забезпечення відповідності між потребами в матеріальних ресурсах та обсягами постачання;
3) закупівля ресурсів необхідної для виробничого процесу якості.
Логістика постачання виконує такі функції:
1) визначення потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах;
2) вибір способу задоволення потреби підприємства (власне виробництво чи закупівля);
3) визначення розмірів поставок та термінів закупівлі;
4) дотримання відповідності між кількістю поставок і потребами в них;
5) аналіз ринку постачальників;
6) вибір критеріїв та методів оцінювання постачальників;
7) документальне забезпечення поставки матеріальних ресурсів на підприємство;
8) дотримання вимог щодо якості та кількості ресурсів, що поставляються;
9) транспортування та складування закуплених матеріально-технічних ресурсів;
10) підтримання оптимального розміру запасів.
1.6.3. Процес забезпечення підприємства матеріальними ресурсами
Процес забезпечення підприємства матеріальними ресурсами здійснюється шляхом виконання сукупності логічно підпорядкованих етапів.
Перший етап: складання заявки. На цьому етапі здійснюється оцінювання обсягу закупівлі необхідних ресурсів для забезпечення нормальної діяльності підприємства.
Другий етап – аналіз заявок. На цьому етапі відділом закупівель здійснюється аналіз можливості заміни ресурсів або постачальника ресурсу та їх впливу на якість кінцевого продукту. Така дія проводиться для зниження витрат на закупівлю матеріальних ресурсів, однак кінцеве рішення про закупівлю приймається замовником відповідного виду ресурсу. Якщо можливість заміни виду ресурсу або постачальника ресурсу узгоджена з відповідними функціональними відділами, в заявку вносяться відповідні корективи.
Третій етап – вибір постачальників матеріального ресурсу. Якщо закупівля здійснюється не вперше, замовлення передаються конкретному постачальнику або обирається постачальник із обмеженої вибірки постачальників. Вибір постачальників здійснюється на основі результатів їх оцінювання за обраними критеріями.
Четвертий етап – розміщення замовлення, що передбачає укладання договору на поставку матеріальних ресурсів визначеної кількості та якості.
П’ятий етап – контроль за виконанням замовлення. Основними принципами постачання, які підлягають першочерговому контролю є ритмічність та повнота постачання.
Шостий етап – приймання ресурсів та розміщення їх на зберігання або передача у виробництво. Приймання ресурсів здійснюється на основі контролю кількості та якості поставлених ресурсів.
1.6.4. Найпоширеніші методи оцінювання постачальників
Найпоширенішими методами оцінювання постачальників є:
1) експертний метод;
2) метод економічного аналізу заданих критеріїв вибору постачальника;
3) метод аналізу витрат;
4) бальний метод;
5) метод аналізу прибутковості від співпраці з постачальником;
6) АВС-аналіз;
7) ХYZ-аналіз;
8) метод згортання часткових критеріїв;
9) інші.
Експертний метод полягає у виборі постачальників на основі їх суб’єктивного оцінювання експертною групою. До експертної групи мають включатися провідні фахівці тих підрозділів замовника, які формували заявки на придбання матеріального ресурсу.
Основними етапами експертного оцінювання є такі:
1) оцінювання постачальників кожним експертом за обраними критеріями та на основі обраної шкали оцінок;
2) розрахунок середньої арифметичної оцінки кожного критерію для кожного постачальника;
3) оцінка значущості кожного критерію кожним експертом за обраною шкалою;
4) розрахунок середньоарифметичного значення оцінки кожного критерію всіма експертами;
5) розрахунок вагового коефіцієнта кожного критерію в загальній сумі оцінок;
6) розрахунок оцінок кожного критерію у кожного із постачальників як добутку середньої арифметичної оцінки кожного критерію для кожного постачальника на ваговий коефіцієнт критерію;
7) розрахунок загальної суми всіх критеріїв кожного постачальника як суми всіх добутків.
Переваги експертного методу: можливість використання кількісних та якісних (кількісно не оцінюваних) критеріїв оцінювання; врахування неофіційно задекларованої інформації щодо зазначених критеріїв оцінювання; можливість використання знань галузі діяльності замовника та стану ринку постачання.
Недоліки експертного методу: суб’єктивізм оцінювання; необхідність формування висококваліфікованої експертної групи.
Метод економічного аналізу заданих критеріїв вибору постачальника базується на формуванні переліку критеріїв, які відповідають вимогам замовника, та динамічних показників їх оцінювання.
Використовуючи метод економічного аналізу критеріїв вибору постачальника всю сукупність показників їх оцінювання групують на такі:
1) динаміка зростання яких відображає негативний вплив на вибір постачальника (зростання ціни; зростання браку; зростання затримок поставок тощо);
2) динаміка зростання яких відображає позитивний вплив на вибір постачальника (зростання обсягів постачання; зростання асортименту матеріальних ресурсів тощо).
Після групування показників за направленістю їх впливу на прийняття рішення щодо вибору постачальника етапами методу економічного аналізу є такі:
1) розрахунок темпу зростання кожного із показників за обраний період;
2) розрахунок питомої ваги виду кожного матеріального ресурсу у сумарній вартості поставки обраного постачальника у звітному році;
3) розрахунок середньозваженого темпу зростання показника у обраного постачальника як суми добутків темпу зростання показника за кожним видом матеріального ресурсу та питомої ваги виду матеріального ресурсу;
4) розрахунок сумарного рейтингу постачальника на основі розрахунку суми добутків вагового коефіцієнту кожного критерію та середньозваженого темпу зростання критерію у обраного постачальника.
Переваги методу економічного аналізу: в оцінюванні використовуються показники, які відображають історію партнерських відносин постачальника та замовника; простота використання; об’єктивність оцінювання.
Недоліки методу економічного аналізу: оцінювання тільки існуючих партнерських відносин; необхідність формування статистики взаємовідносин з постачальниками.
Метод аналізу витрат базується на порівнянні суми витрат, які понесе замовник під час закупівлі матеріальних ресурсів у кожного із постачальників
У розрахунку суми витрат враховуються:
1) витрати, пов’язані з пошуком постачальника;
2) витрати на встановлення контактів з постачальниками;
3) транспортні витрати;
4) витрати на розвантажувальні роботи;
5) витрати на складування;
6) страхування вантажу;
7) витрати з приймання вантажу;
8) інші витрати.
Переваги методу аналізу витрат: деталізація всіх витрат постачання; оцінювання на основі реальних витрат.
Недоліки методу економічного аналізу витрат: статичні показники оцінювання; необхідність знання географії постачальників та організації закупівлі вантажів у кожного із постачальників; ризик зміни цінових характеристик кожного із етапів процесу організації поставки (транспортних тарифів, часових тарифних ставок працівників складу тощо).
Бальний метод використовується у випадку необхідності отримання сумарного рейтингу постачальника на основі зведення числових та нечислових показників організації процесу постачання матеріальних ресурсів.
Основні етапи бального методу:
1) формування показників оцінювання (як кількісно оцінюваних, так і якісних);
2) вибір бальної шкали оцінювання обраних показників. Найвища кількість балів присвоюється нормативним або найкращим серед постачальників показникам, найменша – найгіршим значенням показників;
3) розрахунок суми балів за всіма обраними показниками;
4) для інтерпретації отриманих значень розробляється шкала відповідності між сумою балів та рівнем надійності постачальника.
Переваги бального методу: простота у використанні; можливість використання статичних та динамічних показників.
Недоліки бального методу: необхідність формування вибірки статичних та динамічних показників; вимоги щодо знань організації закупівлі та оплати поставки.
Метод аналізу прибутковості від співпраці з постачальником використовується у разі поставки широкого асортименту товарів, призначених для подальшої реалізації споживачам..
Суть цього методу полягає у розрахунку прибутку, який отримує замовник товарів у разі поставки товару за визначеною ціною та за прогнозованих умов його подальшої реалізації споживачам (за прогнозованою ціною та строком реалізації). Під час розрахунку прибутку враховуються всі види доходів від співпраці з обраним постачальником (дохід від реалізації товарів, дохід від рекламування продукції постачальника, дохід від надання інформаційних послуг постачальникові, дохід від мерчандайзингу тощо). За даними розрахунку прибутку від співпраці з кожним із постачальників робиться висновок щодо вибору постачальника. Метод аналізу прибутковості знайшов широке використання у видах діяльності з незначною часткою доданої вартості замовника, де ціна придбання товару формує ціну його реалізації (в торгівлі, під час надання послуг з ремонту тощо).
Відео «Про метод АВС-аналіз»
ABC-аналіз постачальників використовується для вибору постачальників (або виду матеріального ресурсу), які забезпечують замовникові найбільші за обсягами поставки. ABC-аналіз дозволяє виділити об’єкти, які мають найбільший вплив на сумарний результат.
ABC-аналіз постачальників використовується для вибору постачальників (або виду матеріального ресурсу), які забезпечують замовникові найбільші за обсягами поставки. ABC-аналіз дозволяє виділити об’єкти, які мають найбільший вплив на сумарний результат.
АВС-аналіз дозволяє ранжувати та аналізувати будь-які об’єкти, які можна кількісно оцінити, наприклад:
– постачальників за обсягами поставок;
– асортимент за обсягом продажів;
– клієнтів за обсягом замовлень;
– дебіторів за сумою заборгованості;
– запаси за площею складу, яку вони займають;
– запаси за кількістю звернень тощо.
Основна мета АВС-аналізу полягає у розподілі постачальників на три групи за величиною обсягів поставки матеріальних ресурсів замовникові:
– група А – постачальники, які поставляють до 80 % ресурсів;
– група В – постачальники, які поставляють до 15 % ресурсів;
– група С – постачальники, які поставляють до 5 % ресурсів.
Методика проведення ABC-аналізу:
1) вибір мети аналізу (аналіз постачальників, оптимізація асортименту тощо);
2) вибір об’єкта аналізу: постачальники, товари або товарні групи;
3) вибір часового періоду для аналізу: місяць, рік тощо;
4) вибір параметра (обсяги поставок, виручка), за яким буде здійснено ранжування на групи;
5) розрахунок питомої ваги кожного постачальника в загальній сумі параметра (обсяг поставки одного постачальника) / (загальна сума поставок) × 100 %);
6) сортування параметра в порядку убування; чи спадання, чи збитку краще?
7) розрахунок кумулятивної частки параметра.
Наприклад, для десятого товару: (частка 1-го товару) + (частка 2-го товару) + … + (частка 10-го товару). Для останнього товару частка наростаючим підсумком дорівнює 100 %.
8) знаходження меж групи A, де верхньою межею буде перша позиція в списку, нижньою межею – позиція списку, в якій частка наростаючим підсумком найближче до 80 %;
9) знаходження меж групи В, де верхньою межею буде позиція в списку з кумулятивною часткою більшою 80 %, нижньою межею – позиція списку, в якій частка наростаючим підсумком найближче до 95 % (80 % + 15 %)
10) все, що нижче входить до групи C.
ABC-аналіз заснований на емпіричному принципі Парето і не має одного загальноприйнятого методу розрахунку меж груп. Самі числа 20 і 80 з принципу Парето не можна вважати абсолютно точними. Найпростішими способами визначення меж є метод: емпіричний; сум; двох дотичних; диференційний; багатокутника; петлі.
ХYZ-аналіз постачальників використовується для ранжування постачальників (або виду матеріального ресурсу) за ознакою стійкості поставок протягом визначеного періоду часу. У той час як ABC-аналіз визначає найзначимішого для підприємства постачальника (або вид матеріального ресурсу), XYZ-аналіз дозволяє оцінити рівномірність поставок.
Методика проведення XYZ-аналізу:
1) вибір мети аналізу (аналіз постачальників, оптимізація асортименту тощо);
2) вибір об’єкта аналізу: постачальники, товари або товарні групи;
3) вибір часового періоду для аналізу: місяць, рік тощо;
4) вибір параметру (обсяги поставок, виручка), за яким буде здійснено ранжування постачальників на групи;
5) розрахунок коефіцієнта варіації параметра;
6) сортування списку за коефіцієнтом варіації у порядку зростання;
7) ранжування постачальників за групами: X – коефіцієнт варіації параметра лежить у межах від 0 до 10 %; Y – 10–25 %; Z – 25–100 %. Чим нижче значення коефіцієнта варіації, тим стабільніше відносини з постачальниками.
Метод згортання часткових критеріїв використовується для розрахунку узагальненого показника оцінювання, на основі якого здійснюється вибір постачальника. Для оцінювання постачальника використовуються критерії, які мають різну розмірність. Так, ціна вимірюється в гривнях, термін доставки – в днях, розмір знижок – у відсотках, умови платежу, спосіб доставки приймають значення: 0 або 1. Тому для зведення їх у єдиний показник виникає необхідність приведення їх до безрозмірного виду, що досягається нормалізацією критеріїв.
Питання для самоконтролю
1.Надайте визначення понять «закупівля» та «постачання».
2. Розкрийте мету та завдання логістики постачання.
3. Охарактеризуйте функції логістики постачання.
4. Охарактеризуйте умови застосування та етапи експертного методу оцінювання.
5. Охарактеризуйте умови застосування та етапи методу економічного аналізу заданих критеріїв вибору постачальника.
6. Охарактеризуйте умови застосування та етапи методу аналізу витрат, які понесе замовник у разі закупівлі матеріальних ресурсів у кожного із постачальників.
7. Охарактеризуйте умови застосування та етапи бального методу під час закупівлі матеріальних ресурсів у кожного із постачальників.
8. Розкрийте сутність та опишіть етапи застосування АВС-аналізу для прийняття рішення про вибір постачальника.
9. Розкрийте сутність та опишіть етапи застосування XYZ-аналізу для прийняття рішення про вибір постачальника.