Розділ III. Виробнича логістика
Презентація Транспортна логістика
Канали збуту, прямі і непрямі канали збуту, споживач, посередник, виробник, оптова торгівля, класифікація оптової торгівлі
3.3. Транспортна логістика
3.3.1.Сутність і завдання транспортної логістики
Транспортування можна визначити як ключову комплексну активність, пов’язану з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається, у свою чергу, з комплексних та елементарних активностей, включаючи експедирування, вантажоперероблення, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування тощо.
Ключова роль транспортування у логістиці пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку.
Роль транспортування настільки значна, що коло питань, яке стосуються цієї ключової комплексної логістичної активності, виділене у предмет вивчення спеціальної дисципліни – транспортної логістики.
Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль:
– по-перше, він присутній як складова частина або компонент в основних функціональних областях логістики (закупівельній, виробничій, розподільчій);
– по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, в якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію – транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток.
Будучи галуззю матеріального виробництва, транспорт має свою продукцію – це сам процес переміщення, яка характеризується низкою суттєвих відмінностей:
– відсутність речової форми, але у той самий час матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення витрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників транспортної сфери та ін.;
– неможливість зберігання і нагромадження, тому транспорт може мати тільки деякий резерв своєї пропускної та провідної спроможності для задоволення потреб у транспортних послугах;
– втілення в додаткових транспортних витратах, які позв’язані з переміщення матеріального потоку, тому транспорт необхідно використовувати так, щоб транспортні витрати були найменшими за інших рівних умов;
– прив’язаність до певного місця, району, регіону (наприклад, до місця, де розташовані шляхи сполучення і є відповідні транспортні підприємства).
Вказані особливості накладають свій відбиток на устрій і функціонування системи транспортної логістики.
За призначенням виділяють дві основні групи транспорту:
1. Транспорт загального користування – галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезеннях вантажів та пасажирів. Його часто називають магістральним. Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний, водний (морський і річковий), автомобільний, повітряний транспорт і транспорт трубопровідний.
2. Транспорт незагального користування – внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, складовою частиною будь-яких виробничих систем і має бути органічно в них вписаний. Відповідно, організація його роботи є одним із завдань організації логістики на підприємстві у цілому і здійснюється разом із вирішенням завдань виробництва, закупівель і розподілу.
Так, організація переміщення вантажів транспортом незагального користування є предметом вивчення внутрішньовиробничої логістики. Вибір каналів товароруху вирішується в рамках розподільчої логістики. Транспортна логістика вирішує комплекс завдань, пов’язаних із організацією переміщення вантажів транспортом загального користування (рис.29).
Основними з цих завдань є:
– вибір виду транспортного засобу;
– вибір типу транспортного засобу;
– оптимізація транспортного процесу під час змішаних перевезень;
– визначення раціональних маршрутів доставки;
– забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;
– координація транспортного і виробничого процесів.
Рис. 29. Схема впливу на транспортну логістику різновидів перевезень
Роль транспорту суттєво змінюється з розвитком логістичних систем. У сучасних умовах дисципліна транспортного обслуговування визначається не інтересами окремого відправника (одержувача), а оптимальним співвідношенням витрат і прибутку в зазначеному циклі виробництва і споживання.
Існують наступні ознаки класифікації транспортної складової логістичних систем:
1. За видом доставки:
– пряма;
– з переробкою на транспортних терміналах;
– з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах.
2. За видом обслуговування:
– зі складу постачальника або розподільчого центру на склад споживача або розподільчого центру;
– зі складу постачальника або розподільчого центру безпосередньо споживачу;
– з виробництва постачальника у виробництво споживача без складського зберігання та переробки.
3. За видами транспортного сполучення:
– пряме;
– змішане.
Принципово важливо, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше бере на себе нетранспортні функції, звільняючи споживача від збутових і розподільчих операцій.
Таким чином, транспорт перестає бути відособленою галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення вантажів. Він виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити комплексне обслуговування.
3.3.2. Вибір виду транспортного засобу
Оскільки транспортні операції є безпосереднім вираженням зв’язків між окремими етапами товароруху, ефективність цього процесу значною мірою залежить від способу реалізації переміщення. Завдання вибору виду транспорту вирішується у взаємозв’язку з іншими завданнями логістики, такими, як створення і підтримка оптимального рівня запасів, вибір виду упаковки та ін. Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення, служить інформація про характерні риси різних видів транспорту.
Існують такі основні види транспорту: залізничний; морський; внутрішній водний (річковий); автомобільний; повітряний; трубопровідний.
Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з точки зору логістичного менеджменту, переваги і недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі.
Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:
– час доставки;
– частота відправлень вантажу;
– надійність дотримання графіка доставки;
– спроможність перевозити різні вантажі;
– спроможність доставити вантаж у будь-яку точку території;
– вартість перевезення.
Вибираючи засіб доставлення конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета – мінімальні витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом. Найбільші переваги пов’язані з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак, остаточний висновок про варіант доставлення вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.
Відео «Інтермодальне перевезення»
Доставка одним видом транспорту характерна для унімодального (одновидового) транспортування. Однак на практиці під час прийняття рішень про транспортування потрібно враховувати складні компроміси між різними видами транспорту, для чого використовують змішані – інтермодальні перевезення.
Інтермодальне транспортування – це перевезення двома або декількома різними способами.
Мета інтермодального перевезення – отримати комбінацію переваг декількох окремих способів, уникаючи при цьому їхніх недоліків. Це дозволяє забезпечувати інтегровані транспортні послуги з найменшими витратами, наприклад, комбінуючи низькі витрати перевезення по воді із гнучкістю автомобільного транспорту або високу швидкість повітряного перевезення з витратами автомобільного транспорту.
Для інтермодального перевезення важливі системи переміщення продукції між способами перевезення. Тут ставиться мета домогтися безперебійного руху, і кращий спосіб для цього – використання модульних або одиничних вантажів.
Тому всі види продукції поміщають у стандартні контейнери, для ефективного переміщення яких і для мінімізації затримок під час перевантаження з одного типу транспорту на інший або від одного перевізника до іншого використовують контейнерні порти й термінали.
Альтернатива контейнерам – контрейлерне перевезення, коли вантажівка або трейлер для більш швидкого перевезення на велику відстань заїжджає на залізничну платформу й перевозиться залізницею.
Використовується й розширений варіант – «наземні мости», коли продукція в ході морського перевезення перетинає сушу.
3.3.3. Транспортні тарифи
Для здійснення перевезень вантажів за замовленнями споживачів транспорт використовує наявні в нього технічні засоби й витрачає різні види ресурсів. З витрати цих ресурсів складаються виробничі витрати транспортних підприємств і собівартість перевезень вантажів, на підставі якої, з урахуванням необхідної рентабельності, транспортні підприємства установлюють вартість своїх транспортних послуг – тарифи на перевезення. Державним підприємствам тарифи установлюють відповідні міністерства, а приватні підприємства установлюють ціни на свої транспортні послуги самостійно на основі своїх розрахунків і з урахуванням кон’юнктури ринку транспортних послуг. Системи тарифів на різних видах транспорту мають свої особливості.
На залізничному транспорті вантажні тарифи поділяються за видами, родами відправлень і формами побудови.
1. За видами виділяють тарифи:
а) загальні – основний вид тарифів, застосовується під час перевезень усіх вантажів, за винятком тих, для яких установлені спеціальні ціни;
б) виняткові – установлюють для окремих вантажів, напрямів перевезень і відстаней, можуть бути зниженими або підвищеними;
в) пільгові (знижені) – застосовуються для певних організацій і цілей;
г) місцеві – установлюються для перевезень вантажів у місцевому сполученні.
2. За родами відправлень розрізняють тарифи:
а) повагонні – установлені на перевезення вантажів цілими вагонами;
б) на перевезення вантажів дрібними й малотоннажними відправленнями – обчислюються за фактичну масу відправлення;
в) контейнерні – на перевезення вантажів контейнерами;
г) потонні – плата стягується за кожну тонну перевезених вантажів.
3. За формою побудови тарифи поділяються на:
а) табличні – указується конкретна вартість перевезення тонни вантажу, вагона, контейнера та ін.;
б) схемні – диференціюються залежно від відстані перевезення й характеру перевезених вантажів.
Провізна плата за перевезення вантажів автомобільним транспортом пов’язана з установленням тарифної ставки й тарифної схеми.
Тарифна схема – це установлений для певної ситуації порядок розрахунку за перевезення вантажів.
На практиці використовують три схеми: відрядну, погодинну й умовну розрахункову одиницю транспортної роботи. Під час використання відрядних тарифів стягується плата за фактичну масу перевезених вантажів залежно від відстані перевезень і роду вантажів. Погодинні тарифи передбачають оплату за кожну годину роботи вантажного автомобіля й за кожен кілометр пробігу залежно від вантажопідйомності автомобіля. При схемі на умовну розрахункову одиницю транспортної роботи враховується тарифна ставка за умовну розрахункову одиницю, помножена на кількість виконаних умовних розрахункових одиниць роботи.
Тарифна ставка – це установлена автотранспортним підприємством ціна виконаної послуги.
Тарифи, що діють на річковому транспорті, визначаються окремими пароплавствами відповідно до умов експлуатації засобів річкового транспорту. За аналогією з тарифами залізничного транспорту річкові тарифи класифікують за видами (загальні, виняткові, спеціальної й місцеві) і за формою побудови (табличні й схемні). На морському транспорті ціна транспортної продукції може бути виражена двома її формами – тарифом (якщо вантаж перевозиться системою лінійного судноплавства) і фрахтом (якщо перевезення носить замовлений характер). Тарифи на перевезеннях повітряним транспортом є платою за перевезення 1 кг вантажу від пункту відправлення до пункту призначення. Вони можуть розглядатися з урахуванням загальної ваги й обсягу вантажу та включають оплату завантаження й розвантаження літака, зберігання вантажу й експедиторське обслуговування.
Питання для самоконтролю
1. Яка роль транспорту в системі логістики?
2. У чому полягає специфіка транспортної продукції?
3. Перелічіть завдання, які розв’язує транспортна логістика
4. Як можна класифікувати транспортну складову логістичних систем?
5. Які фактори можуть вплинути на вибір виду транспорту?
6. Які є альтернативи під час вибору способу перевезень? Чому на практиці часто застосовують мультимодальне транспортування?
7. У чому полягає сутність транспортних тарифів? Охарактеризуйте особливості транспортних тарифів на різних видах транспорту.