Глосарій
А
Агент – посередник, який виступає як представник або помічник іншої особи (принципала).
Аутсо́рсинг (англ. outsourcing) – передача підприємством складських функцій стороннім виконавцям на умовах субпідряду.
Аутсорсинг логістичних послуг – скорочення або відмова від власного бізнес-процесу (як правило непрофільного або неприбуткового) і передача частини або всіх логістичних функцій логістичним провайдерам (3PL)
Б
Бальний метод – використовується за необхідності отримання сумарного рейтингу постачальника на основі зведення числових та нечислових показників організації процесу постачання матеріальних ресурсів.
Брокер – посередник для укладання угод, що зводить контрагентів (постачальників і споживачів).
Брутто-потреба – це потреба на планову виробничу програму без урахування запасів на складі або у виробництві.
В
Виробнича логістика – оптимізує потоки та процеси у сфері матеріального виробництва.
Виробничий сервіс або сервіс виробничого призначення, необхідний через те, що для багатьох товарів (у першу чергу, для технічно складної продукції виробничого призначення) великого, якщо не визначального, значення набувають послуги, спрямовані на ефективне використання закупленої продукції та виявлення всіх її можливостей.
Вертикальна інтеграція – зв’язок між плановою, диспозитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.
Г
Горизонтальна інтеграція – зв’язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків.
Д
Дилер – це оптовий, рідше роздрібний посередник, який проводить операції від свого імені і за свій рахунок.
Дистриб’ютор – юридична або фізична особа, яка є офіційним представником виробника товару і виконує функції оптового розподілу товару від виробника до оптового (дилера), роздрібного торговця (ритейлера) або до кінцевого споживача.
Допоміжні процеси – це такі процеси, які забезпечують безперебійне здійснення основних процесів (наприклад, виготовлення і ремонт інструментів та оснащення, ремонт обладнання, забезпечення електроенергією, теплом, парою, водою, стисненим повітрям тощо).
І
Інтермодальне транспортування – це перевезення двома або декількома різними способами.
Інформаційний потік – це вся сукупність повідомлень (інформації), використовувана логістичною системою й оброблювана нею для виконання операцій (зокрема із сировиною, матеріальними, комплектними виробами й кінцевою продукцією) та зарахована до часового інтервалу.
Е
Експертний метод – полягає у виборі постачальників на основі їх суб’єктивного оцінювання експертною групою
З
Закупівельна логістика – це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.
Збутова логістика або розподільча логістика – невід’ємна частина міжнародної логістичної діяльності, що пов’язана з організацією ефективного розподілу готової продукції.
Зона потенційного збуту продукції – певна частина географічної території, що знаходиться в сфері маркетингових інтересів підприємства-постачальника і охоплює місця розташування потенційних споживачів реалізованої ним продукції, які можуть мати економічну або іншу вигоду від її придбання у даного підприємства в порівнянні з альтернативними варіантами її покупки у конкуруючих підприємств.
К
Канал розподілу – це сукупність юридичних та фізичних осіб, які надають послуги на шляху доставки товару до кінцевого споживча.
Консигнатори – оптові та роздрібні посередники, які проводять операції від свого імені та за рахунок виробника.
Концентрація – вид комерційної та (або) виробничої діяльності підприємства, спрямований на проєктування, формування і оптимізацію логістичних фокусирующих систем (відповідно, систем забезпечення підприємства ресурсами та систем накопичення ресурсів), а також процесів, які вони будуть виконувати, і потоків, які вони будуть переміщати по певних траєкторіях.
Комісіонери – оптові та роздрібні посередники, які проводять операції від свого імені та за рахунок виробника.
Л
Логістика – це процес управління матеріальними, інформаційними та людськими потоками для оптимізації витрат.
Логістична діяльність промислового підприємства – це діяльність щодо здійснення системного удосконалення постачальної, виробничої, збутової, складської, транспортної, сервісної, фінансової й інформаційної діяльності підприємства задля скорочення його витрат та підвищення рівня обслуговування споживачів.
Логістика інформаційного потоку – це сукупність циркулюючих у логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю за логістичними операціями.
Логістична інформаційна система (ЛІС) – це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань щодо управління матеріальними потоками.
Логістична операція – будь-яка дія, що підлягає подальшій декомпозиції в рамках виникнення, перетворення або поглинання логістичного потоку.
Логістична система – система управління потоками ресурсів задля надання їм кількісних параметрів і якісних характеристик відповідно до вимог кінцевих споживачів об’єктів даних потоків і отримання конкурентних переваг ланками цієї системи.
Логістична функція – відособлена сукупність логістичних операцій, спрямованих на досягнення цілей логістичної системи і (або) її ланок.
Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.
Логістичний ланцюг – сукупність ланок логістичної системи, послідовно здійснюють прямий або опосередкований вплив на логістичний потік задля зміни їх параметрів, починаючи від джерела виникнення кожного з них і закінчуючи джерелом поглинання.
Логістичний менеджмент – вид діяльності підприємств, який пов’язаний з виконанням процесів концентрації, розподілу та руху потоків матеріальних, інформаційних і фінансових ресурсів, а також потоків послуг з використанням оптимальних для них траєкторій, до споживачів, розташованим на певних територіях, відповідно до мети, яку підприємства досягають спільно в складі логістичної системи (або ланцюга поставок).
Логістична мережа – це поєднання кількох логістичних ланцюгів, що охоплює всю сукупність ланок логістичної системи, пов’язаних логістичними потоками.
Логістична місія – це використання логістичного потенціалу для виконання стратегічного завдання підприємства.
Ланка логістичної системи – свідомо координовані соціальне утворення з визначеними межами (організація) або фізична особа, яка виконує операції (функції) управління потоками матеріальних, інформаційних, фінансових ресурсів, а також потоками послуг.
Логістичний потік – сукупність об’єднаних за певною ознакою об’єктів (безліч), яка переміщується в просторі і в часі й адаптована до кількісних і якісних перетворень відповідно до впливів на неї суб’єкта управління логістичної системою.
Логістика постачання – це управління матеріальними та пов’язаними з ними інформаційними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Метою логістики постачання є своєчасне та повне задоволення потреб виробництва в матеріальних ресурсах.
Логістика розподілу – це планування, організація і контроль за фізичним переміщенням матеріалів і готових виробів від місця їх походження до місць використання для задоволення вимог споживачів і отримання прибутку.
Логістичний сегмент ринку – група споживачів продукції і послуг, яка є економічно оптимальною з точки зору виконання логістичних функцій і операцій протягом певного періоду часу функціонування логістичної системи за погодженням з маркетинговою службою розглянутого господарюючого суб’єкта.
Ланцюг цінності – сукупність ланок економічної системи, послідовно здійснюють прямий або опосередкований вплив на траєкторію руху логістичних потоків з метою безперервного нарощування переваг (цінності) кінцевого продукту і (або) послуги для кінцевого споживача, починаючи від джерела виникнення кожного з цих потоків і закінчуючи джерелом їх поглинання.
Логістичний цикл – період часу між початком виконання однієї логістичної операції і завершенням тієї ж чи іншої логістичної операції.
Лист-запит – це документ, який є офіційним зверненням фізичної особи або представника юридичної особи до іншої юридичної особи.
М
Матеріальний потік – це сукупність товарно-матеріальних цінностей, які розглядаються на часовому інтервалі у процесі застосування.
Метод аналізу витрат – базується на порівнянні суми витрат, які понесе замовник під час закупівлі матеріальних ресурсів у кожного із постачальників.
Метод аналізу прибутковості – розрахунок прибутку, який отримує замовник товарів у випадку поставки товару за визначеною ціною та за прогнозованих умов його подальшої реалізації споживачам (за прогнозованою ціною та строком реалізації).
Метод економічного аналізу заданих критеріїв вибору постачальника базується на формуванні переліку критеріїв, які відповідають вимогам замовника, та динамічних показників їх оцінювання.
Метод екстраполяції полягає у вивченні сформованих у минулому і сьогоденні стійких тенденцій потреби у матеріальних ресурсах для певного обсягу виробництва і перенесення їх на майбутні періоди.
Міжнародна логістика – це науково-практичний напрям, знання та практичні навички з міжнародної логістики необхідні нині фахівцям з міжнародних економічних відносин, зовнішньо-економічної діяльності, міжнародним менеджерам, менеджерам українських та іноземних корпорацій, підприємств тощо.
Мікрологістика – займається комплексом питань з управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об’єднаних загальними цілями щодо оптимізації господарських зв’язків.
Н
Нетто-потреба – це потреба на виробничу програму з урахуванням наявних запасів (брутто-потреба мінус запаси).
О
Основні процеси – це такі технологічні процеси, у ході яких відбуваються зміни геометричних форм, розмірів і властивостей продукції на фізичному і хімічному рівнях.
Обслуговуючі процеси – це такі процеси, які пов’язані з обслуговуванням основних і допоміжних процесів, та не беруть участі у створенні продукції (наприклад, зберігання, транспортування, технічний контроль тощо).
П
Перехідні запаси – залишки запасу матеріальних ресурсів на кінець одного року і початок іншого року.
Поточний матеріальний запас – це той обсяг сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, який забезпечує потреби основної діяльності (виробництва, збирання, продажу).
Постачальницька діяльність – це процес переміщення сировини і матеріалів від постачальників до підприємства задля стабільної підтримки його матеріально-технічного забезпечення та підготовки ресурсів до виробничого споживання.
Потужність ланцюга поставок – це максимальна кількість ресурсів, яка може пройти через нього за певний проміжок часу.
Приведені витрати – це сума поточних витрат і капітальних вкладень, приведених до одного часового періоду (наприклад, року).
Р
Рівень каналу визначається кількістю незалежних посередників, які беруть участь у доставці товару від виробника до кінцевого споживача.
Розподіл – вид комерційної та (або) виробничої діяльності підприємства, спрямований на проєктування, формування і оптимізацію логістичних дисипативних систем (відповідно, систем продажу товарів і послуг і систем поділу ресурсів), а також процесів, які вони будуть виконувати, і потоків, які вони будуть переміщати певними траєкторіями.
Рух ресурсів – вид комерційної та (або) виробничої діяльності підприємства, спрямований на переміщення ресурсів (зокрема готової продукції) в необхідних напрямах за погодженням між ланками логістичних систем (зокрема ланцюгів поставок), а також між даними ланками й іншими суб’єктами зовнішнього середовища.
С
Сезонні запаси – запаси, які утворюються за сезонного характеру виробництва, споживанні матеріальних виробничих ресурсів, транспортуванні.
Сервіс у логістиці – це широкий спектр необхідних додаткових послуг, що здійснюють у процесі виконання замовлення і внаслідок виконання замовлення споживачів.
Сервісні потоки – це потоки послуг, які генеруються логістичною системою загалом або її підсистемами для задоволення зовнішніх і внутрішніх споживачів.
Системний підхід – це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об’єктів як систем, що дозволяє побачити досліджуваний об’єкт як комплекс взаємопов’язаних підсистем, об’єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв’язки.
Склади – це будівлі, споруди та різноманітні прибудови, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли до них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу.
Складська діяльність – це процеси приймання, зберігання, сортування матеріальних запасів, їх підготовки до виробничого споживання, контролю за їх споживанням та відвантаження готової продукції споживачам.
Т
Тарифна ставка – це установлена автотранспортним підприємством ціна виконаної послуги.
Тарифна схема – це установлений для певної ситуації порядок розрахунку за перевезення вантажів.
Технологічна карта – форма документації, яка відображає детальну операційну розробку складського технологічного процесу з вказівкою технічних засобів, витрат часу на його виконання.
Транспортна діяльність – це процес переміщення запасів чи готової продукції від підприємства-виробника до місця призначення або споживача.
Товарно-матеріальні запаси – це запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готових товарів, які зберігаються для забезпечення потреб виробничого процесу, реалізації готової продукції, поточного ремонту обладнання підприємства, формування гарантій нормальної роботи підприємства.
Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, який призначений для розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи.
У
Унімодальне транспортування – це доставка вантажу одним видом транспорту.
Управління поверненнями – процес переміщення продукту з точки його споживання через ланки ланцюга поставок до точки походження (виробництва), щоб відновити його цінність або забезпечити правильну утилізацію даного продукту.
Управління відносинами з постачальниками – скоординована програма дій (інтегрований бізнес-процес), розроблений спільно покупцем і постачальником, щоб поліпшити загальні показники функціонування і знизити загальні витрати ланцюга поставок.
Управління відносинами зі споживачем – бізнес-процес, який передбачає виявлення, залучення та утримання найцінніших для ланок ланцюгів цінності споживачів.
Управління вимогами («demand management») – це вид діяльності суб’єктів ринкових відносин (споживачів, постачальників, посередників і ін.), Пов’язаний з організацією їх взаємодії з приводу узгодження і моніторингу кількісних параметрів і якісних характеристик компонентів логістики як концепції управління цими суб’єктами, а також систем і процесів проектування, створення і доставки цінності кінцевого споживача.
Управління вимогами (“requirements management”) – 1) процес, що включає ідентифікацію, виявлення, документацію, аналіз, відстеження, визначення пріоритетів вимог, досягнення угоди за вимогами і потім управління змінами і повідомлення відповідних зацікавлених осіб; 2) систематичний підхід до виявлення, організації та документування вимог до системи, а також процес, в ході якого виробляється і забезпечується угода між замовником і виконує проєкт групою з приводу мінливих вимог до системи.
Управління цінністю – 1) вид діяльності підприємств, що включає управління відносинами зі споживачами протягом довгострокового інтервалу часу; управління товаром і його комерціалізацію; фінансовий менеджмент, що враховує інтереси учасників ланцюгів постачання; і логістичний менеджмент, що забезпечує доставку цінності споживачам; 2) проміжна концепція управління підприємствами, яка пов’язана з впливами суб’єкта управління на ресурси і траєкторію руху їх потоків з метою створення цінності для кінцевих споживачів, які перебувають на певній території, які замовили певну кількість продуктів і послуг певної необхідної якості у встановлений час і погоджуються компенсувати витрати підприємства (постачальника), які пов’язані з проєктуванням, створенням і доставкою цих продуктів і послуг.
Управління ланцюгами поставок – 1) вид діяльності підприємств, що включає стратегічний менеджмент мережі цих підприємств; управління відносинами з постачальниками всередині і поза цієї мережі; логістичний менеджмент та технологічний менеджмент, які формують виконання замовлення і управління поверненнями для створення і доставки цінності споживачам; 2) проміжна концепція управління підприємствами, яка пов’язана з впливами суб’єкта управління на лінійно впорядковані ланки логістичної системи ( постачальників і посередників ), які виконують консолідацію / розукрупнення об’єктів потоку ресурсів відповідно до цілей їх споживачів.