23.1. Зимові, весняні та літні роботи з утримання площинних споруд.
В зимовий період доріжки і майданчики необхідно постійно очищати від снігу та льоду. Такі заходи дають можливість безпечно ними користуватись, а також уберігають їх верхній покрив від руйнування. Рихлий сніг на вузьких доріжках прибирають вручну, а на широких алеях та майданчиках – за допомогою малогабаритних тракторів зі щітками. Щоденно доріжки очищають від побутового сміття, яке скидають в сміттєві контейнери.
Весняні роботи. Під час сильного потепління і танення снігу рух по доріжках та майданчиках з м’яким покриттям (щебеневим, гравійним тощо) стає неможливим, оскільки це призводить до псування їхнього верхнього шару. Тому такі доріжки тимчасово закривають і встановлюють біля них попереджувальні надписи, влаштовують аншлаги, огорожу. Після підсихання верхнього покриття доріжки та майданчики відкривають для відвідувачів.
На місцях з поверхневими пливунами або струмками, які тимчасово відводять талу воду, необхідно укладати на цей період щитові містки (дерев’яні або металеві), які в подальшому можуть бути використанні повторно на наступний рік або в інших цілях.
Для пришвидшення танення снігу його рихлять на обочинах доріжок і майданчиків та розкидають по газону. Лід колють, звільняють від нього кришки зливових колодязів каналізації або дренажу і забезпечують вільний відток талої води. У випадку відсутності каналізаційної або дренажної мережі, стік води забезпечують за допомогою поверхневих схилів, з влаштуванням на них тимчасових канавок, до найближчого міського зливного колодязя або водоприймача всередині об’єкта – ставка, озера, річки.
По мірі підсихання території СПО приступають до поточного ремонту доріжок та майданчиків. Будь-які нерівності найкраще виявляються в той момент, коли всі впадини заповнені водою. Після відводу води з поверхні покриття та його підсихання відмічені місця з нерівностями рихлять вручну, вирівнюють та засипають шаром щебеню необхідної товщини з обов’язковим трамбуванням. Поверх щебеню укладають спеціальну суміш товщиною 1–2 см, поливають і ущільнюють котком 5–6 разів з проходом в один слід 4–5 разів. Суміш за складом має бути ідентичною основному покриттю.
Плиткове покриття ремонтують шляхом заміни окремих пошкоджених плит. Для цього насамперед вирівнюють та ущільнюють основу, після чого на цементну суміш (гарцовку) або пісок укладають плитку, щільно підганяючи її одну до одної.
Літні роботи. Дорожньо-стежкову мережу в цей період очищають від побутового сміття, опалого листя, дрібних каменів тощо 1–2 рази на день. Прибирання широких алей та паркових доріг з твердим покриттям проводять спеціальними прибиральними машинами. Невеликі доріжки прибирають за допомогою малогабаритних тракторів зі щітками або вручну – мітлами, від країв до середини із захватом та переміщенням лише сміття.
Впродовж літа доріжки і майданчики систематично поливають, щоб створити комфортні умови для відпочинку та переміщення людей. Дороги з м’яким покриттям поливають помірно, щоб не розмити поверхню покриття, щоденно з розрахунку 3–5 л/м2. Алеї та проїзди з твердим покриттям зрошують за допомогою поливомийних автомобілів 1–2 рази на день. Дитячі та спортивні майданчики з м’яким покриттям поливають щоденно 2–3 рази за допомогою розпилювачів зі шлангами або дощувальними пристроями з розрахунку 5–8 л/м2.
Боротьба з бур’янами на доріжках і майданчиках проводиться механічним та хімічним способами. Механічний спосіб передбачає використання крюків, скребків і сапок для знищення невибагливих трав – споришу, подорожника, кульбаби тощо. Однак такий спосіб є дуже трудомістким та малоефективним, крім того, він руйнує верхній дорожній покрив.
Ефективнішим є хімічний спосіб, який передбачає використання хімічних засобів. Зокрема на територіях СПО застосовують 1%-й водний розчин бертолетової солі в кількості 20–30 г/м2. Використовують також гербіциди, якими обережно, щоб не попасти на газон, обприскують доріжки 3 рази за сезон через кожні 20 днів. Обробляти ними поверхні доріжок необхідно в суху безвітряну погоду за температури повітря в межах 18–240 С.
Належні результати в боротьбі з бур’янами дає суміш симазину і атразину в рівній пропорції з оптимальним періодом внесення – навесні, до сходів бур’янів або по них.
Зовнішній вигляд доріжок і майданчиків залежить від стану і чіткості бордюрів – поребриків або земляних бровок.
Бордюри (поребрики) з бетону або природного каменю ретельно оглядають, зрушені елементи встановлюють врівень по лінії. Окремі поребрики, що втратили декоративний вигляд, замінюють згідно з технологією на нові.
Земляну бровку впродовж сезону обрізують 1–2 рази за допомогою спеціальних механізмів або вручну – лопатою, використовуючи при цьому шнур, який натягують між кілками згідно з проєктними межами доріжки. Зрізування дернини бровки проводиться з невеликим нахилом в сторону доріжки.
Деформовані бровки засівають насінням трав або одерновують. Посів проводиться подвійною нормою насіння газонних трав, яке ідентичне компонентам травостану, що росте поряд. Одернуванню надають перевагу. Практичний досвід показує, що одернування допомагає утримувати земляну бровку в нормальному стані впродовж 5–6 років.
23.2. Капітальний ремонт площинних споруд.
Капітальний ремонт площинних споруд проводиться залежно від часу давності проведення поточних ремонтів та ступеня зносу дорожнього покриття (відсутність 70 % верхнього покриття, наявність великої кількості ям з вибитими шарами тощо). Мінімальний період експлуатації доріжок для призначення капітального ремонту – 10 років; за особливих умов (прокладання інженерних мереж тощо) – не менше 5 років після капітального будівництва або чергового капітального ремонту. Під час ремонту необхідно чітко виконувати всі технологічні операції в певній послідовності, дотримуючись повздовжніх і поперечних нахилів доріжок та майданчиків.
Капітальний ремонт садово-паркових доріг та майданчиків складається з наступних операцій:
• згортання верхнього шару відсіву та складування його поза полотном доріжки (зняття зруйнованих плит);
• рихлення щебеневої основи на всю її глибину;
• вирівнювання щебеневого шару;
• ремонт бордюрів;
• досипання шару нового щебеню з обов’язковим профілюванням нахилів та наступним ущільненням основи котком;
• укладання суміші або плитки з дотриманням всіх технологічних вимог.
Перед ремонтом площинних спортивних споруд ретельно оглядають та перевіряють дренажну систему для визначення необхідності її часткового покращення або повної заміни. Всі конструктивні шари майданчика поступово знімають і складують у спеціально відведених місцях. Для перевірки стійкості верхнього покриття майданчика беруть не менше 10 проб покривної суміші в різних його місцях та проводять аналіз її гранулометричного складу. Особливо виділяють частини майданчика, що експлуатуються найбільше, покрив яких необхідно визначати ретельніше. Спочатку проводять аналіз на предмет гранулометричного складу верхнього шару покриття. Потім порівнюють результати аналізу з гранулометричним складом оптимальної суміші, внаслідок чого визначають фракції за групами матеріалів, яких не вистачає або навпаки вони є в надлишку. Після такого аналізу підбирають суміш компонентів, яка змогла б відрегулювати верхній покрив. Для внесення певного обсягу знайденої спеціальної суміші необхідно верхній покрив ретельно розрихлити з допомогою фрез, розбити великі грудки та ліквідувати незручні місця. Після укладання суміші її необхідно добре перемішати граблями, спланувати згідно з проєктними нахилами, полити та ущільнити котком відповідно до технології робіт такого типу.
Практичний досвід показує, що капітальний ремонт всієї конструкції спортивного майданчика необхідно проводити після 20–30 років його експлуатації.
Питання для самоконтролю
1. Які весняні роботи проводять по догляду за доріжками та майданчиками?
2. Яким чином проводять боротьбу з бур’янами на доріжках та майданчиках з плитковим покриттям?
3. Вкажіть алгоритм операцій щодо капітального ремонту доріжок з верхнім м’яким покриттям із спеціальної суміші.
4. В якому випадку призначають капітальний ремонт площинних споруд?