Електронний посібник

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ В САДОВО-ПАРКОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

РОЗДІЛ ІІІ

24. Охорона садово-паркових об’єктів

24.1. Правила експлуатації садово-паркових об’єктів.
24.2. Збереження рослин під час проведення будівельних робіт.

24.1. Правила експлуатації садово-паркових об’єктів.

Відповідальність за охорону та збереження міських зелених насаджень несуть, згідно з українським законодавством, їх землекористувачі. Всі зелені насадження як загального, так і відомчого користування утворюють недоторканий міський зелений фонд і є всенародним надбанням.
Відповідальність за збереження міських зелених насаджень та належний догляд за ними, відповідно до принципів агротехніки, несуть:
• у парках, скверах, бульварах, лісопарках, на вулицях – керівники міських (районних) підприємств зеленого і лісопаркового господарства та благоустрою;
• на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, в садах мікрорайонів, у внутрішньоквартальних насадженнях – керівники підприємств, відомств, організацій, житлових управлінь, ЖЕКу, домоуправлінь, ОСББ, коменданти, орендарі будівель;
• на територіях підприємств, відомств та інших організацій, а також на прилеглих до них територіях і в санітарно-захисних смугах – керівники підприємств, установ та організацій;
• на територіях, відведених під забудову, із дня початку робіт – керівники будівельних організацій;
• на пустирях – керівники прилеглих підприємств, організацій, житлових органів або підприємств зеленого господарства (благоустрою) згідно з рішенням міських (районних) держадміністрацій.
Власник насаджень зобов’язаний:
– забезпечити збереження зелених насаджень, доріжок та обладнання, а також проводити догляд за ними;
– протягом року здійснювати необхідні заходи щодо боротьби із шкідниками та хворобами зелених насаджень, зокрема прибирання сухостою, вирізування сухих і поламаних сучків, замазування ран, лікування дупел;
– влітку в суху погоду – поливати газони, квітники, дерева та чагарники;
– не допускати витоптування газонів та складування на них матеріалів, піску, сміття, снігу, льоду тощо;
– нові посадки дерев і чагарників проводити лише за проєктами, погодженими із підприємствами зеленого господарства та головним (районним) архітектором, з дотриманням агротехніки створення;
– у всіх випадках видалення і пересадку дерев та чагарників, зміну планування мережі доріжок, майданчиків та газонів, утилізацію обладнання допускати лише з письмового дозволу підприємств (управлінь) зеленого господарства, збитки відшкодовувати за встановленими розцінками;
– за наявності водойм на озелененій території утримувати їх в чистоті та проводити капітальне очищення не менше одного разу на 10 років;
– передбачати в річних кошторисах виділення коштів на утримання зелених насаджень.
Керівники підприємств, відомств та організацій, які мають у своєму підпорядкуванні парки, лісопарки, ліси зеленої зони, зобов’язані забезпечити охорону і захист птахів та диких звірів, а також проводити заходи із забезпечення їх кормом.
Усі власники зелених насаджень зобов’язані мати на них паспорт, в який щорічно станом на 1 січня вносять усі поточні зміни, що відбулися в цих насадженнях: приріст та ліквідація озеленених площ, посадка і видалення дерев, чагарників тощо.
На озеленених територіях заборонено:
– ламати та псувати дерева і кущі, обривати з них листя, рвати квіти, викопувати цибулини та кореневища багаторічників;
– ходити та лежати на газонах, влаштовувати на них ігри і танці, якщо все це не дозволено правилами експлуатації СПО;
– їздити на лижах, кататись на санках і влаштовувати катки у не відведених для цього місцях;
– складати будівельні матеріали, дрова, вугілля, металеві та бетонні вироби;
– вивозити на територію саду, парку, лісопарку сміття;
– розкопувати ділянки під городи;
– скидати сніг і залишки льоду, за виключенням чистого (без домішків піску та солі) снігу від розчищення доріжок та майданчиків;
– влаштовувати стоянки всіх видів транспорту;
– розпалювати вогнища та порушувати правила протипожежної безпеки;
– купатись в заборонених для цього виду рекреаційного відпочинку водоймах;
– гуляти із собаками або іншими тваринами, випускати їх на об’єкті;
– годувати голубів, ловити та вбивати птахів і тварин (на територіях міських та приміських об’єктів озеленення).

24.2. Збереження рослин під час проведення будівельних робіт.

Будівельні та інші організації, які проводять роботи в зоні зелених насаджень, зобов’язані:
• узгоджувати з підприємствами зеленого господарства початок робіт і повідомляти про їх завершення не пізніше, ніж за два дні до закінчення;
• огороджувати дерева, які знаходяться на території будівництва, суцільними щитами висотою 2 м з дощок товщиною 25 мм, розташовуючи їх трикутником на відстані не менше 0,5 м від стовбура дерева; для збереження кореневої системи від різного роду пошкоджень влаштовують так званий настил з дерев’яних дощок товщиною 50 мм радіусом 1,5 м від трикутника;
• у разі потрапляння дерев у зону мощення або асфальтування залишати навколо них вільний простір діаметром не менше 2 м з наступним встановленням решіток або іншого покриття;
• під час прокладання комунікацій влаштовувати траншеї на відстані не менше 2 м від стовбурів дерев, якщо товщина стовбурів більше 15 см – не менше 3 м, від чагарників – не менше 1,5 м, відраховуючи відстань від кореневої шийки;
• роботи підкопом в зоні кореневої системи дерев і чагарників проводити нижче розташування основних скелетних коренів (не менше 1,5 м від поверхні землі), не пошкоджуючи кореневу систему;
• зберігати на всіх ділянках нового будівництва верхній рослинний шар грунту, зрізаючи та складуючи його в бурти;
• під час реконструкції і будівництва шляхів, тротуарів, трамвайних ліній та інших споруд в зоні існуючих зелених насаджень не допускати зміни вертикальних позначок порівняно з існуючими більше ніж на 5 см. У випадку, коли зміна рельєфу неминуча, в проєктах та кошторисах необхідно передбачати відповідні спорудження – сухі колодязі, підпірні стінки, бордюри тощо.

Питання для самоконтролю

1. Чому важкі глинисті грунти краще утримують поживні речовини порівняно з бідними піщаними грунтами?
2. Чому норму поживних речовин на кислих грунтах потрібно збільшувати порівняно з лужними?
3. В яку пору сезону доцільно вносити азотні мінеральні добрива?
4. Чому норму фосфорних добрив на важких глинистих і кислих грунтах знижують, з чим це пов’язано?
5. Чому фосфор на лужних грунтах для рослин стає важкодоступним?
6. Чому катіони основних мінералів погано утримуються кислими грунтами?
7. Чому колоїдна фракція у кислих грунтах є збідненою? З чим це пов’язано?