Цифрова компетентність сучасного вчителя Нової української школи
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1. Розробка інтерактивного уроку з елементами формувального оцінювання
Мета: Опанувати методику проєктування візуальної структури інтерактивного уроку та навчитися інтегрувати цифрові інструменти формувального оцінювання для підтримки постійного зворотного зв’язку з учнями.
Обрати тему інтегрованого курсу (наприклад, «Я досліджую світ» у початковій школі або предмет природничої/мовно-літературної галузі у 5–6 класах НУШ).
Створити візуальний каркас уроку у Canva або Genially (5–7 слайдів/екранів).
Вбудувати інтерактивний елемент для актуалізації знань (наприклад, опитування у Mentimeter або швидку асоціативну хмару слів).
Інтегрувати інструмент формувального оцінювання в середині або наприкінці уроку (наприклад, інтерактивна картка самоперевірки у Classtime або рефлексійна «дошка вражень» у Padlet — «Світлофор засвоєння», «3-2-1»).
Скопіювати посилання з режимом перегляду/взаємодії та заповнити коротку пояснювальну записку (мета, клас, етапи використання цифрового інструменту).
Результат: Створений візуальний каркас уроку (5–7 слайдів у Canva/Genially) з вбудованими інтерактивними елементами (Mentimeter, Classtime/Padlet) та підготовлена пояснювальна записка.
Завдання 2. Проєктування та налаштування інклюзивного цифрового класу
Мета: Сформувати навички організації онлайн-простору з дотриманням принципів інклюзивності, доступності контенту для різних типів сприйняття та норм мережевого етикету (нетикету).
Створити новий клас/курс у Google Classroom або ClassDojo.
Розробити та опублікувати в розділі «Потік / Оголошення»: 📌Привітання для учнів та батьків. 📌Короткі правила цифрового етикету (нетикету) під час дистанційного/змішаного навчання.
Організувати розділ «Завдання» за тематичними блоками/тижнями НУШ. Додати: 📌Інформаційний матеріал (текст + мультимедіа). 📌Інтерактивне завдання з чіткими критеріями виконання.
Забезпечити доступність та інклюзивність: підготувати текстові описи до зображень (Alt-text), перевірити контрастність шрифтів та додати альтернативні формати сприйняття (аудіоверсію або використання функцій читання вголос).
Результат: Функціональний цифровий клас (Google Classroom/ClassDojo) зі структурованими блоками, привітанням, правилами нетикету та навчальними матеріалами, адаптованими під вимоги доступності (Alt-text, аудіоверсія, контрастність).
Завдання 3. Створення диференційованих ігрових дидактичних матеріалів
Мета: Навчитися розробляти багаторівневі ігрові вправи для реалізації диференційованого підходу та формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів.
Обрати конкретну тему з навчальної програми НУШ.
Розробити 3 варіанти інтерактивних вправ у Wordwall або LearningApps: 📌Рівень 1 (Базовий): завдання на розпізнавання/сортирування знань (наприклад, «Пари», «Класифікація»). 📌Рівень 2 (Середній): завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків або вибір правильного судження. 📌Рівень 3 (Поглиблений): відкрите проблемне запитання або ситуативна вправа (кейс).
Згенерувати QR-коди або мультипосилання для кожного рівня.
Оформити всі 3 завдання на єдиній візуальній картці (в Canva) з короткою інструкцією для учня щодо вибору власної траєкторії виконання.
Результат: Комплект із 3 рівнів складності інтерактивних вправ (Wordwall/LearningApps), згенеровані QR-коди/посилання та єдина візуальна навігаційна картка в Canva з інструкціями для учнів.
Завдання 4. Використання генеративного ШІ для планування уроку та створення кейсів
Мета: Опанувати практику промпт-інжинірингу для генерації освітнього контенту за допомогою ШІ, навчитися здійснювати фактчекінг і дотримуватися правил академічної доброчесності.
Скласти та оптимізувати промпт за формулою: [Роль] + [Контекст/Клас НУШ] + [Конкретне завдання] + [Формат виводу] + [Обмеження]. Приклад: «Ти — досвідчений методист НУШ. Створи ситуаційний кейс для учнів 5 класу про важливість сортування сміття. Формат: короткий сюжет на 150 слів + 3 запитання для дискусії в групах. Уникай складних наукових термінів».
Згенерувати матеріал за допомогою ШІ-інструменту.
Провести фактчекінг та адаптацію: перевірити матеріал на відсутність галюцинацій ШІ, маніпуляцій чи застарілих даних, внести необхідні корективи.
Підготувати коротку рефлексійну довідку (до 1 сторінки): 📌Які переваги дав ШІ під час підготовки? 📌Які ризики або помилки було виявлено? 📌Як дотримано принципів академічної доброчесності.
Результат: Складений за формулою промпт, адаптований навчальний ситуаційний кейс та рефлексійна довідка з аналізом переваг, ризиків і фактчекінгу.
Завдання 5. Проєктування інтерактивного мінімодуля з кібербезпеки та медіаграмотності
Мета: Навчитися створювати інтерактивні навчальні вебресурси для формування в учасників освітнього процесу критичного мислення, навичок розпізнавання маніпуляцій та кібергігієни.
Обрати актуальну тему (наприклад, «Як виявити фейк у соцмережах», «Захист персональних даних та надійні паролі», «Кібербулінг: як захиститися»).
На платформі Google Sites або Genially створити мінісайт / вебквест (2–3 сторінки/кроки).
Розробити 3 практичні ситуаційні завдання: 📌Завдання 1 (Аналіз джерел): перевірка новини чи зображення на факт маніпуляції (використання зворотного пошуку зображень). 📌Завдання 2 (Приватність): аналіз профілю в соціальній мережі на наявність витоку персональних даних. 📌Завдання 3 (Симуляція): визначення фішингового листа чи повідомлення від шахраїв.
Розробити в Canva інфографіку-пам’ятку для батьків та учнів «Безпечний інтернет у родині».
Результат: Готовий мінісайт або вебквест (Google Sites/Genially) із 3 практичними симуляційними завданнями та розроблена в Canva інфографіка-пам’ятка з кібербезпеки для родини.