Головна

Цифрова компетентність сучасного вчителя Нової української школи

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Розробка інтерактивного уроку з елементами формувального оцінювання

Мета: Опанувати методику проєктування візуальної структури інтерактивного уроку та навчитися інтегрувати цифрові інструменти формувального оцінювання для підтримки постійного зворотного зв’язку з учнями.

  1. Обрати тему інтегрованого курсу (наприклад, «Я досліджую світ» у початковій школі або предмет природничої/мовно-літературної галузі у 5–6 класах НУШ).
  2. Створити візуальний каркас уроку у Canva або Genially (5–7 слайдів/екранів).
  3. Вбудувати інтерактивний елемент для актуалізації знань (наприклад, опитування у Mentimeter або швидку асоціативну хмару слів).
  4. Інтегрувати інструмент формувального оцінювання в середині або наприкінці уроку (наприклад, інтерактивна картка самоперевірки у Classtime або рефлексійна «дошка вражень» у Padlet — «Світлофор засвоєння», «3-2-1»).
  5. Скопіювати посилання з режимом перегляду/взаємодії та заповнити коротку пояснювальну записку (мета, клас, етапи використання цифрового інструменту).

Результат: Створений візуальний каркас уроку (5–7 слайдів у Canva/Genially) з вбудованими інтерактивними елементами (Mentimeter, Classtime/Padlet) та підготовлена пояснювальна записка.

Завдання 2. Проєктування та налаштування інклюзивного цифрового класу

Мета: Сформувати навички організації онлайн-простору з дотриманням принципів інклюзивності, доступності контенту для різних типів сприйняття та норм мережевого етикету (нетикету).

  1. Створити новий клас/курс у Google Classroom або ClassDojo.
  2. Розробити та опублікувати в розділі «Потік / Оголошення»:
    📌Привітання для учнів та батьків.
    📌Короткі правила цифрового етикету (нетикету) під час дистанційного/змішаного навчання.
  3. Організувати розділ «Завдання» за тематичними блоками/тижнями НУШ. Додати:
    📌Інформаційний матеріал (текст + мультимедіа).
    📌Інтерактивне завдання з чіткими критеріями виконання.
  4. Забезпечити доступність та інклюзивність: підготувати текстові описи до зображень (Alt-text), перевірити контрастність шрифтів та додати альтернативні формати сприйняття (аудіоверсію або використання функцій читання вголос).

Результат: Функціональний цифровий клас (Google Classroom/ClassDojo) зі структурованими блоками, привітанням, правилами нетикету та навчальними матеріалами, адаптованими під вимоги доступності (Alt-text, аудіоверсія, контрастність).

Завдання 3. Створення диференційованих ігрових дидактичних матеріалів

Мета: Навчитися розробляти багаторівневі ігрові вправи для реалізації диференційованого підходу та формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів.

  1. Обрати конкретну тему з навчальної програми НУШ.
  2. Розробити 3 варіанти інтерактивних вправ у Wordwall або LearningApps:
    📌Рівень 1 (Базовий): завдання на розпізнавання/сортирування знань (наприклад, «Пари», «Класифікація»).
    📌Рівень 2 (Середній): завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків або вибір правильного судження.
    📌Рівень 3 (Поглиблений): відкрите проблемне запитання або ситуативна вправа (кейс).
  3. Згенерувати QR-коди або мультипосилання для кожного рівня.
  4. Оформити всі 3 завдання на єдиній візуальній картці (в Canva) з короткою інструкцією для учня щодо вибору власної траєкторії виконання.

Результат: Комплект із 3 рівнів складності інтерактивних вправ (Wordwall/LearningApps), згенеровані QR-коди/посилання та єдина візуальна навігаційна картка в Canva з інструкціями для учнів.

Завдання 4. Використання генеративного ШІ для планування уроку та створення кейсів

Мета: Опанувати практику промпт-інжинірингу для генерації освітнього контенту за допомогою ШІ, навчитися здійснювати фактчекінг і дотримуватися правил академічної доброчесності.

  1. Скласти та оптимізувати промпт за формулою: [Роль] + [Контекст/Клас НУШ] + [Конкретне завдання] + [Формат виводу] + [Обмеження].
    Приклад: «Ти — досвідчений методист НУШ. Створи ситуаційний кейс для учнів 5 класу про важливість сортування сміття. Формат: короткий сюжет на 150 слів + 3 запитання для дискусії в групах. Уникай складних наукових термінів».
  2. Згенерувати матеріал за допомогою ШІ-інструменту.
  3. Провести фактчекінг та адаптацію: перевірити матеріал на відсутність галюцинацій ШІ, маніпуляцій чи застарілих даних, внести необхідні корективи.
  4. Підготувати коротку рефлексійну довідку (до 1 сторінки):
    📌Які переваги дав ШІ під час підготовки?
    📌Які ризики або помилки було виявлено?
    📌Як дотримано принципів академічної доброчесності.

Результат: Складений за формулою промпт, адаптований навчальний ситуаційний кейс та рефлексійна довідка з аналізом переваг, ризиків і фактчекінгу.

Завдання 5. Проєктування інтерактивного мінімодуля з кібербезпеки та медіаграмотності

Мета: Навчитися створювати інтерактивні навчальні вебресурси для формування в учасників освітнього процесу критичного мислення, навичок розпізнавання маніпуляцій та кібергігієни.

  1. Обрати актуальну тему (наприклад, «Як виявити фейк у соцмережах», «Захист персональних даних та надійні паролі», «Кібербулінг: як захиститися»).
  2. На платформі Google Sites або Genially створити мінісайт / вебквест (2–3 сторінки/кроки).
  3. Розробити 3 практичні ситуаційні завдання:
    📌Завдання 1 (Аналіз джерел): перевірка новини чи зображення на факт маніпуляції (використання зворотного пошуку зображень).
    📌Завдання 2 (Приватність): аналіз профілю в соціальній мережі на наявність витоку персональних даних.
    📌Завдання 3 (Симуляція): визначення фішингового листа чи повідомлення від шахраїв.
  4. Розробити в Canva інфографіку-пам’ятку для батьків та учнів «Безпечний інтернет у родині».

Результат: Готовий мінісайт або вебквест (Google Sites/Genially) із 3 практичними симуляційними завданнями та розроблена в Canva інфографіка-пам’ятка з кібербезпеки для родини.

перевір себе