Міра відповідальності, яку застосовують державні органи до суб’єктів господарювання за порушення вимог господарського законодавства (штраф, припинення ліцензії тощо).
Відповідальність, що настає незалежно від наявності вини (тобто навіть при добросовісному порушенні зобов’язання); характерна риса господарського права.
Виникає у випадку невиконання, неналежного виконання або прострочення зобов’язання однією зі сторін договору.
Форма господарсько-правової відповідальності, що полягає у компенсації збитків, завданих іншим учасникам господарських правовідносин.
Психічне ставлення суб’єкта до вчинення правопорушення (умисел або необережність); як правило, не є обов’язковою умовою у господарській відповідальності.
Розбіжності між сторонами з приводу виконання або тлумачення господарського договору чи іншого зобов’язання, що підлягають вирішенню в господарському суді.
Вид юридичної відповідальності, яка застосовується до суб’єктів господарювання за порушення норм господарського законодавства, умов договорів або інших зобов’язань у сфері господарської діяльності.
Юридичні інструменти, які гарантують виконання договору (неустойка, порука, завдаток, застава, гарантія тощо).
Втрати, яких зазнає особа внаслідок правопорушення. Складаються з прямих втрат (реальні збитки) і втраченого прибутку.
Основний вид відповідальності у господарському праві, який передбачає відшкодування збитків або сплату штрафних санкцій у майновій формі.
Негайна реакція сторони договору на порушення умов без звернення до суду (наприклад, зменшення обсягу поставки, одностороннє розірвання договору).
Поведінка, що суперечить закону або умовам договору, яка тягне за собою негативні правові наслідки.
Грошова сума, що нараховується за кожен день прострочення виконання зобов’язання (наприклад, поставки товару або оплати рахунку).
Юридичний факт, з настанням якого виникає відповідальність (порушення зобов’язання, прострочення, завдання збитків тощо).
Невиконання, неналежне виконання, прострочення або інше відхилення від умов господарського договору або вимог закону.
Комплекс дій суб’єкта господарювання, спрямованих на захист своїх прав у позасудовому та судовому порядку (претензії, скарги, позови).
Витрати, яких зазнала особа для відновлення порушеного права, або втрата майна (наприклад, знищення товару).
Штрафи, примусовий поділ підприємств, анулювання угод, якщо підприємство зловживає монопольним становищем або вчиняє недобросовісну конкуренцію.
Юридичний засіб впливу, передбачений нормою права або договором, який застосовується у випадку невиконання чи порушення зобов’язання.
Відповідальність кількох осіб, коли кредитор має право вимагати виконання зобов’язання як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо.
Додаткова відповідальність особи, яка настає у разі недостатності майна основного боржника (наприклад, засновника підприємства).
Доходи, які особа могла б реально отримати, якби зобов’язання було виконане належним чином.
Надзвичайні обставини, що звільняють від відповідальності за невиконання зобов’язання (наприклад, війна, стихійне лихо, карантин).
Фіксована грошова сума, яка підлягає сплаті правопорушником у разі порушення господарського зобов’язання.
Застосування до особи, яка вчинила правопорушення, передбачених законом негативних наслідків (санкцій), з метою відновлення порушеного правопорядку.