Електронний посібник

ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ АВТОМОБІЛЯ

частина І

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

5.1. Поняття про технологічне обладнання

Технологічне обладнання автотранспортних підприємств – це сукупність спеціалізованих технічних засобів, пристроїв та механізмів, призначених для виконання виробничих процесів, пов’язаних з технічним обслуговуванням, ремонтом, діагностикою, зберіганням та експлуатацією автотранспортних засобів.

До такого обладнання належать підйомники, стенди для діагностики, мийні установки, компресори, зварювальні апарати, стенди балансування коліс, паливно-заправні станції, системи змащування та інші технічні засоби, що забезпечують ефективну роботу автотранспортного підприємства.
Технологічне обладнання, призначене для механізації технологічних процесів ТО і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту, є частиною основних виробничих фондів.
Типові складові технологічного обладнання автотранспортних підприємств включають:
– обладнання виробничого призначення, яке застосовується в різних галузях народного господарства, зокрема і на автомобільному транспорті;
– гаражне обладнання, тобто обладнання, яке використовується тільки під час ТО і ремонту автомобілів;
– нестандартне обладнання.
До першої групи відносять металорізальні і деревообробні верстати, ковальсько-пресове, кранове та інше обладнання. Металорізальні верстати бувають універсальні, спеціалізовані і спеціальні. Залежно від маси, металорізальні верстати діляться на легкі, середні та важкі. Деревообробні верстати призначені для різання і обробки деревини, сушіння і інших допоміжних робіт. Ковальсько-пресове обладнання – це гідравлічні і механічні преси, висадочні і штампувальні автомати, молоти, ножиці тощо.
Гаражне обладнання призначене для таких основних робіт: миття й чищення, підйомно-транспортних, мастильних, заправних, контрольно-діагностичних і регулювальних, розбірно-складальних ремонтних тощо.

5.2. Класифікація технологічного обладнання

Для підприємств автомобільного транспорту та автомобільного сервісу промисловістю випускається широка номенклатура технологічного обладнання різного призначення.

Технологічне обладнання сучасних автопідприємств можна поділити на декілька груп:

– загальновиробниче;
– ремонтне;
– профілактичне;
– піднімально-оглядове;
– складське.
До загальновиробничого відносять обладнання, призначене для забезпечення функціонування всього підприємства. Поділяється на підгрупи:
– технічне (компресори, витяжні установки, вентиляційні установки, освітлення);
– транспортне (наприклад, візки, крани);
– канцелярське (наприклад, меблі, оргтехніка);
– допоміжне (наприклад, інвентар для прибирання в приміщеннях і на території).

До ремонтного обладнання відносять устаткування, яке забезпечує виконання технологічних процесів та операцій в зонах ТО і ремонту, на виробничих дільницях і в цехах.
Поділяють на:
– постове (встановлюється на постах);
– дільничне або цехове.
Профілактичне – обладнання, яке забезпечує виконання технічного обслуговування. Залежно від зони використання поділяють на:
– обладнання зони ЩО;
– обладнання зони ТО-1;
– обладнання зони ТО-2;
– обладнання зони діагностування.
До піднімально-оглядового обладнання відносять: оглядові канави, естакади, підйомники.
Складське обладнання використовують для зберігання матеріалів і запасних частин.

Оснащення робочих постів зони обслуговування становить значну частку профілактичного, ремонтного і оглядового та піднімально-транспортного обладнання. Воно призначене, щоб забезпечити вільний, зручний і безпечний доступ до всіх вузлів автомобіля за одночасного виконання операцій кількома працівниками збоку, знизу і зверху, а також зручне і надійне маневрування автомобіля на постах зони обслуговування.
Засоби технічного оснащення поділяють на:
– технологічне обладнання;
– оснастку;
– пристосування;
– інструмент.
Технологічне обладнання – засіб технічного оснащення, призначений для виконання технологічного процесу. Містить ремонтний фонд (верстат, стенд) або профілактичний фонд (діагностичні, потокові лінії), оснастку і засоби впливу.
Оснастка – це засіб технологічного оснащення, який доповнює технологічне обладнання для виконання певної частини технологічного процесу.
Засоби для виконання операцій технологічного процесу – це спеціальні пристрої або допоміжні конструкції, що використовуються для фіксації, орієнтації, спрямування, обробки або контролю деталей і виробів під час виконання технологічних операцій.
Інструмент – елемент технологічного процесу, яким безпосередньо впливають на об’єкт, що ремонтують або обслуговують для зміни його характеристики.

Класифікація обладнання за ознаками
Промислове обладнання за призначенням поділяють на такі класи:
– виробниче або технологічне – призначене для виконання основних операцій технологічного процесу (наприклад, точіння, фарбування);
– допоміжне – виконується для обслуговування основного технологічного обладнання (наприклад, маніпулятори, насоси);
– універсальне – обладнання, яке виконує широкий спектр різнорідних операцій технологічного процесу;
– спеціальне – обладнання, призначене для виконання одного виду операцій або для обслуговування однієї моделі об’єкта технологічного процесу (може виконати тільки одну операцію, наприклад «знімач», прес для запресовування-випресовування одного діаметра);
– спеціалізоване – обладнання, призначене для виконання технологічних операцій одного виду (стенд складання-розбирання для різних моделей і агрегатів);
– багатоцільове – обладнання, призначене для виконання як основних, так і допоміжних операцій різного виду.
Класифікація обладнання за керуванням:
– ручне – обладнання, маса якого повністю або майже повністю сприймається рукою виконавця;
– автоматичне – обладнання, яке виконує операцію технологічного процесу без втручання людини (наприклад, автоматичне відкривання дверей);
– автоматизоване – обладнання, яке виконує технологічну операцію самостійно, але з втручанням оператора (наприклад, 90% верстати).
Класифікація обладнання за типом приводу:
– електромеханічний привод – обладнання, головний і допоміжний рухи якого приводяться в дію електричними машинами (електродвигунами);
– механічний привод – ручне обладнання, в якому головний і допоміжний рухи забезпечуються механічним перетворенням дій оператора, що задає рух;
– гідравлічний привод – обладнання, у якого головний і допоміжний рухи приводяться в дію роботою рідкого середовища;
– пневматичний привод – обладнання, у якого головний і допоміжний рухи приводяться в дію за допомогою газу.

5.3. Рівень оснащення технологічним обладнанням і спеціалізованим інструментом

Сучасні автотранспортні підприємства оснащені технологічним обладнанням залежно від:
– розміру підприємств;
– структури і кількості автомобілів;
– структури перевезень (вантажні, пасажирські, змішані);

– структури ремонтних служб і наявності приміщень для ТО і ремонту;
– обсягів ремонтних робіт на автомобілях.
Оснащеність визначається під час проектування підприємства з використанням табелю технологічного обладнання і спеціалізованого інструменту.

Вибір розмірів та характеристик обладнання
Коли обираємо обладнання, важливо групувати його за схожими властивостями, які впливають на роботу та якість. Для цього використовують так звані параметричні ряди – це списки чисел, які показують головні характеристики обладнання.
Серед усіх характеристик вибирають основні, які потрібно оптимізувати. Обладнання для однакових завдань може відрізнятися розмірами чи іншими параметрами, щоб підходити для різних типів роботи, наприклад, обслуговування автомобілів різних розмірів.
Є два способи оптимізації (покращення):
Багатопараметричний – коли враховують багато характеристик.
Однопараметричний – коли головну увагу приділяють лише одній характеристиці.
Однопараметричний підхід простіший, тому його частіше використовують на практиці. Основний параметр вибирають залежно від цілей: він може впливати на вартість обладнання та обсяги його виробництва.
Етапи вибору параметрів:
1. Обрати головну характеристику і скласти список найкращих значень для неї.
2. Оцінити, скільки приблизно коштуватиме кожне обладнання з цього списку.
3. Порахувати, скільки одиниць обладнання потрібно для виконання роботи.
4. Розв’язати задачу оптимізації, щоб знайти найкращий набір обладнання.
Цей підхід дозволяє вибрати найвигідніше і найефективніше обладнання для ваших потреб.

Оснащення сервісного автоцентру сучасним технологічним обладнанням показано на прикладі сервісного центру MAN Truck &Bus.

5.4. Планово-попереджувальна система ТО і ремонту технологічного обладнання

Для забезпечення працездатності технологічного обладнання виконується його технічне обслуговування та ремонт.

Для обслуговування та ремонту технологічного обладнання прийнята планово-попереджувальна система.

 Згідно з цією системою існують такі види обслуговування і ремонту:
– щоденне обслуговування (ЩО);
– періодичне технічне обслуговування (ТО);
– сезонне обслуговування (СО);
– профілактичний ремонт (ПР);
– середній ремонт (СР);
– капітальний ремонт (КР).
Управління технічним станом технологічного обладнання включає проведення планових ТО і ремонту, повірку і, за необхідності, відновлення метрологічних характеристик до норм, встановлених чинною технічною документацією.
Під час щоденного обслуговування проводять візуальний огляд та випробування засобів в роботі, виконання нескладних регулювальних робіт і усунення невеликих несправностей. ЩО не повинно порушувати графік роботи технологічної зони АТП.
Під час періодичного ТО передбачається виконання типових робіт, які наведені у відповідній документації на конкретну модель обладнання з встановленою періодичністю. Сюди входять: очищення від пилу, регулювальні роботи, перевірка та підтягування кріпильних з’єднань, мастильні роботи тощо.
Проводиться поглиблена перевірка технічного стану обладнання, усунення виявлених несправностей. Для механічних засобів періодичне обслуговування включає перевірку функціонування, герметичність пневмо- і гідроприводів, оцінку ступеня спрацювання тертьових поверхонь, підтягування кріпильних з’єднань, мастильно-заправні роботи тощо.
ТО проводиться також під час постановки засобів на довготермінове зберігання та зняття їх з такого зберігання.
Під час ТО допускається виконувати різні ремонтні роботи за умови, що їх сумарний обсяг не перевищує 25% обсягу регламентних робіт з ТО. В іншому випадку оформлюється виконання ремонту.
Сезонне обслуговування проводиться за зміни пір року, переважно навесні та восени.
Профілактичний ремонт виконується для забезпечення та відновлення працездатності окремих елементів і вузлів. Заключним етапом профілактичного ремонту є повірка роботи обладнання.
Середній ремонт виконується для часткового відновлення технічного ресурсу та справності обладнання із заміною або відновленням необхідних вузлів. Обсяг робіт СР складає 30…60% обсягу капітального ремонту.
Капітальний ремонт виконується для відновлення справності та близького до повного технічного ресурсу обладнання із заміною або відновленням будь-яких його деталей та вузлів, включаючи і базові частини. Ресурс капітально відремонтованого обладнання повинен складати не менше 80% ресурсу нового. Заключною операцією КР механізму є його випробування і повірка.
ТО і ремонт обладнання проводиться на АТП відділом головного механіка, згідно з графіком, затвердженим головним інженером.

Організація робіт з ТО і ремонту технологічного обладнання:
– роботи виконують згідно зі щорічними графіками працівники служби відділу головного механіка;
– окреме верстатне обладнання направляється в капітальний ремонт на спеціалізовані підприємства;
– складне діагностичне обладнання для діагностики та ремонту – в спеціалізовані центри, спеціалізовані майстерні;
– газове обладнання та засоби зв’язку ремонтують спеціалізовані обслуговувальні підприємства.

5.5. Повірка технологічного обладнання

Повірка технологічного обладнання – це комплекс організаційно-технічних заходів та відповідної документації, яка направлена на підвищення ефективності обладнання, забезпечення необхідної точності та достовірності вимірів.

Розрізняють два види повірки:
– державна;
– відомча.
Повірку технологічного обладнання можуть виконувати такі організації:
1. Органи державної метрологічної служби – спеціалізовані державні установи, що здійснюють метрологічний нагляд та повірку засобів вимірювальної техніки. В Україні це, зокрема, Національний науковий центр «Інститут метрології» та інші акредитовані державні метрологічні центри.
2. Акредитовані метрологічні центри та лабораторії – підприємства, що мають відповідну акредитацію згідно з вимогами ISO/IEC 17025 та можуть виконувати повірку відповідного обладнання.
3. Виробники обладнання – у деяких випадках виробники або їхні офіційні представники мають акредитацію на проведення повірки або калібрування певних видів технологічного обладнання.
4. Сертифіковані сервісні центри – спеціалізовані організації, які мають дозвільні документи та необхідне обладнання для проведення повірки та калібрування засобів вимірювань.
5. Обираючи організації для повірки, слід перевірити наявність акредитації та відповідність вимогам чинного законодавства у сфері метрології.
Відомчі органи, що проводять повірку, повинні мати дозвіл Держстандарту.

Повірці підлягають:
– зразки (еталони);
– засоби вимірювання витрат;
– засоби, пов’язані з вимірюваннями при розрахунках з клієнтами;
– обладнання, що пов’язане з охороною навколишнього середовища:
– обладнання, що пов’язане з охороною праці.
Крім вказаного обладнання, проводиться повірка спідометрів.
Рекомендовані нормативи періодичності і трудомісткості повірки окремих моделей засобів технічного діагностування, виходячи із їх конструктивних особливостей та умов експлуатації, наведені в таблиці 5.1.

Питання для самоперевірки