Мотор-тестери (діагностичні стенди на базі персональних комп’ютерів) – комплексне діагностичне обладнання, яке відповідає сучасним вимогам щодо визначення технічного стану електричних, електронних, мехатронних і механічних систем сучасних автомобілів (рис. 11.1).
Рис. 11.1. Комп’ютерний діагностичний стенд (мотор-тестер): 1 – модуль із сенсорами; 2 – монітор; 3 – ПК; 4 – основа
На відміну від сканерів OBD мотор-тестери не призначені тільки для діагностування електронної системи керування і можуть успішно застосовуватись для поглибленого діагностування будь-якої системи (агрегата, механізму, вузла автомобіля). Технологія застосування мотор-тестерів відрізняється від застосування сканерів OBD, хоча в багатьох випадках цим обладнанням можна визначати одні і ті ж параметри. Як правило, діагностування автомобіля починається з застосування сканера OBD, оскільки це не потребує великих затрат часу. Якщо ця процедура дає позитивний результат і визначається причина несправності, то застосування іншого діагностичного обладнання стає недоцільним. У випадку, коли застосування сканера OBD не дає бажаного результату і причина несправності не виявлена, виникає необхідність застосовувати спеціалізоване діагностичне обладнання з метою поглибленого діагностування. Таким діагностичним обладнанням може бути універсальний комп’ютерний мотор-тестер із комплектом відповідних сенсорів. Функціональні можливості мотор-тестера досить широкі. Вони забезпечують визначення технічного стану різних систем автомобіля, незалежно від того керується ця система електронним блоком керування чи ні. Ще одна перевага мотор-тестера полягає в можливості створення індивідуальних баз даних, в яких можуть зберігатися результати діагностування, діагностичні параметри за наявності типових несправностей і діагностичні параметри еталонних автомобілів. Мотор-тестер, на відміну від сканера OBD, дає можливість безпосередньо приєднатися до датчиків і виконавчих пристроїв системи та визначати їх технічний стан незалежно від електронного блока керування. Комп’ютерний діагностичний стенд складається з таких основних елементів (рисунок 11.2): • комплект сенсорів, що приєднуються до характерних місць діагностування і призначені для зчитування діагностичної інформації; • блок апаратної обробки, що виконує функцію фільтрування, оцифрування та перетворення інформації у форму, доступну для передачі в персональний комп’ютер; • персональний комп’ютер з відповідним програмним забезпеченням, яке виконує функцію програмної обробки отриманої інформації та формування робочих вікон для зручного і наочного відображення результатів діагностування у вигляді таблиць, графіків, діаграм тощо. Програмне забезпечення може в автоматизованому режимі виконувати порівняльний аналіз еталонних параметрів з отриманими при діагностуванні й вказувати на можливі причини несправностей та способи їх усунення; • розширена база даних, яка містить нормативну та довідкову інформацію про системи автомобіля, параметри їх функціонування, а також інформацію про можливі типові несправності; • газоаналізатор (одно-, дво-, чотирикомпонентний); • принтер для друкування результатів діагностування.
Рис. 11.2. Загальна архітектура комп’ютерного діагностичного стенда
Інформація від датчиків до блока апаратної обробки мотор-тестера може передаватися різними способами і з різних характерних точок діагностування залежно від виду системи автомобіля, що діагностується (рис. 11.3). Для систем, які керуються і контролюються електронним блоком керування, зчитуються вхідні сигнали від датчиків до ЕБК та сигнали керування від ЕБК до виконавчих пристроїв. Окрім цього, можливе зчитування діагностичної інформації безпосередньо з окремого елемента автомобіля. Це можуть бути сигнали різної природи (електричні, віброакустичні, температурні, тиску та ін.). Таким чином виконується діагностування елементів автомобіля незалежно від електронного блока керування.
Рис. 11.3. Зчитування діагностичної інформації з систем автомобіля
Діагностична інформація зчитується із застосуванням спеціальних діагностичних сенсорів, які входять в комплектацію мотор-тестера. Перелік та функціональне призначення діагностичних сенсорів описано нижче. Контактні сенсори(щупи, затискачі, пробники, голки та ін.). Призначені для зчитування осцилограм напруги сигналів від різних датчиків до ЕБК та сигналів керування виконавчими пристроями (рис. 11.4), а також для визначення дійсного значення сили струму, напруги, опору, ємності та ін. Контактні сенсори приєднуються безпосередньо до проводів або роз’ємів.
Рис. 11.4. Зчитування осцилограм напруги контактними сенсорами: а – датчик частоти обертання колінчастого валу; б – датчик положення колінчастого валу; в – витратомір повітря; г – потенціометр дросельної заслінки; д – лямбда-датчик; е – електромагнітні форсунки; ж – регулятор холостого ходу
Сенсор струму (струмові кліщі) (рис. 11.5). Призначений для безконтактного вимірювання сили струму в провіднику без роз’єднання кола живлення (межі вимірювань: до 1 А, до 20 А, до 500 А). Сенсор застосовується для зчитування осцилограм струму споживання стартером, струму живлення споживачів з метою визначення короткого замикання або обриву та ін. Вимірювальна скоба сенсора замикається довкола провідника, в якому потрібно виміряти величину сили струму.
Високовольтні ємнісні сенсори (рис. 11.6). Призначені для зчитування осцилограм високої напруги вторинного кола системи запалювання. Сенсори зберігають форму зчитаного сигналу, але зменшують його амплітуду, що дозволяє безпечно передавати сигнал в блок апаратної обробки. Сенсори встановлюються: на центральний кабель високої напруги (КВН) – у системах з розподільником; на КВН відповідного циліндра – у системах з холостою іскрою; на котушки запалювання – у системах з індивідуальними котушками.
для систем з КВН
для систем без КВН
Рис. 11.6. Схема приєднання високовольтних сенсорів
Сенсор ідентифікації першого циліндра (рис. 11.7). Призначений для визначення моменту іскроутворення в 1-му циліндрі. Встановлюється на КВН 1-го циліндра (в системах з холостою іскрою або з розподільником); на котушку запалювання 1-го циліндра (в системах з індивідуальними котушками).
Рис. 11.7. Застосування сенсора ідентифікації першого циліндра
Сенсор розрідження(рис. 11.8). Призначений для зчитування осцилограми розрідження у впускному колекторі. Приєднується до впускного колектора (можливо у місці приєднання вакуумної трубки регулятора тиску бензину). Під час прокручування колінчастого валу стартером зчитана осцилограма характеризує правильність фаз газорозподілу, відповідність теплових зазорів ГРМ або технічний стан гідрокомпенсаторів.
Рис. 11.8. Схема приєднання сенсора розрідження
Сенсори тиску(рис. 11.9). Призначені для зчитування осцилограм: тиску в камері згоряння під час прокручування колінчастого валу стартером; тиску оливи в головній масляній магістралі; тиску відпрацьованих газів та ін.
Рис. 11.9. Сенсор тиску в циліндрі
Сенсор температури. Призначений для визначення температури моторної оливи, охолоджувальної рідини, повітря, яке надходить у двигун, а також зовнішньої температури агрегатів автомобіля. Встановлюється: на місце оливного щупа, в радіатор, біля повітряного фільтра, до корпусів агрегатів автомобіля. Віброакустичний сенсор. Призначений для зчитування осцилограм шумів і вібрацій у різних вузлах і механізмах автомобіля. Може застосовуватись для діагностування механізмів двигуна або агрегатів автомобіля. Можливе діагностування системи подачі палива за зміною тиску в паливопроводі. При цьому сенсор приєднується до паливопроводу ззовні. Приєднується до характерних місць діагностування.
Переваги та недоліки мотор-тестерів показано на рис. 11.10.
Рис. 11.10. Переваги та недоліки мотор-тестерів
Сканер – цифровий діагностичний прилад, котрий сам нічого не вимірює. Вимірювальну функцію, включаючи обробку результатів, виконує блок керування двигуном, а саме – система самодіагностування. Діючи за закладеною розробником програмою, система самодіагностування здійснює моніторинг систем автомобіля (двигуна, трансмісії, систем безпеки та ін.), контролює їх ключові параметри, порівнює з еталонними, аналізує відхилення і зберігає виявлені помилки.
Сканер забезпечує діагносту доступ до вмісту пам’яті блоку керування через спеціальний роз’єм, зазвичай розташований в салоні автомобіля. Застосовуючи протокол обміну, сканер зчитує збережену інформацію в цифровому вигляді і відображає її в зручній для аналізу формі: текстовій або графічній. Універсальних (з точки зору охоплення за марками і моделями) сканерів не існує. Ступінь універсальності визначається особливостями програмного забезпечення конкретного приладу. Швидше сканер можна охарактеризувати як спеціалізований прилад для роботи з кількома моделями кількох виробників, залежно від наявних протоколів даних. За допомогою сканера діагност може отримати інформацію не більше, ніж передбачено розробником системи самодіагностування. Тобто, можливості сканера залежать від того, які функції програмно закладені в блок керування автомобіля. Відповідно цінність сканерів зростатиме з вдосконаленням систем самодіагностування і розширенням їх функцій. Більшість сканерів – це адаптери, що забезпечують зв’язок між електронним блоком керування автомобіля та персональним комп’ютером. Зв’язок може бути забезпечений дротово або радіочастотним сигналом (дистанційно). Однак деякі авторизовані сканери мають власний сенсорний екран (рис. 11.11).
а
б
в
Рис. 11.11. Сканер автомобільний: а) з власним екраном; б) з дротовим підключенням до ПК; в) з Bluetooth передачею даних
Залежно від функціональних можливостей, сканер може виконувати такі дії: – зчитувати коди помилок; – відображати поточні режими роботи систем автомобіля; – видаляти коди помилок; – перепрограмовувати блок керування (чіп-тюнінг); – виявляти неробочі форсунки і свічки завдяки їх почерговому відключенню; – імітувати роботу датчиків.
Імітація роботи датчиків застосовується у випадках, коли є підозра на їх несправність. Датчик може бути несправним і надсилати в блок керування неправильну інформацію. Якщо перевірка сигналу датчика на раціональність в програмі блоку керування не передбачена, то в них керуючі алгоритми реалізуються з використанням неправильної інформації датчика. При цьому будуть неправильно розраховані важливі вихідні параметри (наприклад, тривалість імпульсу відкриття форсунок), що призведе до погіршення тягових характеристик двигуна. Однак, поки в кількісному вираженні неправильний сигнал з датчика буде в межах норми, коди помилок в пам’ять електронного блоку не запишуться і несправність ніяк не позначиться. В таких випадках реалізується функція відключення «підозрілого» датчика. Електронний блок записує в пам’ять код помилки і змінює сигнал датчика на розрахункове (резервне) значення. Наприклад, за відключення датчика масової витрати повітря його сигнал заміняється розрахованим за положенням дросельної заслінки і частоти обертання колінчастого валу двигуна. Якщо після відключення датчика робота двигуна покращується, це означає, що датчик несправний.
Переваги та недоліки сканерів показано на рис. 11.12.