науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти
1. Основи топіарного мистецтва
1.4. Способи та терміни стрижки деревних рослин
1.4.3. ФОРМУВАЛЬНА СТРИЖКА
Вільна стрижка. Такі форми, як кулі та краплі, зазвичай формують без допоміжних засобів. Однак, щоб створити певну форму, потрібно багато терпіння і відповідний окомір. Стовбур може утримуватися у вертикальному положенні за допомогою бамбукової палиці. Стрижка з використанням допоміжних засобів. Під час проведення фігурної стрижки часто доводиться прив’язувати гілки до кілків або до шаблонів. У разі фіксації тонких пагонів для цієї мети краще використовувати натуральний шнур (джут-бавовна). З натуральним шнуром легко працювати, і зазвичай він розкладається протягом року.
Натомість штучні волокна та пов’язки поступово вростають у стовбур, який із часом потовщується; унаслідок цього дерево слабшає і згодом може обламатися під натиском вітру. Всі місця закріплення необхідно перевіряти щонайменше раз на рік. Якщо матеріал кріплення прилягає щільно і існує небезпека його врізання в тканини рослини, кріплення необхідно прибрати і за необхідності заново прив’язати пагін, але вже не настільки туго. У разі фіксації товстих гілок можна використовувати шнури з натурального сизалю («солом’яну пов’язку»), а також з кокосового волокна або навіть пустотіл шнур (агрошнурок, кембрик) зі штучного матеріалу, який відрізняється еластичністю і до того ж не так легко врізається в рослину. Місця прив’язки товстих сучків повинні перевірятися не рідше одного разу на рік. Якщо необхідно залишити деяку відстань між пагоном і каркасом або колом, для прив’язування можна використовувати кріплення у вигляді вісімки, в інших випадках прив’язують простою петлею. Вузол необхідно зав’язувати не поверх кори, а розташовувати на кілках або на каркасі, щоб уникнути пошкоджень кори.