ЕЛЕКТРОННИЙ ПОСІБНИК

ТОПІАРНЕ МИСТЕЦТВО

науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти

2. ЕЛЕМЕНТИ ТОПІАРНОГО МИСТЕЦТВА

2.5. ПАЛЬМЕТИ ЯК РІЗНОВИД ФОРМОВОГО САДІВНИЦТВА

2.5.2. ФОРМИ ПАЛЬМЕТ

Пальметами називають такі форми яблунь або груш, основні гілки яких формуються в одній площині і відходять від центрального стовбура під прямим кутом чи під кутом 45°. Розрізняють пальмети прості – U-подібної форми, яка нагадує подвійний кордон, та подвійної U-подібної форми; складні канделяброві, Вер’є, горизонтальні, косі (похилі), а також з круговими гілками (рис. 177). Пальмети, які застосовуються у формовому садівництві, називають класичними, позаяк скелетні гілки таких рослин мають суворо визначений напрямок і розташовуються на визначених відстанях. Крона їх має симетричну форму. Пальмети придатні для прикрашання фермерських, присадибних та любительських садів, їх з успіхом застосовують у декоративному садівництві, а також для озеленення стін будинків. Однак вони потребують встановлення шпалер із стовпів та дроту, а також систематичного обрізування. Для створення пальмет підбирають слабо- або середньорослі сорти, адже що енергійніший ріст дерев, то більші гілки формують пальмету і менше таких дерев висаджують на одиницю площі. Скелетні гілки пальмети розташовують на однаковій відстані одна від одної. Ряди пальмет на рівній ділянці орієнтують з півночі на південь, а на схилах – по горизонталях. У формі пальмет, як правило, культивують яблуні та груші, прищеплені на карликовій підщепі.

Рис. 176. Каркас для виведення
U-подібної форми: 1 – просте U;
2 – подвійне U

Двогілкова пальмета (просте U). Деякі автори зараховують цю форму до кордонів і називають її U-подібним кордоном. У такій формі культивують яблуні та груші на карликовій підщепі, а також персики. Довжина плодоносних гілок у двогілковій пальметі в два рази більша, ніж у вертикального кордону, тому в ній використовують швидкорослі сорти. Однак пагони на верхівці такого дерева ростуть повільніше, ніж у кордону. Форма каркасу для двогілкової пальмети показана на рис. 176.
Формування двогілкової пальмети
у вигляді U відбувається таким чином. Висаджені одно-дворічки обрізають на висоті 30 – 40 см, потім два пагони прив’язують в протилежні боки до планок і надають їм вертикального напрямку (рис. 177). Відстань між цими пагонами-гілками в U-подібній кроні для персиків – 50 см, для груш та яблунь – 35–40 см. Відстань між рослинами персиків у ряду – 1–1,4 м; груш та яблунь – 0,7–1 м. Для цієї форми створюють шпалери зі стовпів та дроту, на яких прикріплюють дерев’яні планки на відстані 0,4–0,5 м одна від одної.

Формування подвійної U-подібної пальмети нагадує попередню. Спочатку роблять роздвоювання стовбура для одержання двох скелетних гілок у формі вилки. Потім ці дві гілки згинають і вдруге роздвоюють. Вже нові чотири основні гілки після згинання спрямовують вертикально вгору і одержують подвійну U-подібну пальмету. Подальшим роздвоюванням основних гілок одержують чотирикратну U-подібну пальмету. Висота штамбу у цих форм – 25–35 см, коліна формуються якнайближче до поверхні грунту. Відстань між головними гілками –30–40 см. Подвійну U-подібну пальмету слід застосовувати для помірно ростучих сортів, а чотирикратну – для сильно ростучих. Такі форми придатні для груш, прищеплених на айві, яблунь – на парадизі, абрикосів та персиків – на сливах.
Пальмета Вер’є введена в культуру французьким плодівником Вер’є і отримала високу оцінку багатьох фахівців. Придатна як для слабо-, так і для сильнорослих сортів, відповідно на низьких та високих шпалерах; може мати від 4 до 16 гілок (рис. 177). Каркас для неї – на рис. 178.

Рис. 177. Форми класичних пальмет: 1 – проста U-подібної форми; 2 – подвійної U- подібної форми; 3, 4, 5 – складні канделяброві; 6 – Вер’є; 7 – з горизонтальними гілками; 8 – з похилими гілками; 9 – з круговими гілками

Пальмета Вер’є складається з U-подібних форм, сформованих одна всередині другої.
Може вирощуватися з прямим “подовженням стовбура” (в цьому разі утворюється непарне число гілок) і без стовбура (з парним числом гілок). Перша форма дещо поступається перед другою, позаяк центральний стовбур згодом дуже розростається, стає менш плодоносним і привабливим, порушує рівновагу та красу крони в цілому. Таку форму, як правило, розміщують на кінцях шпалер, де залишається вільне місце. Для створення шпалер-живоплотів з пальмет Вер’є дерева висаджують в ряду на відстані 2–3 м одне від одного.
Формування такої пальмети починають уже з першого року посадки. Рослинку обрізають на висоті 30 см. З трьох пагонів, що з’явилися, в червні-липні два бокових нахиляють в горизонтальне положення і прив’язують до дроту, а центральний провідник пінцирують на висоті близько 50 см, інші гілки прищипують. Взимку до бокових пагонів застосовують довгу обрізку, укорочуючи їх до 40–50 см.

Рис. 178. Каркас для формування 6-гілкової форми

Центральний пагін підрізають дуже коротко. Під час формування пальмети з чотирма гілками, коли бокові пагони досягають 70–75 см, їм надають вертикального положення і обрізають на 20 см вище коліна. В разі формування такої пальмети з шістьома гілками перше згинання та підв’язування двох бокових скелетних гілок проводять за довжини 125 см. На висоті 40 см від першого ярусу формують другий ярус і т. д. Відстань між основними гілками має складати 40 см. За слабкого розвитку гілок першого ярусу від закладки подальших ярусів утримуються.

У період формування пагони подовження підрізують, залишаючи їх довжиною 30–40 см. Бокові гілки переважно формують під прямим кутом, а в деяких випадках – дугоподібно. Рівновагу в кроні регулюють обрізкою. Водночас беруть до уваги, що приплив поживних соків до внутрішніх скелетних гілок сильніший, ніж до зовнішніх. Тому ріст внутрішніх скелетних частин слід затримувати, а зовнішніх – стимулювати. Верхні гілки обрізують сильніше, ніж розташовані внизу.
👉 В процесі формування пальмети плодоношення допускається лише в разі сильного приросту та доброго розвитку нижніх гілок.
Канделяброва пальмета складається з двох нижніх горизонтальних гілок, яким згодом надають вертикального напрямку. На горизонтальній частині виводять 3, 4, 6, 8, а інколи і більше вертикально ростучих гілок, однак найпоширенішою стала 4-гілкова канделяброва пальмета (рис. 177).
У формі канделябрової пальмети виводять яблуні, прищеплені на парадизі, груші – на айві, рідко абрикоси та сливи. Існують канделяброві пальмети з простими вертикальними гілками та з подвійними гілками.

Пальмета з похилими гілками. Крона цієї пальмети складається з 3–4-х ярусів, кожен з яких має по дві скелетні гілки, розташовані під кутом 45° і спрямовані вздовж шпалери-живоплота. Відстань між ярусами складає 40–50 см, між деревами в ряду –2 м.
Щоб вивести цю форму, необхідно збудувати каркас із стовпів, дроту, дерев’яних планок, а тоді вже формувати рослину (рис. 179). При цьому дотримуються правил супідрядності гілок; гілки першого ярусу розвинені найсильніше, наступних – менше. До закладки нових ярусів слід приступати тоді, коли яруси, що розташовані нижче, добре розвинені. У формі похилих пальмет вирощують головним чином яблуні, щеплені на парадизці, менше – груші на айві.

Рис. 179. Каркас для формування похилих пальмет

Рис. 180. Система Коссоне

Горизонтальна пальмета. Її формують за тим же принципом, що й похилу: з двох бокових та однієї вертикальної гілки. У цій пальметі виводять чотири-п’ять ярусів з двох горизонтальних гілок (рис. 177). Відстань між ярусами – 40–50 см.
Нижні гілки повинні бути довшими від решти, через це їх рідко доводиться зрізувати. Другий ярус формують на третій рік після посадки. Наступний ярус формують після зміцнення нижчого. Під час озеленення стін поєднують похилі і горизонтальні пальмети (система Коссоне) (рис. 180). В такому випадку всю стіну заповнюють пальметами на свій смак.