2.1. Крохмаль та крохмалепродукти. Їх властивості. Вимоги до якості
2.1.1. Використання крохмалю
Крохмаль є кінцевим продуктом асиміляції вуглецю рослинами, їх резервною поживною речовиною. Найбільше його накопичується у зерні злакових, бульбах і корінні багатьох рослин, які є джерелами надходження продукту в організм людини і сировиною для виділення товарного крохмалю.
Крохмаль використовують у кулінарії, для виготовлення кондитерських виробів, окремих видів ковбас, концентратів, у побуті, у харчовій, фармацевтичній, текстильній, паперовій, шкіряній та інших галузях промисловості. З крохмалю одержують різні види модифікованого крохмалю, саго, патоку, глюкозу, глюкозно-фруктозний сироп.
2.1.2. Склад крохмалю
Крохмаль природний (С6Н1005)n – полісахарид, який характеризується однорідністю складу, з наявністю домішок білка від 0,1 (картопляний) до 1% (кукурудзяний), мінеральних речовин 0,2–1% (залежно від сорту і виду), жиру до 0,6% (кукурудзяний).
Енергетична цінність 100 г крохмалю картопляного, вологість якого 20%, становить 299 ккал (1251 кДж), а кукурудзяного (вологість 13%) – 329 ккал (1377 кДж).
2.1.2. Склад крохмалю
Найчастіше зустрічаються такі дефекти крохмалю:
як сірий колір, відтінки інших кольорів, що зумовлено порушенням технології виробництва;
гнильний, затхлий та інші неприємні запахи, які можуть виникати через затримку обробки напівфабрикатів або недотримання умов зберігання;
підвищена вологість – внаслідок порушення умов зберігання чи сушіння крохмалю;
хруст мінеральних домішок – через недостатню обробку сировини або напівфабрикатів.