Мікроскоп. Мікроскоп являє собою оптичний прилад, що збільшує предмети в 40-1500 разів; він складається з механічної, оптичної та освітлювальної систем.
До механічної системи мікроскопа відносять штатив, тубусотримач, тубус, предметний столик, гвинти. Тубусотримач і штатив рухомо з’єднані між собою шарніром. Тубус – зорова труба мікроскопа. У верхню частину тубуса вставлений окуляр, а в нижню – обертається навколо своєї осі револьвер, в який угвинчені об’єктиви. Тубус пересувається вгору і вниз за допомогою макрометричного і мікрометричного гвинтів. Один оборот мікрометричного гвинта перес-Гаета тубус на 0,1 мм. Тому мікрогвинти користуються для більш точного наведення, а для попередньої – використовують макрогвинт. Предметний столик призначений для розміщення досліджуваного матеріалу.
Оптична система складається з об’єктива і окуляра. Об’єктив складається з системи лінз, укладених в металеву оправу. Передня лінза служить для збільшення предмета, інші – для корекції зображення. Сучасні біологічні мікроскопи мають не менше трьох об’єктивів. Сухі об’єктиви збільшують в 10 і 40 разів (між об’єктивами і препаратом знаходиться шар повітря), імерсійні – в 90-100 разів. На оправу кожного об’єктива нанесена цифра, яка вказує збільшення. Окуляр складається з верхньої – очної і нижньої – збиральної лінз. На верхній частині окуляра є цифра, яка вказує збільшення. Окуляр збільшує тільки зображення.
Освітлювальна система складається з конденсора з діафрагмою і дзеркала. Конденсор складається з лінз, що збирають відбиті від дзеркала промені в світлової пучок, і направляють їх через отвір предметного столика на препарат. При визначенні рухливості нефарбованих препаратів конденсор повинен бути декілька опущений. Діафрагма знаходиться між дзеркалом і конденсором і служить для регулювання кількості світла, що надходить в конденсор.
Рис 2. Предметні скельця.
Предметні скельця використовують для приготування мікробіологічних препаратів. Предметні скельця мають розміри 26х76 мм. Товщина скла 1 мм. Існують модифікації предметних скелець:
скло предметне з заточеним краєм для розтяжки мазків;
скло предметне з лункою для мікроскопії препаратів «висяча крапля»;
скло предметне зі смугою для запису.
1.2. Методи стерилізації
Стерилізація – один з найважливіших прийомів у мікробіологічній практиці. В практичній роботі стерилізацію трактують, як методи які застосовують для знищення всіх форм життя як на поверхні, так і всередині об’єктів стерилізації. Стерилізують живильні середовища, посуд, інструменти з метою не допустити розвитку сторонніх мікроорганізмів у досліджуваних культурах. Розрізняють стерилізацію: термічну, хімічну, фільтруванням та опроміненням.