2.1.1. ДЕКОРАТИВНІ ЧАГАРНИКИ
Досить поширеною є помилкова думка, що всі чагарники слід щорічно і сильно обрізати. Часто це означає просто «стрижку» стебел для обмеження розмірів рослини. Обидві ці операції призводять до створення потворної рослини з невеликою кількістю квіток або зовсім без них.
З іншого боку, чимало листопадних і вічнозелених кущів, які добре ростуть і цвітуть без жодної обрізки, якщо тільки для їхнього розвитку вистачає місця, а ґрунт достатньо родючий.
Проте існує кілька груп кущів, для яких правильна обрізка необхідна, оскільки вона забезпечує не лише гарний ріст та облистяність, але й регулярне рясне цвітіння. Якщо ці рослини не обрізати, вони все одно цвістимуть, але якість цвітіння і росту буде значно нижчою, ніж у правильно обрізаних.
Для правильної обрізки рослин дуже важливе розуміння основних її принципів, а також знання особливостей росту і цвітіння рослини, насамперед, віку приростів, на яких утворюються квітки.
Ступінь обрізки куща часто залежить і від його розміщення в саду. Ніколи не садіть кущ із природною великою енергією росту в обмеженому просторі – він потребуватиме постійної обрізки, в результаті якої виходить потворна рослина з масою приростів і, як правило, без квіток. Тому, якщо ви хочете вирощувати чубушник (жасмин садовий) на ділянці площею до півтора метра, краще вибрати відповідні сорти.
Під час обрізки не слід забувати про підживлення та полив рослин, оскільки вони також сприяють утворенню здорових, сильних приростів протягом низки років.
Під час обрізання завжди намагайтеся досягати оптимального декоративного ефекту з використанням того, заради чого вирощується рослина – квіток, плодів, листя або привабливих взимку стебел. Від цього залежить методика обрізки.
Методи обрізки для різних ефектів. Для досягнення того чи іншого ефекту потрібні різні способи обрізки. Наприклад, червонолисту форму скумпії шкірястої можна зовсім не чіпати, і будуть рости великі 3–4-метрові кущі з красивим листям і димчастими суцвіттями. Але якщо молоді рослини щовесни сильно обрізати, сформуються менші за розміром кущі з масою довгих нерозгалужених стебел і великим яскраво-червоним листям.
Багато кущів мають природну акуратну і симетричну форму і потребують лише видалення деяких невдало розташованих пагонів, що порушують цю симетрію. Але є рослини, що характеризуються нерівномірним ростом і однобокою конфігурацією. Їхню правильну форму можна відновити за допомогою обрізки. У цих випадках необхідно (рис. 69) потужні прирости (а) обрізати слабо, що призведе до їхнього помірного росту, слабкі (б) – сильно, щоб стимулювати утворення потужних пагонів і збалансувати форму куща (в).
👆 Не прагніть зробити всі гілки однієї довжини, обрізаючи потужні пагони (г) і залишаючи необрізаними слабкі (д). Це призведе до ще більшого росту на радикально обрізаних гілках, підсиливши, а не згладивши, таким чином, нерівномірність розвитку крони (е).
У багатьох, хоча і не у всіх, кущів обрізка повинна стимулювати також утворення потужних приростів з нижньої частини рослин, які підтримують існування рослини і забезпечують заміну старих, виснажених гілок. Саме обрізка визначає рівномірне розміщення квіток на рослині та запобігає утворенню тонкої основи за потужної крони куща. Виняток становлять кущі типу клена пальмолистого ого і гамамелісу віргінського, а також більшість вічнозелених кущів.
Розхимерування (реверсія). Іноді стебла куща з пістрявим листям можуть повернутися до вихідної форми із зеленим листям (це явище називається розхимеруванням або реверсією). У цьому випадку стебла з непістрявим листям необхідно обрізати на кільце в міру їхнього виявлення (рис.70). Зазвичай це більш потужні пагони, ніж пагони з пістрявим листям, і, якщо їх залишити, вони поступово стають домінуючими, подібно до прикореневих пагонів. В результаті рослина майже повністю повертається до зеленолистої форми. Прикладом можуть слугувати керія японська, форма пікта.
Необхідно дотримуватися таких принципів під час обрізування обраних дерев. Для запобігання розриву тканин нижче місця обрізки бажано виконати ступінчастий зріз (триступінчастий зріз) під час видалення товстих гілок.
Прикореневі пагони. Хоча більшість кущів розмножуються живцями і є таким чином кореневласними, деякі з них все ж прищеплюють на підщепи. У підщеп нерідко утворюються прикореневі пагони, які необхідно видаляти в міру їхнього виявлення (рис. 71). Робити це потрібно так, щоб одночасно з ними видалялися і сплячі бруньки, розташовані біля основи прикореневого пагона. Обрізка прикореневих пагонів до рівня ґрунту лише призведе до утворення зі сплячих бруньок нових прикореневих пагонів, які, якщо їх залишити, поступово наздоженуть і замінять прищеплену рослину.
Посадка кущів. Отримані з розсадника рослини повинні бути гарної форми, розгалуженими, із сильною кореневою системою (рис. 72, а) і в жодному разі не однобокими (рис. 72, б).
Більшість вічнозелених рослин під час посадки не потребують обрізки, необхідно лише видалити пошкоджені гілки або вкоротити невдало розташовані.
У листопадних кущів на кшталт дейції можуть з’явитися слабкі пагони; їх слід обрізати на кільце, щоб стимулювати утворення сильних прикореневих пагонів. Необхідно також злегка вкорочувати верхівкові прирости на сильну бруньку або пару бруньок. Іноді потрібна більш радикальна початкова обрізка. Детальніше ми розглянемо це для кожної групи на практичних роботах.
Формування в ранньому віці. У перший або другий рік після посадки в нижній частині крони у багатьох кущів утворюються потужні прирости. Вони формують основу скелета рослини, і важливо забезпечити їхнє рівномірне розподілення. Якщо залишити близько розташовані та перехресні пагони, збалансованість і загальна симетрія куща будуть порушені (рис. 73, в). Обрізайте на кільце зайві або неправильно розташовані пагони (рис. 73, г).
Особливо це важливо для кущів, які не оновлюються природним шляхом за рахунок пагонів із нижньої частини крони, а утворюють постійний скелет, на периферії якого розвиваються нові прирости і квітки. Прикладом кущів цієї категорії можуть слугувати магнолія, гамамеліс і багато вічнозелених рослин, включно з рододендроном і камелією.
👆 У листопадних кущів практично у всіх випадках бажано тримати центр крони відкритим , щоб забезпечити вільну циркуляцію повітря. Це дозволяє уникнути застою повітря, що призводить до захворювань.
Низка листопадних кущів, таких як клен пальмолистий, наприклад, утворюють складну систему перехресних гілок. Крім видалення відмерлих і хворих приростів, обрізка в кінці першого і другого року небажана, оскільки вона може порушити характер природного росту рослини. Обрізку перехресних приростів у кущів цього типу слід проводити при ранньому формуванні.
Обрізка коренів. рідко застосовується у декоративних кущів, але іноді корисна для обмеження сильного росту надземної частини, особливо під час підготовки великих кущів до пересадки.