CASE–засоби та нотації моделювання програмних систем
На становлення технологій виробничого програмування найбільш помітний вплив мали методологія структурного програмування та об’єктно-орієнтоване програмування. Перша дозволила усвідомити обмеженість здібностей людини, необхідних для створення великих програм. Об’єктно- орієнтоване програмування дало поштовх до розроблення методів декомпозиції, пристосованих для подолання складності проектів, та привело до модернізації основних принципів проектування програм. Незважаючи на ці та інші впливи, стадія комплексної автоматизації технологій програмування стала можливою лише при відповідному рівні розвитку техніки. Важливою обставиною, що дозволила перейти до комплексної автоматизації, стало усвідомлення того, що не можна говорити про промислове програмування без підтримки технологічних функцій на усіх етапах життя програм.
Приблизно на початку 90-х рр. ХХ ст. з’явився термін – CASE-технологія (Computer Aid Software Engineering – комп’ютерна підтримка розроблення програм), яким стали позначати використання систем, що містять комплексні автоматизовані засоби підтримки розроблення і супроводу ПЗ. Найбільш вдалим виявилося використання CASE-систем у тих спеціальних областях, в яких вже були успіхи і досвід технологічної практичної роботи, а також у тих випадках, коли ця область вже була забезпечена надійною теоретичною базою. На рис.18 наведено етапи розвитку CASE-засобів за областями застосування.
Рисунок 18 – Розвиток CASE-засобів
Першими з’явилися CASE-системи розроблення баз даних у розвинених реляційних СУБД (наприклад, Oracle Designer в системі Oracle). Наступними стали засоби генерації програмного коду та налагодження програм. Потреба підтримки не лише процесу програмування, а й етапу аналіз та проектування програмних продуктів привело до створення CASE-систем, які зв’язували моделі ПЗ із програмним кодом – спочатку лише для прямої та зворотної кодогенерації, а потім із підтримкою синхронного зв’язку коду із моделями аналізу та проектування.
Сьогодні універсальні CASE-системи будуються у рамках застосування розвинених, але все ж спеціальних методологій. Безперечний прогрес у даній сфері досягнутий для проектування, орієнтованого на моделювання на етапах аналізу і конструювання (CASE-системи 4-го покоління).
Складність процесу розроблення інформаційних систем викликала появу візуальних засобів моделювання (рис.19). У рамках об’єктно-орієнтованого підходу Object management group (OMG) розроблена спеціальна уніфікована мова моделювання UML (Unified Modeling Language) [29, 30], що розглядається як основа проектування в методології ітеративного нарощування можливостей об’єктно-орієнтованих програмних систем. Широкого вжитку для моделювання процесів різних галузей екномічної діяльності набула родина візуальних мов IDEF (Integration Definition) [31], що є стандартом моделювання Міністерства оборони США. Паралельно із нотаціями UML та IDEF розвиваються методологія та нотація для професійного моделювання бізнес-процесів ARIS (ARchitecture of Integrated Information Systems) [32].
Рисунок 19 – Нотації візуального моделювання систем