РОЗДІЛ 5. ВІРШОВАНІ ПРАВИЛА
5.1. Фонетика
1. Прочитай віршоване правило. Розкажи, що ти знаєш про голосні звуки.
ГОЛОСНІ
Знаймо звуки голосні:
О, А, У та Е, И, І.
2. Прочитай віршоване правило. Розкажи, що ти знаєш про губні звуки.
ГУБНІ
Мавпу Буф ти привітай
І губні запам’ятай!
3. Прочитай віршоване правило. Розкажи, що ти знаєш про шиплячі звуки.
ШИПЛЯЧІ
Ж, Ч, Ш,– шиплячі дуже!
Щ та ДЖ із ними, друже!
4. Прочитай віршоване правило. Пригадай правила спрощення приголосних звуків. Наведи декілька прикладів. Чи відбувається спрощення в словах іншомовного походження?
СПРОЩЕННЯ
Зап’ястний, кістлявий, пестливий –
Це винятки спрощення, знай!
А ще – хворостняк і хвастливий.
Шістнадцять також додавай.
5.2. Орфографія
1. Прочитай віршоване правило. Чи допоміг цей вірш тобі запам’ятати правило? Розкажи, що ти знаєш про правопис префіксів З-, С-. Наведи декілька прикладів.
ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ З-, С-
З- чи С-? Ну що ж писати?
Це проблема? Їде дах?
Треба чітко пам’ятати
Слова два: КАФЕ і ПТАХ.
2. Прочитай віршоване правило. Розкажи, що ти знаєш про правопис префіксів в українській мові. Наведи декілька прикладів.
ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ РОЗ-, БЕЗ-, ВОЗ-, ЧЕРЕЗ-
РОЗ-, БЕЗ-, ВОЗ- пиши красиво,
Букву -З- вставляй сміливо!
ЧЕРЕЗ- також не минай,
Правило запам’ятай!
3. Прочитай віршоване правило. Пригадай правило подвоєння приголосних звуків у словах іншомовного походження.
ПОДВОЄННЯ В ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ
Якщо з подвоєнням згадати
Не можеш іншомовних слів,
Корисним буде прочитати
Цю дивну казку про панів.
Давним-давно жила на віллі
Чарівна панночка одна.
Розумна, бо читала біллі,
І булла в неї теж була.
Одного разу на Мадонну
Молилась зранку, як завжди.
Як раптом забігає бонна:
– Ой, лишенько! До нас сюди
Мулла вже їде. Що ж робити?
Його нам зустрічати як?
– Не панікуй. Обід варити.
Він все ж з дороги як-не-як!
Приїхав гість. Обід. Розмови:
– До Вас я, панно, недарма!
Купити хочу дурри тонну,
У мене пенні близько ста!
Муллі відповідає панна:
– Чудовий мотто! Просто жах!
Я не віддам за безцінь краму!
Мої умови й по руках!
За дурру хочу попросити
Я ванну білу, наче сніг,
І мирри трохи на додаток,
Бо закінчилась, як на гріх!
Обговорили все спокійно:
І нетто, й брутто, все, як слід.
А потім чаєм традиційно
Скінчився діловий обід.
– Чекатиму, як манну з неба,
На нашу зустріч. Ну, бувай!
– І я чекатиму, шановна.
Вернуся швидко. Прощавай.
Поїхав гість, а наша панна,
Не кваплячись, пішла в садок
Читати давнії аннали
Під дивний аромат квіток.
4. Прочитай віршоване правило. Що ти знаєш про вживання м’якого знака? Наведи декілька прикладів.
М’ЯКИЙ ЗНАК
Знають дорослі, і знають малі,
Що після Де Ти З’їСи Ці ЛиНи
Знак м’якшення любить стояти завжди.
5. Що ти знаєш про дієвідміни? Наведи декілька прикладів дієслів І та ІІ дієвідміни.
ДІЄВІДМІНИ
-Уть і -ють коли ти промовляєш,
То тоненький дуже ротик маєш.
-Е- тендітна також і красива.
Перша це, “струнка” дієвідміна.
-Ать і -ять коли ти вимовляєш,
Широко ти ротик розкриваєш.
Повновида -И- широка, дужа.
Друга це дієвідміна, друже.
5.3. Лексикологія
1.Прочитай віршоване правило. Що ти знаєш про синоніми? Наведи приклади синонімів.
СИНОНІМИ
Синоніми за значенням близькі,
Дослівно означають «однойменний»,
Та різні за звучанням й на письмі!
Про це кажу вам, друзі, достеменно.
До слова «дім» синонім добереш:
Житло, будинок, хата і хатина,
Помешкання, домівка і котедж,
Ще особняк, оселя і домина.
2.Прочитай віршоване правило. Що ти знаєш про антоніми? Наведи приклади антонімів.
АНТОНІМИ
Антонімами звуться пари слів
Із протилежним значенням лексичним.
Антоніми – як річки береги:
Добро і зло, спокійний – істеричний,
Любов – ненависть, мовити – мовчати,
Коштовно – дешево, безсмертя – забуття.
Зима і літо, руйнувати – будувати,
Розлука – зустріч або смерть – життя.
3.Прочитай віршоване правило. Що ти знаєш про пароніми? Наведи приклади паронімів.
ПАРОНІМИ
Пароніми так схожі за звучанням,
Та значення в них різне, пам’ятай!
Танк – танкер, звично і звичайно,
Кіш – ківш або кристал – кришталь.
Крикливий і кричущий, повідь – повінь,
Талан – талант чи плоский і плаский,
Ефектний – ефективний, промінь – пломінь,
Прогрес – регрес, цегельний –цегляний.
4.Прочитай віршоване правило. Що ти знаєш про омоніми? Наведи приклади омонімів.
ОМОНІМИ
Звучать однаково і пишуться подібно –
Омоніми це, друже, пригадай,
Хоч значення в них абсолютно різне.
Про чистоту своєї мови дбай.
Коса – це інструмент для косовиці,
Заплетене волосся – теж коса,
А ще – словник поповнимо скоріше –
Морська чи річковая мілина.
5.4. Фразеологія
1. Прочитай віршоване правило. Що ти знаєш про фразеологізми? Наведи приклади фразеологізмів.
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ
Слів стійкі сполучення
Часто в мовленні вживають.
Фразеологізмами
Ці сполуки називають.
До прислів’їв, приказок
Є вони близькими,
До крилатих висловів,
Афоризмів милих.
2. Прочитай віршоване правило. Що ти знаєш про походження фразеологізмів?
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ
Фразеологізми знаймо,
Їх у мовленні вживаймо!
Це усталений зворот:
Як води набрати в рот,
На чужий млин воду лити,
Чи з лиця води не пити,
Обібрати – так до нитки,
Чи обдерти, як ту липку.
Курці клюнуть де немає,
Море по коліна маєм,
Можна облизня піймати
Та п’ятами накивати.
5.5. Будова слова. Словотвір
1.Прочитай віршоване правило. Що ти знаєш про основу слова? Наведи приклади.
ОСНОВА СЛОВА
Хто складає слів основу?
Звісно, префікс, суфікс, корінь,
А закінчення – не з ними:
Ця частина слова змінна.
2. Прочитай віршоване правило. Які способи словотворення ти знаєш? Наведи приклад до кожного з них.
СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ
Словотворення такі
Способи є основні:
Суфіксальний, префіксальний,
Суфіксально-префіксальний,
Постфіксальний ще буває,
І безафіксний, звичайно,
Ще складання слів, основ
Та абревіація.
Перехід частини мови
В іншу – не новація.
Про флексійний не забудьте!
І усі розумні будьте!
3.Прочитай віршоване правило. Дай визначення кореня. Наведи приклади однокореневих слів.
КОРІНЬ
Корінь – це є головна значуща частина слова.
Можеш впевнитися сам: є обов’язково
в кожнім слові (повелося так вже традиційно),
що належить до частин мови самостійних.
4.Прочитай віршоване правило. Дай визначення префікса. Наведи приклади слів, що мають префікс.
ПРЕФІКС
Префікс – це частина слова,
Перед коренем стоїть,
Служить для утворення
Спільнокореневих слів.
5. Прочитай віршоване правило. Дай визначення суфікса. Наведи приклади слів, що мають суфікс.
СУФІКС
А суфікс нам для чого?
І знають це усі:
Щоб ми нових багато
Могли створити слів.
Щось збільшити чи зменшити,
Пестливо щось сказати.
Збагачувати мовлення
Всім нам допомагати.
5.6. Морфологія
1.Прочитай віршоване правило. Розкажи про особливості відмінювання числівників. Провідміняй двозначний і тризначний кількісний числівник. Які особливості відмінювання порядкових числівників?
ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Вивчити це дуже просто:
40, 100 і 90,
Як їх тільки не крути,
Мають -А завжди в кінці.
А в десятках – 50, 60 і 70, ще й 80 із ними –
Тільки другу вже частину
Ми відмінюємо. Знай!
Правило запам’ятай!
Ну а в сотнях – 200, 300 і 400 навмисно,
Ще й 500, 600, 700, 800 та 900 –
Всі відмінюймо частини.
Отакі у нас новини!
2. Прочитай віршоване правило. Розкажи про особливості поєднання числівників з іменниками. Наведи приклади.
ПОЄДНАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ
Якщо числівник 2, 3 і 4
З іменником захоче поруч встати,
Обов’язково буде в множині
Відмінка називного вимагати.
Наприклад, з’їв я 2 банани,
Купив 4 апельсини,
До мене друг прийшов, і разом
Ми подивилися 3 фільми.
3.Прочитай віршоване правило. Склади речення зі словами «немає» і «не має».
Якщо «НЕМАЄ» ти заміниш на «НЕМА» –
Пиши його разом, не сумнівайся.
Якщо ж не можеш замінити так –
Пиши окремо й також не вагайся!
4. Прочитай віршоване правило. Розкажи правила вживання частки НЕ з дієсловами. Наведи приклади.
НЕ З ДІЄСЛОВАМИ
Із дієсловами, друже,
Частка -НЕ- не дуже дружить:
Не читати, не писати,
Не дійти і не ховати…
А якщо без -НЕ- ніяк вже,
То разом вони, а як же ж!
Нехтувати чи незчутись
Чи ненавидіти люто.
В складі НЕДО – також злитно:
Недочув та ще й, на лихо,
Зовсім він недобачає,
Але правила вивчає!
5.7. Синтаксис. Пунктуація
1. Прочитай віршоване правило. Дай визначення головних членів речення. Наведи приклади.
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Ой на горі два дубки
Та й схилились до купки.
Підмет це і присудок,
Члени головні.
2. Прочитай віршоване правило. Дай визначення простого речення. Які види простих речень ти знаєш? Наведи приклади.
ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ
Жила родина. Головними
Були собі в ній мама й тато.
Родину реченням назвали.
Побудували гарну хату.
Жили скромненько. Тож і люди
Сім’ю простою називали.
І непоширеною, бо
Дітей вони зовсім не мали.
Та народились згодом дітки:
Означення, додаток також,
Обставина. Тепер сім’я
Поширилася. Це початок
Життя цікавого, нового.
Хоча й ускладнення бувають:
Звертання в гості забігає
Чи однорідні завітають,
Або вставні прийдуть на каву,
Чи відокремлені раптово…
Усіх прийма родина радо.
Усім дарує добре слово.
3. Прочитай віршоване правило. Пригадай групи вставних слів за значенням. Наведи приклади.
ВСТАВНІ СЛОВА
Колись давно слова вставні
Ділилися на групи.
Їх вийшло п’ять. То хто й куди?
І до якої купи?
До першої пішли усі
упевнені й не дуже:
Це може, мабуть, ясна річ,
Здається з ними дружить.
До другої рванули враз
Занадто емоційні:
На жаль, на щастя, як на зло,
На радість і подібні.
Хто на інформджерела всі
Зібрав вказівок сумку,
Пішов до третьої (мовляв,
За висловом, на думку…)
А до четвертої пішли
Активні, дуже жваві:
Зверніть увагу, уявіть,
Бач, вірите та знаєш…
До п’ятої забрали тих,
Хто гарно думку зв’яже:
По-перше, отже, навпаки,
Наприклад, зокрема ще,
Ми упізнаємо їх враз,
Усі. Безпомилково.
І перед ними, й після них
Завжди поставим кому.
4. Прочитай віршоване правило. Пригадай, які розділові знаки вживаються при звертанні. Наведи приклади речень із звертанням.
ЗВЕРТАННЯ
Я, звертаючись до тебе,
Ім’я називаю.
Слово це звертанням зветься –
Добре пам’ятаю!
5. Прочитай віршоване правило. Дай визначення складного речення. Які види складних речень існують? Наведи приклади.
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
Речення коли складне,
То воно там не одне.
6.Прочитай віршоване правило. Дай визначення складносурядного речення. Які розділові знаки вживаються у складносурядному реченні? Наведи приклади.
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
Якщо речення прості
Між собою рівноправні
І сполучники сурядні
Їх з’єднали дуже вправно,
То складносурядне це
Речення, запам’ятай!
Між частинами його
Кому ти вставляй.
Якщо ж речення обидва
Окличні, питальні,
А чи, може, називні
Або спонукальні.
Або два безособових
Речення в одному –
Не поставимо нізащо
Ми між ними кому.
Ще не ставимо, якщо
(пам’ятай пораду!)
Спільний для обох частин
Член є другорядний.
Як частини виражають
Подій швидку зміну,
Чи зв’язки є наслідкові –
Став тире між ними!
Та якщо ж якесь із речень
Поширене дуже,
Крапку з комою сміливо
Став, мій любий друже!
7.Прочитай віршоване правило. Дай визначення складнопідрядного речення. Які розділові знаки вживаються у складнопідрядному реченні? Які ти знаєш види підрядних речень? Наведи приклади.
СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
Якщо речення складне,
І одне з них – головне,
А інше – підрядне,
Це складнопідрядне!
*Усі вірші, використані в розділі, є авторськими. Автор – Наталія Шкребець.
*Усі зображення, використані в розділі, взято з відкритих джерел мережі Інтернет.
Увага! Перевірити правильні відповіді ви можете, натиснувши кнопку праворуч!
Відповіді на завдання
Творче завдання 1 «Віршовані правила»:
Склади віршоване правило про будь-яке мовне явище.
Творче завдання 2 «Віршовані правила»:
Створи ілюстрацію до будь-якого правила з розділу.
Роботи студентів:
