Презентація Методологія та наукова база логістики
Системний підхід, логістичні системи, канали, ланцюги і мережі, логітичний продукт
1.3. Методологія та наукова база логістики
1.3.1. Системний підхід у логістиці
Системний підхід – це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об’єктів як систем, що дозволяє побачити досліджуваний об’єкт як комплекс взаємопов’язаних підсистем, об’єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв’язки.
Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для досягнення якої створюється система. Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається з окремих розрізнених підсистем.
Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», бо складаються із системоутворювальних елементів, тісно взаємопов’язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані зв’язки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостями. Відрізняються ці системи високим ступенем узгодженості вхідних продуктивних сил для управління наскрізними матеріальними потоками.
Логістична система (ЛС) – це адаптивна система зі зворотним зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинені внутрішньосистемні зв’язки та зв’язки із зовнішнім середовищем.
Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості та заданої якості в потрібному місці й у потрібний час для потрібного споживача із заданими витратами.
Аналізуючи розуміння логістики підприємства як системи управління потоками матеріалів, грошей та інформації, можливо зробити висновок, що об’єктом логістичних досліджень може бути все те, що є темою логістичних міркувань, тобто логістичний продукт і логістична послуга (сировина, матеріали, продукти (вироби), агрегати, послуги, персонал, інформація, гроші).
Рис. 7. Структура логістичного продукту
Логістичний продукт характеризується складною внутрішньою структурою, в якій вирізняються три рівні:
1. Перший рівень стосується фізичної форми продукту, яка пов’язана із суттю продукту з точки зору потреб, заявлених на ринку.
2. Другий – це товар як вантаж, який характеризується певними формою, вагою, пакуванням, а насамперед маркою.
3. Третій – це логістичний продукт як комплекс побажань і очікувань споживачів, що практично означає переміщення і складування вантажу у логістичному ланцюзі поряд із іншими додатковими функціями, такими як пакування, страхування, кредитування поставок, ремонт і зберігання, кожна з яких відособлено може трактуватися як засіб надання відповідної логістичної послуги.
1.3.2. Логістичні системи та принципи їх утворення
Розвиток теорії і практики логістики зумовив необхідність формування термінології логістики, до якої належать такі базові категорії, як: логістична система, логістична синергія, логістична операція, логістична функція, логістичний процес, логістичний ланцюг, логістичний канал, логістичний цикл, логістичний центр тощо.
Особливої уваги вимагає встановлення субординації понять: логістика, логістична система, логістичне управління.
Економічна система – складна динамічна система, що частково або повністю охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу, споживання матеріальних благ.
Логістична система – адаптивна система зі зворотним зв’язком, що виконує ті чи інші логістичні функції і операції, складається, переважно, з декількох підсистем і має досить розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем.
Як логістичну систему можна розглядати промислове підприємство, торговельне підприємство, підприємство послуг, об’єднання підприємств, інфраструктуру міста, регіону, економіки окремої країни чи групи країн.
Логістична операція – це відособлена сукупність дій, скерована на перетворення матеріального та (чи) інформаційного потоку.
Традиційними логістичними операціями вважаються складування, транспортування, комплектація, навантаження, розвантаження, внутрішні переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у виробничому процесі, а також збір, збереження та обробка даних інформаційного потоку тощо.
Логістична функція – збільшена група логістичних операцій, спрямована на реалізацію цілей системи.
Логістичні функції – це транспортування, складування, управління за-мовленнями, пакування, управління запасами тощо.
Матеріальний потік – об’єкт логістичних операцій та логістичних функцій є сукупністю сировини, матеріалів, складових частин, напівфабрикатів, готових виробів, що рухаються від постачальників через виробничі та/чи дистрибуційні організації (підрозділи) до споживачів.
Інформаційний потік відповідає матеріальному потоку і розглядається як сукупність повідомлень, необхідних для управління та контролю за логістичними операціями, які циркулюють у логістичних системах, між ними та у відносинах із зовнішнім середовищем.
Логістичний ланцюг – це лінійно зінтегрована сукупність фізичних і юридичних осіб (постачальників, виробників, дистриб’юторів, транспортно-експедиційних організацій, складів загального користування тощо), які здійснюють логістичні операції з єдиною метою – щоб довести матеріальний потік від однієї логістичної системи до іншої (стосовно продукції виробничо- технічного призначення) чи до кінцевого споживача (рис. 8).
Відео «Логістичний ланцюг»
Рис. 8. Приклад каналу логістичного ланцюга
1.3.3. Класифікація основних логістичних систем
Можна виділити деякі характерні властивості системи, зокрема логістичної, а саме:
1) система завжди структурується на відповідні елементи системи;
2) елементи системи в конкретний момент часу певним чином впорядковані;
3) така організація елементів системи визначає зміст відносин та зв’язків;
4) система як цілісна організація елементів формує нові емерджентні властивості як властивості цілісної системи, що не є притаманні жодному із елементів, розглянутих окремо;
5) логістична система характеризується, крім того, наявністю та пріоритетом процесів матеріальних та інформаційних потоків.
Традиційно структура будь-якої економічної системи розглядається в трьох аспектах.
По-перше, в аспекті механізму інтеграції властивостей ресурсів різних елементів економічної системи. І це формує господарську (виробничу) структуру підприємства –систему, елементами якої є виробничі підрозділи.
По-друге, в аспекті механізму інтеграції процесів відображення різноманітності властивостей ресурсів у свідомості суб’єктів управління. І це формує інформаційну структуру підприємства-системи.
По-третє, в аспекті механізму інтеграції процедур вироблення управлінських господарських рішень, і це формує адміністративну структуру.
Специфічна цілісність логістичної системи, на відміну від інших систем, полягає в її наскрізному всеосяжному характері на рівні із фінансами, персоналом тощо.
Отже, будь-який економічний об’єкт з ознаками системи можна віднести до класу логістичних систем за умови його функціонування на засадах концепції логістики. Тобто не кожна економічна система може вважатися логістичною системою, але кожна стати нею.
Враховуючи багатоаспектність структури логістичних систем, різноплощинність їхнього функціонування та багатокритеріальність управління ними, найповніше виглядає класифікація і структуризація логістичних систем (рис. 9).
Рис. 9. Класифікація логістичних систем
1.3.4. Логістичні ланцюги та мережі
Поруч з поняттям «логістична система» у вітчизняній і закордонній літературі широко використовуються поняття «логістичний ланцюг» і «логістичний канал», «ланцюг поставок». У багатьох випадках ці поняття не дуже чітко розмежовані, а іноді вживаються як синоніми.
Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.
Множина є частково впорядкованою до тих пір, поки не обрано конкретних учасників процесу просування матеріального потоку від постачальника до споживача. Після цього логістичний канал перетворюється в логістичний ланцюг. Можливість вибору логістичного каналу є суттєвим резервом підвищення ефективності логістичних процесів.
Логістичний ланцюг – це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції із доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого невиробничого споживання.
Існує й інша інтерпретація логістичного ланцюга, під яким розуміють сукупність логістичних операцій, виконуваних послідовно від моменту зародження до моменту згасання потоку товарів, робіт, послуг на відповідному споживчому ринку.
Необхідно зазначити, що для закордонної літератури є характерним вживання терміна «ланцюг поставок», однак економічний зміст цього поняття ідентичний «логістичному ланцюгу». Логістичні ланцюги протягують між логістичними ланками, щоб проілюструвати організаційну структуру логістичних систем. У найпростішому випадку, коли логістична система характеризується як система з прямими зв’язками, логістичний ланцюг складається із постачальника та споживача.
Рис. 10. Простий логістичний ланцюг
У складніших випадках за умови функціонування ешелонованих систем цей ланцюг може мати деревоподібну структуру або вигляд орієнтованого графіка із циклами (гнучка логістична система).
На рис. 10 наведено приклад простого логістичного ланцюга прямого збуту, який включає такі ланки логістичної системи (ЛЛС): фірму-виробника готової продукції, споживача (покупця) і логістичного посередника, який доставляє товар покупцю.
У цілому, в логістичному ланцюзі, тобто в ланцюзі, яким проходять матеріальний та інформаційний потоки від постачальника до споживача, виділяють такі головні ланки:
– постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;
– зберігання продукції та сировини;
– виробництво товарів;
– розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції;
– споживання готової продукції. .
У реальних умовах господарювання існує значна кількість логістичних посередників, широкий асортимент матеріальних ресурсів, які використовуються у виробництві товарів, і розгалужені розподільчі мережі. Як наслідок можуть формуватися складні логістичні ланцюги взаємопов’язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів, так звані логістичні мережі.
Логістична мережа – це поєднання кількох логістичних ланцюгів, що охоплює всю сукупність ланок логістичної системи, пов’язаних логістичними потоками.
Поряд з терміном «логістична мережа» використовують терміни «мережа поставок», «павутина поставок», «ланцюг поставок». Найширшим є термін «ланцюг поставок», він охоплює як найпростіші лінійні логістичні ланцюги, так і широко розгалужені логістичні мережі.
Тенденціями сучасних логістичних систем є збільшення кількості логістичних посередників, розширення асортименту як сировини, так і готової продукції. Приклад логістичної мережі виробничого підприємства наведений на рис. 11.
Рис. 11. Приклад логістичної мережі виробничого підприємства
Структурна будова ланцюга поставок залежить від таких факторів: собівартість продукту, габарити та вага, строк зберігання, доступність, масштаби діяльності підприємства, контрактні терміни доставки, інфраструктура тощо.
Для характеристики організації та структури ланцюга поставок застосовуються показники його довжини, ширини та потужності.
Довжина ланцюга поставок – це число ланок, через які проходить логістичний потік від видобутку (отримання) первинних ресурсів, їх перероблення до місця кінцевого споживання готової продукції. У найкоротшому ланцюзі усього дві ланки, але у більшості випадків ланцюги поставок набагато довші і містять певну кількість посередників.
Потужність ланцюга поставок – це максимальна кількість ресурсів, яка може пройти через нього за певний проміжок часу.
На довжину та ширину ланцюга поставок впливають такі чинники: величина витрат, час виконання замовлення, якість обслуговування тощо.
Фахівці логісти мають знайти оптимальне співвідношення між довжиною і шириною ланцюга, оскільки його подовження та розширення покращує якість обслуговування, проте впливає на зростання витрат та зниження контролю з боку виробника. Конфігурація логістичної мережі – географічне просторове розташування її ланок, об’єктів. Важливе завдання стратегічного рівня для кожного підприємства – побудова ефективної логістичної системи, її постійне вдосконалення та оптимізація.
Питання для самоконтролю
1. Назвіть принципи реалізації системного підходу в логістиці
2. Дайте визначення логістичної системи.
3. Які властивості притаманні логістичним системам?
4. Визначить поняття «логістичний ланцюг», «логістичний канал», «логістична ланка» та «логістична мережа» .
5. У чому полягає відмінність між довжиною та шириною ланцюга поставок?
6. Назвіть основні принципи здійснення системного аналізу в логістиці.