Електронний посібник
ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ АВТОМОБІЛЯ
частина І
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
6. Косметичні роботи. Обладнання для прибирання, миття автомобілів
6.5. Системи очищення та рециркуляції води
6.5. Системи очищення та рециркуляції води
Всі автосервісні підприємства, на яких є автомобільна мийка, мають бути оснащені системами очищення та рециркуляції води. Після миття використана вода містить механічні домішки (пісок, глина тощо), мийні засоби та нафтопродукти (пальне, оливу). Очищення відпрацьованої води дозволяє не лише довести її до рівня санітарних норм, а й використати повторно, заощаджуючи до 80% витрат.
За способом видалення забруднень системи очищення і рециркуляції води поділяють на:
– фізико-механічні (рис. 6.33);
– хімічні (рис. 6.34);
– біологічні (рис. 6.35).
Рис. 6.33. Установка фізико-механічного очищення та рециркуляції води
Рис. 6.34. Установка хімічного очищення та рециркуляції води
Рис. 6.35. Установка біологічного очищення та рециркуляції води
Найпоширенішими на сьогодні є установки на основі фізико-механічного методу, принцип роботи яких зображено на рис. 6.36. Відпрацьована вода з усіма забрудненнями потрапляє в систему каскадів (резервуарів-відстійників).
В першому резервуарі відбувається осадження твердих механічних домішок. Далі вода самопливом надходить у другий резервуар, де додатково осаджуються механічні домішки та піднімаються легкі фракції (піна та нафтопродукти). В третій резервуар вода також перетікає самостійно, але конструкція водогону забезпечує забір води із середнього рівня, щоб не допустити перелив відстояних фракцій. Третій каскад – це резервуар освітленої води. Із третього резервуару вода насосом перекачується в систему піщаних фільтрів, а далі на повторне використання. Такий спосіб очищення дозволяє використовувати до 50 циклів очищення води. Очищення піщаних фільтрів забезпечується зворотним прокачуванням води. Після 50 циклів система має бути повністю очищена, а накопичення у відстійниках – утилізовані.
К1, К2, К3 – каскади (резервуари-відстійники); ЗН – заглибний насос; Ф1, Ф2 – фільтри; ОВ – очищена вода; МПТ – модуль підвищення тиску води; БК – блок керування Рис. 6.36. Принципова схема фізико-механічного способу очищення води
Переваги та недоліки фізико-механічного методу очищення води показано на рис. 6.37.
Рис. 6.37. Переваги та недоліки фізико-механічного методу очищення води
Установки, в яких реалізується хімічний метод очищення води, відрізняються від фізико-механічних наявністю реактора (рис. 6.38). Після відстоювання в каскадах, вода насосом перекачується в резервуар – реактор. В реакторі перевіряється кислотність води і, залежно від того, лужний він чи кислотний, шляхом додавання спеціальних реагентів вирівнюється до нейтрального. В результаті хімічних реакцій утворюються нерозчинні сполуки, важкі осідають на дні, а легкі накопичуються зверху. Далі вода прокачується через фільтри в накопичувальний бак для подальшого використання.
1 – мийна установка; 2 – резервуари-відстійники; 3, 7 – насоси; 8 – реактор; 5, 6 – реагенти; 8, 9 – фільтри.
Рис. 6.38. Принципова схема хімічного способу очищення води
Переваги та недоліки хімічного методу очищення води показано на рис. 6.39.
Рис. 6.39. Переваги та недоліки хімічного методу очищення води
Біологічний метод очищення води полягає в нейтралізації забруднень бактеріями, що спеціально виведені в лабораторних умовах. Тобто адаптовані мікроорганізми перероблюють забруднення, зокрема нафтопродукти, на нешкідливі речовини: вуглекислий газ (СО2) і воду (Н2О).
Основу процесу очищення складає активний мул – біологічна флора, життєдіяльність якої залежить від ступеня забруднення води.
Установка є системою резервуарів (рис. 6.40), в яких і відбуваються різні етапи очищення.
Рис. 6.40. Принципова схема біологічного способу очищення води
Спочатку вода потрапляє в камеру прийому, звідки через фільтр грубого очищення перекачується в очисні резервуари – біореактори (SBR 1, SBR 2, SBR 3). В біореакторах вода контактує з мікроорганізмами і очищується до необхідного стану. В біореактори бактерії подаються із резервуару, в якому активний мул стабілізується (розводиться). Для стимуляції біохімічних процесів і підтримання активного життя бактерій, вода примусово насичується киснем від аераторів, що працюють в автоматичному режимі. Збагачена киснем біологічна флора розщеплює будь-які нафтові та хімічні забруднення, утворюючи важкі частинки розпаду – мінерали, що осідають на дні, та легкі – воду і вуглекислий газ.
У процесі життя бактерії харчуються і розмножуються, що призводить до збільшення кількості активного мулу. Для регулювання кількості надлишковий мул перекачують в установку зневоднення.
Очищена вода додатково проходить етап хлорування для знезараження від бактерій.
Процес очищення має бути безперервним, інакше мікроорганізми загинуть і їх заново буде потрібно розводити.
Переваги та недоліки біологічного методу показано на рис. 6.41.
Рис. 6.41. Переваги та недоліки біологічного методу очищення води
