Електронний посібник
ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ АВТОМОБІЛЯ
частина І
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
9.1.2. Обладнання для фарбування
Фарборозпилювачі призначенні для нанесення лакофарбових матеріалів (ЛФМ) на різні поверхні.
Типи фарборозпилювачів:
– пістолети високого об’єму та низького тиску (HVLP);
– пістолети високого тиску (HP);
– пістолети LVLP (низького об’єму і низького тиску).
Пістолети високого об’єму та низького тиску (HVLP). Пістолети HVLP (рис. 9.6) є популярним вибором у лакофарбовій промисловості завдяки своїй ефективності та економії матеріалів. Вони працюють під низьким тиском, що зменшує кількість аерозолю в повітрі, а отже, зменшує втрати фарби. Основна відмінність такої системи фарбопультів – це підвищена атомізація (розпорошення) лакофарбового матеріалу і стабільна форма факела під час використання. Конструкція таких фарборозпилювачів влаштована так, що завдяки спеціальній будові повітряних каналів пістолета, розпилення ЛФМ відбувається за низького тиску на виході. Фарборозпилювачі HVLP відрізняються зниженим туманоутворенням і низькими втратами ЛФМ. Вони ідеально підходять для нанесення базових і фінішних покриттів. Переваги та недоліки пістолетів високого об’єму та низького тиску зображено на рис. 9.7.
Рис. 9.6. Пістолети високого об’єму та низького тиску (HVLP)
Рис. 9.7. Переваги та недоліки HVLP
Пістолети високого тиску (HP) (рис. 9.8). Пістолети високого тиску, також відомі як звичайні пістолети, працюють під високим тиском, що дозволяє швидше наносити фарбу. Їх часто використовують на великих виробництвах, де швидкість є ключовим фактором. Переваги та недоліки пістолетів високого об’єму та низького тиску зображено на рис. 9.9.
Рис. 9.9. Переваги та недоліки пістолетів високого тиску
Пістолети LVLP (низького об’єму і низького тиску). Пістолети LVLP (рис. 9.10) поєднують в собі характеристики HVLP і звичайних пістолетів. Вони працюють за нижчого тиску, ніж HP, але вищого, ніж HVLP. Вони більш універсальні і можуть використовуватися з різними типами фарб. Переваги та недоліки пістолетів низького об’єму та низького тиску зображено на рис. 9.11.
Рис. 9.11. Переваги та недоліки пістолетів низького об’єму та низького тиску
Для фарбування невеликих ділянок і точкового ремонту найкраще підходять фарбопульти HVLP з соплами 1,2–1,4 мм.
Для фарбування цілих транспортних засобів часто використовують фарборозпилювачі LVLP або звичайні фарбопульти з соплами 1,4–1,8 мм. Вони дозволяють швидше наносити більшу кількість фарби, що має вирішальне значення під час роботи на великих поверхнях.
Для нанесення ґрунтовки та підфарбовування найкраще підходять пістолети з більшими соплами (1,8–2,2 мм). Товстіші шари ґрунтовки вимагають більшої витрати матеріалу.
Безповітряний фарборозпилювач використовує електричний насос, щоб проштовхувати фарбу через наконечник фарборозпилювача, надаючи надзвичайно високий тиск на резервуар для зберігання фарби. Фарба нагнітається через кінчик розпилювача, і розпилювач буде роздувати дрібні крапельки, що прилипають до потрібної поверхні; висихає на гладкій, як скло, поверхні.
Безповітряні розпилювачі забезпечують різноманітні форсунки, придатні для різних фарбувальних операцій, таких як морилка, лак.
Пневматичний фарборозпилювач є основною частиною фарбувального агрегата і розпилює фарбу за допомогою стисненого повітря. Від його роботи залежать якість фарбування, витрата фарбувальної суміші та продуктивність праці маляра.
Пневматичні фарборозпилювачі мають різну продуктивність, застосовують їх залежно від обсягу фарбувальних робіт. Продуктивність фарборозпилювача залежить від конструкції розпилювальної головки і діаметра вихідного отвору сопла, крізь яке виходить фарбувальна суміш. Що більший діаметр сопла, то більшу кількість фарби розпилює фарборозпилювач за одиницю часу. Отже, щоб нанести цю фарбу на поверхню рівномірною плівкою, потрібна достатня площа для фарбування.
Фарборозпилювач системи розпилення HVLP (High Volume, Low Pressure) – технологія високого об’єму за низького тиску (рис. 9.6). Складається з корпусу, розпилювальної головки, бачка, голки і курка. Застосовують його для розпилення лакофарбових сумішей в’язкістю 30–35 с за віскозиметром ВЗ-4 під час виконання значного обсягу робіт.
Корпус фарборозпилювача має рукоятку і три штуцери: для приєднання повітряного, матеріального шлангів і бачка. Всередині розпилювальної головки розміщене сопло, конусоподібний отвір якого перекривається голкою. Голка з’єднана з курком. Кількість повітря, що подається для розпилення суміші, регулюється повертанням регулятора повітря, а кількість суміші, що надходить для розпилення, – регулятором голки.
Під час роботи з фарбонагнітальним бачком штуцер закривають пробкою, а до штуцера під головкою фарборозпилювача приєднують матеріальний шланг. Повітряний шланг, що йде від компресорної установки, приєднують до штуцера, який розміщується на рукоятці.
Принцип дії фарборозпилювача. Щоб включити розпилювач, натискають на курок, який передає зусилля на шток повітряного клапана. Клапан зміщується і повітря крізь звільнений отвір по внутрішніх каналах розпилювача надходить у головку і крізь вихідний отвір виходить зовні. Наступний рух курка відводить запірну голку і крізь отвір сопла в головку починає надходити фарба. Тут її підхоплює струмінь повітря і розпилює.
Якщо відпустити курок, то під дією відповідних пружин голка і повітряний клапан повернуться у вихідне положення, закриють отвори сопла та повітряного клапана і подача суміші та повітря у головку припиниться.
9.2. Обладнання для антикорозійної обробки
На СТОА та АТП антикорозійна обробка кузовів автомобілів здійснюється на спеціально обладнаних постах. Обладнання, яке застосовується для виконання цих робіт, класифікують на три основні групи:
1. Обладнання для миття та очищення днища автомобіля й колісних ніш із використанням струменя високого тиску.
2. Обладнання для сушіння гарячим повітрям після миття й нанесення антикорозійних складів.
3. Обладнання для нанесення антикорозійних складів на днище кузова й у приховані порожнини.
Обладнання для нанесення антикорозійних складів за принципом дії поділяється на повітряне та безповітряне.
Безповітряний метод. Якісніше розпилювання густих бітумних або каучукових мастик забезпечує безповітряний метод нанесення. За безповітряного методу розпилювання відбувається за допомогою подачі антикора до сопла пістолета під дуже високим тиском, який може досягати декількох десятків атмосфер. За використання вищих тисків відбувається більш тонке розпилювання матеріалу і навпаки.
Розпилювач на виході формує своєрідне віяло, яким майстер працює як пензлем. До складу комплексу входить компресор, насос високого тиску, спеціальний армований шланг для підведення антикору від насоса до спеціально спроєктованого для цих цілей пістолета. Призначення насоса для безповітряного розпилення полягає в тому, що він збільшує тиск стандартної пневмомережі в кілька десятків раз.
Насос складається із двох основних частин корпуса й забірної труби; саме труба й опускається в бочку з антикором, а корпус перебуває над нею. Сам агрегат насоса складається із двох секцій – моторної й насосної. Перша приводиться в дію стисненим повітрям, яке подається з підключеної пневматичної магістралі, від звичайного компресора. Насосна секція забирає антикор через прийомну трубу й подає його під дуже високим тиском через спеціальний посилений армований шланг до розпилювального пістолету. До пістолета повітря не підводиться. Насоси мають своє позначення: наприклад, цифри 1:30 означають, що насос збільшує поданий на вхід тиск в 30 разів. Тому, якщо від звичайної пневмомагістралі подається 6 бар, то на виході тиск буде становити 180 бар.
Незважаючи на високу вартість обладнання, саме безповітряний метод дозволяє найбільш якісно й ощадливо проводити обробку. Галузь застосування цього комплексу – антикорозійний захист днища й колісних арок важкими густими мастиками, але також можливо проводити розпилювання матеріалів, призначених для прихованих порожнин.
Повітряний метод. Для виконання невеликих обсягів робіт використовується просте обладнання, до якого входить усього декілька елементів: пістолет з невеликим резервуаром для розпилювання матеріалу, пневмомагістраль і компресор. Після заправлення ємності пістолет підключається до пневмомережі, і розпилювання проводиться за допомогою подачі стисненого повітря (звідси назва способу розпилювання) від компресора; як правило, робочий тиск становить 6…8 атмосфер. Можливо сказати, що це найпопулярніший метод нанесення антикорів, тому що за допомогою одного комплекту можливо досить якісно провести обробку як днища, так і прихованих порожнин кузова. Деякі незручності пов’язані з тим, що пістолет вимагає постійного «перезаряджання», тобто доливання антикора в резервуар пістолета з якої-небудь іншої ємності. До речі, проблем з переливанням матеріалу можна уникнути, використовуючи для роботи антикори, що випускаються багатьма фірмами в стандартних одноразових євробалонах (нагвинчуються на штуцер розпилювача замість штатної ємності); використані балони просто заміняються новими.
Для повітряного розпилювання існують і складніші системи. Високу продуктивність можуть забезпечити професійні комплекси на базі насосів із пневмоприводом. Сам насос разом із прийомною трубою (залежно від конструкції) може певним чином встановлюватися або прямо на бочку (стандартної ємності), у якій перебуває антикор, або десь поруч.
Насос, що має пневматичний привод, захоплює матеріал з ємності й подає його під досить високим тиском до одного зі штуцерів розпилювача. Маркування, наприклад 1:3, указує, що тиск антикора на виході в три рази більший тиску повітря, що подається на вхід для привода насоса (привод від звичайного компресора). У розпилювального пістолета є два вхідні штуцери. До одного з них, як говорилося вище, підводять антикор, до іншого – стиснуте повітря. У цьому випадку пістолет працює як змішувач: повітрям розбивається й підхоплюється поданий під тиском антикор, формуючи на виході своєрідний туманоподібний факел. Формування такого струменя важливе під час обробки прихованих поверхонь – дрібні зважені частки антикорозійного засобу, підхоплюючись повітряним потоком, потрапляють у найважкодоступніші місця порожнин кузова.
Природно, якість розпилу може регулюватися в широких межах, а наявність великої кількості насадок для різних видів обробки (днища, порожнин порогів, капота, багажника та ін.) робить це устаткування універсальним.
На рис. 9.12 показано обладнання для безповітряного розпилювання. Використовується для нанесення антикорозійних речовин на восковій, олив’яно-восковій і бітумно-восковій основах на днище автомобіля. Також устаткування може використовуватися для обробки прихованих порожнин автомобіля.
Установка має насос 1:26 високого тиску, який застосовується для безповітряної обробки різних частин автомобіля, переважно днища. Насос з’єднаний з компресором і має регулятор тиску повітря. Пістолет підключений до насоса через шланг високого тиску, по якому надходить матеріал для обробки.
Рис. 9.12. Обладнання для безповітряного розпилення
До уваги!
Слід зазначити, що насос може використовуватися для роботи з різними ємностями, починаючи від 20-літрових каністр і закінчуючи 208-літровими бочками.
Пістолет для антикорозійної обробки (рис. 9.13) використовується в комплекті із професійним устаткуванням, для нанесення матеріалу під тиском методом безповітряного розпилення. З пістолетом слід використовувати різні насадки для обробки як днища, так і прихованих порожнин.
Обладнання для повітряного розпилювання антикорозійних матеріалів (рис. 9.14) використовується для нанесення антикорозійних складів на восковій і олив’яно-воскової основах у прихованих порожнинах автомобіля.
Рис. 9.14. Обладнання для повітряної обробки кузова
Пістолет (рис. 9.15) застосовується в професійному обладнанні для нанесення матеріалу повітряним способом. Пістолет має два входи, на один з яких подається матеріал, а на другий – повітря. У пістолеті повітря з матеріалом перемішуються, і на виході виходить повітряно-краплинна суміш. Для нанесення в сховані порожнини автомобіля використовують різні насадки.
Пістолет з бачком (рис. 9.16) застосовується у напівпрофесійному устаткуванні для нанесення матеріалу як у сховані порожнини, так і на днище автомобіля. На ручці пістолета є вхід для шланга, по якому подається повітря під тиском. У бачок наливається матеріал. Далі бачок прикручується до пістолета, після чого на вхід пістолета подається повітря під тиском від компресора: пістолет готовий до роботи.
З пістолетом слід використовувати різні насадки для обробки днища й прихованих порожнин автомобіля.
Рис. 9.16. Пістолет з бачком для виконання антикорозійного захисту
кузова автомобіля
