ЕЛЕКТРОННИЙ ПОСІБНИК

ТОПІАРНЕ МИСТЕЦТВО

науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти

2. ЕЛЕМЕНТИ ТОПІАРНОГО МИСТЕЦТВА

2.2. СТВОРЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЖИВИХ ОГОРОЖ

2.2.4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ПАРТЕРНИХ КЛУМБ

Партером називається декоративна композиція, яка розміщується на горизонтальній площині та виконується з рослин, інертних матеріалів та води. Партери можуть складатися з одного, двох, чотирьох і більше елементів. Зазвичай партери бувають прямокутної форми із співвідношенням сторін 1:2–1:7. В малюнках партерів використовуються рослинні мотиви: стилізовані гілки, листя, квіти рослин, скомпоновані в різних поєднаннях. Тлом для малюнка в більшості випадків служать пісок, щебінь та інші інертні матеріали. Обов’язковою частиною партерів є периметральні рабатки (смуги), які виконують не тільки захисну, але й декоративну роль. Основною вимогою, яка висувається до партерів, є одночасне і повне візуальне сприйняття.
Класифікація партерів:
1.Набірно-орнаментальні, або партерні (килимові), клумби.
2. Мереживні, візерунчасті, або партери-«вишивки», чи бордюрні партерні клумби.
3. Англійські, або вузлові, клумби.
4. Розрізані – партери, розділені на окремі ділянки доріжками або рабатками, але об’єднані спільною симетрією.
5. Водні – композиції, де основним елементом є дзеркало води (басейни, канали) в обрамленні рослин.

Рис. 108. Партерні «килимові» клумби в саду замку Вілландрі у Франції

Партерні (килимові) клумби (рис. 108) – це низькі живоплоти, що утворюють малюнок на рівній поверхні. Цей вид фігурної стрижки виник з обрамлень овочевих грядок і квіткових клумб. Партерні клумби були в моді в епоху Відродження, а також у період бароко. У садах, що оточували фортеці та замки, з вікон і з балконів відкривалися чудові краєвиди на орнаменти з живоплотів, простори між якими заповнювали квіти та овочі.

Партерні (килимові) клумби формуються, як правило, із самшиту, який висаджують, як і всі низькорослі рослини для живоплоту, поодинці на відстані від 10 до 20 см один від одного. Щоб домогтися рівного ряду, рослини висаджують уздовж натягнутого шнура (рис. 109).

Рис. 109. Прямий ряд рослин висаджують по натягнутому шнуру

Рис. 110. Розмітка за допомогою стрічки

Для формування кіл і вигинів на підготовленому для посадок ґрунті малюнок «килима» розмічають за допомогою вапняку, світлого піску або іншого подібного матеріалу. Щоб отримати правильну форму кола або частину дуги, у середину кола забивають кілочок, а потім за допомогою пляшки або будь-якої іншої місткості, прив’язаної мотузкою до кілочка, розсипають вапно (рис. 110).

Під час коригувальної стрижки слід звертати увагу на те, щоб в окружностях живопліт зберігав не тільки свою форму, а й, перш за все, свою ширину. Зазвичай стрижка проводиться без допоміжних засобів, у той час як для розмітки прямих рядів рослин, як це описано для живоплотів, уздовж кожного з боків ряду потрібно натягнути шнур. Для партерних клумб використовуються, як правило, різні сорти самшиту. Для клумб висотою близько 50 см підходить широко розповсюджений самшит Buxus sempervirens (різновид arborescens). Для нижчих, висотою близько 20 см, слід обирати сорти Suffruticosa або Blauer Heinz. Відстань між рослинами має становити від 10 до 20 см.
Використання: історичні парки, сади в сільському стилі, середземноморські парки.
Рекомендовані рослини:самшит та інші рослини, що добре переносять стрижку.
Бордюрні партерні клумби  в своїй основі формуються так само, як і прості партерні. Але ось малюнки їх настільки складні, що шнура і кілочка буде вже недостатньо. На підготовленому до посадок ґрунті орнамент має бути розмічений точно за масштабом відповідно до схеми, для чого необхідні досвід і вміння фахівців. Для формування витончених візерунків набагато краще підходять сорти самшиту, що повільно ростуть, такі як Suffruticosа і Blauer Heinz, ніж різновид Buxus sempervirens, що розвивається інтенсивніше. Відстань між рослинами становить від 10 до 20 см.
В епоху бароко під час формування партерних клумб стали брати за основу зразки вишивки у вигляді витких рослин і квіткових орнаментів (рис. 111). Звідси і пішли так звані бордюрні партерні клумби.
Використання: історичні парки.
Рекомендовані рослини: самшит різних видів і сортів.

Рис. 111. Бордюрні партерні клумби в саду палацу Гет-Лоо, Нідерланди

Рис. 112. Вузлові сади в Барнслі-Хаус, Великобританія

Вузлові клумби є особливою формою партерних клумб, що вперше з’явилася в Англії (вузлові сади Тюдорів). У той час, як у партерних клумбах рослини, що створюють малюнок, мають однакову висоту, завдяки чому утворюють двомірну картину, висота рослин у вузлових клумбах варіюється (підстригаються таким чином, що створюється враження вплетених одна в одну стрічок).
У зв’язку з цим рахунок тривимірності створюється враження, ніби клумба складається з вузлів, у яких стрічки, переплітаючись, проходять одна під одною (рис. 112). У формі вузлових клумб часто висаджувалися також зелень для кухні та прянощі, такі як лаванда і кмин.
Так само, як і під час оформлення бордюрних партерних клумб, посадка рослин проводиться відповідно до схеми.
Для посилення враження від безлічі переплетених одна з одною стрічок вузлові клумби часто складають із декількох типів, видів і сортів рослин із різним забарвленням листя. Зазвичай для цих цілей обирають сорти самшиту з кольоровим листям, нерідко звертаються також до лаванди або інших рослин, стебла яких мають тенденцію до часткового або повного здерев’яніння. Оскільки ці види рослин не підходять для формування особливо вузьких живоплотів, на кшталт тих, що створюються на основі сорту самшиту Suffruticosa, то залежно від обраного виду рослини ширина живоплоту має бути за можливості більшою. Іноді в поперечному перерізі живоплоти не прямокутні, а злегка закруглені. Відстань між рослинами становить від 10 до 20 см – залежно від інтенсивності росту використовуваного сорту та величини рослин.
Використання: історичні парки, сучасні формальні парки, сади в сільському стилі, середземноморські парки.
Рекомендовані рослини: самшит, лаванда (Lavandula angustifolia), шавлія (Salvia officinalis), дубровник благородний (Teucrium chamaedrys), сантоліна (Santolina chamaecyparissus) та багато інших рослин і напівчагарників, що добре переносять стрижку.

Запитання для самоконтролю

1. Які три основні функції виконують живоплоти в озелененні?
2. Яку роль виконують бордюри в оформленні доріжок, газонів та квітників?
3. Яку функцію виконують живі стіни (окрім декоративної)?
4. Яка перевага плодових дерев у шпалерному живоплоті?
5. Який період посадки (весна чи осінь) менш сприятливий для хвойних живоплотів?