2.2.3. ТЕХНІКА ФОРМУВАННЯ ЖИВИХ ОГОРОЖ
Багато листопадних і вічнозелених чагарників, які після стрижки стають густими й компактними, можна використовувати як живі огорожі.
Живі огорожі, що мають строго визначену форму, потребують регулярної обмежувальної обрізки. Огорожі, що не мають строгої форми, потребують лише обрізки, яка виключає надмірний ріст неакуратних пагонів, що стирчать.
Зазвичай для стрижки огорож застосовують ручні або електричні ножиці. Для широколистяних вічнозелених рослин на кшталт лавровишні звичайної використовується секатор, оскільки ножиці пошкоджують листя, порушуючи зовнішній вигляд огорожі.
Про підживлення живої огорожі часто забувають. А оскільки рослини в огорожі розташовані з інтервалом 30–90 см, їхнє коріння часто заважає одне одному.
👆Тому для підтримання нормального росту живої огорожі рекомендують щорічно мульчувати ґрунт добре перегнившим компостом. Пам’ятайте, що, обрізаючи рослину, ви позбавляєте її листя, яке забезпечує утворення поживних речовин, тому така рослина потребує особливо ретельного догляду.
Початкове формування. Значення правильної початкової обрізки неможливо переоцінити, оскільки зовнішній вигляд живої огорожі залежить від її формування протягом перших двох-трьох років. Садівники зазвичай намагаються взагалі не обрізати молоді рослини перші два роки, але це неправильно. Необхідно провести певну обрізку висаджених живих огорож, щоб виключити їх надто швидкий ріст у висоту. Слід також стимулювати рясне утворення прикореневих приростів, інакше основа огорожі буде оголена, а верхня частина загущена (рис. 103). Ступінь початкової обрізки залежить від виду рослини.
Рис. 103: а – листопадна жива огорожа, що виросла без сильної початкової обрізки (зверніть увагу на брак прикореневих приростів). б – листопадна жива огорожа, сильно обрізана при посадці (в результаті утворилися густі, рівномірно розташовані прирости
Формовані живоплоти. Основне завдання такої огорожі – створення бар’єру, захисної смуги або вітрозахисної загорожі. Тому огорожа повинна мати необхідні висоту, ширину і щільність.
Немає необхідності в тому, щоб ширина рівних потужних живих огорож перевищувала 30–60 см за правильного початкового формування.
Пам’ятайте, що ширша огорожа потребує більших витрат праці і займає більше місця в саду.
Формовані живоплоти завжди повинні мати широку основу. Якщо у живої огорожі, особливо з вічнозелених чагарників, верх ширший за основу, її гілки можуть не витримати сильних вітрів або снігопадів.
👆Стрижку такої огорожі починайте від основи, визначивши для себе необхідну ширину, і рухайтеся вгору. Леза ножиць слід нахиляти до куща, щоб огорожа до верхньої частини сходила на конус.
Вільно зростаючі живоплоти. У цих живих огорож може бути дуже привабливий вигляд. До того ж вони потребують меншої обрізки та догляду, ніж огорожі з формованих живоплотів. Багато квітучих чагарників на кшталт барбарису, дейції, шипшини та перстачу, виростаючи у вільній формі, можуть бути чудовими живими огорожами. Їх обрізають, як за звичайного вирощування цих рослин. Чагарники, що утворюють квітки на старих приростах, слід обрізати і формувати одразу після цвітіння, а ті, що цвітуть на однорічних приростах, – на початку весни. Чагарники, які дають плоди і цвітуть на старих гілках, слід обрізати і формувати пізніше, коли опадуть плоди.
Рослини, що формуються за типом живих огорож, можна розділити на три групи залежно від обрізки, що проводиться в перші два роки.
До першої групи рослин, що використовуються в живих огорожах, входять відносно пряморослі чагарники, такі, наприклад, як глід, бирючина, сніжноягідник, терен, мірабель і тамарикс (гребінник), які потребують після посадки сильної обрізки. До цієї групи належать також вічнозелені чагарники, такі, як жимолость блискуча, самшит і ескалонія.
Під час обрізування живих огорож першої групи дотримуйтесь таких кроків (рис. 104):
Крок 1. Перший рік. Весна. Крок 1. Перший рік. Весна. Після посадки обріжте всі рослини до 15 см від рівня ґрунту. Це стимулює утворення потужних прикореневих пагонів і виключає оголення основи.
Крок 2. Червень – липень. Злегка обріжте бічні гілки, щоб стимулювати подальший ріст.
Крок 3. Другий рік. Весна. Для підтримання інтенсивного росту і створення потужного скелета потрібна повторна сильна обрізка. Обріжте основні минулорічні прирости наполовину, а бічні гілки, що залишилися, – на відстані кількох сантиметрів від скелетних гілок.
Крок 4. Літо. Обрізайте бічні гілки, щоб надати огорожі конусоподібної форми.
Крок 5. Третій і наступні роки. Рання весна. Підрівняйте рослини зверху. Продовжуйте цю операцію до досягнення необхідної висоти огорожі.
Крок 6. Літо. Кожні 4–6 тижнів формуйте рослини, щоб підтримувати потрібну форму.
Рис. 104. Обрізування живих огорож першої групи
Початкове До другої групи живих огорож входять приземкуваті чагарники з кущистою основою. Це бук, граб, ліщина та багато листопадних квітучих чагарників, таких як форзиція та смородина криваво-червона.
Під час обрізування живих огорож другої групи дотримуйтесь таких кроків (рис. 105):
Крок 1. Перший рік. Весна. Початкова обрізка рослин цієї групи менш інтенсивна, ніж першої. Після посадки укоротіть основні та сильні бічні гілки на одну третину.
Крок 2. Другий рік. Весна. Укоротіть основні та бічні гілки на одну третину.
Крок 3. Третій і наступні роки. Червень – липень. Обрізайте бічні гілки, щоб сформувати конусоподібну форму рослин. Червень і кінець серпня – початок вересня – найкращі терміни для дворазової обрізки, кінець серпня – для одноразової. Як тільки рослини досягнуть необхідної висоти, починайте прищипувати їхні верхівки. Квітучі чагарники типу форзиції слід обрізати одразу після цвітіння і ще раз (злегка) у серпні.
До третьої групи живих огорож, входять хвойні та багато інших вічнозелених чагарників.
Під час обрізування живих огорож третьої групи дотримуйтесь таких кроків (рис. 106):
Крок 1. Перший рік. Весна. Після посадки обріжте бічні гілки, що безладно стирчать, щоб стимулювати утворення нових бічних пагонів. Основні стебла не чіпайте, поки вони не досягнуть необхідної висоти. Установіть опори.
Крок 2. Червень – липень. Обрізайте бічні гілки, надаючи рослині потрібну форму. Підв’язуйте рослини в міру їхнього росту.
Крок 3. Другий і наступні роки. Червень – липень. Обрізайте бічні гілки відповідно до потрібної форми. Підв’язуйте рослини. Прищипуйте основні стебла на потрібній висоті. Сформовані живі огорожі потребують обрізки всього один-два рази на рік; зазвичай буває достатньо однієї обрізки в серпні. Але дуже сильнорослі рослини вже до середини літа набувають неакуратного вигляду. Для підтримання їхньої форми проводьте дворазову стрижку – у червні та наприкінці серпня. Квітки та плоди деяких живих огорож зі строгою формою також привабливі на вигляд, особливо у кизильника та піраканти, ріст яких відновлюється після цвітіння. Обрізайте молоді прирости в міру їхнього розвитку наприкінці липня – серпні та не чіпайте зів’ялих квіток, щоб до осені встигли зав’язатися плоди.
Омолоджувальна обрізка. Деякі запущені живі огорожі стають занадто широкими й високими. Найкраще викорчувати такі огорожі й посадити молоді рослини. Проте деякі рослини добре реагують на досить сильну обрізку, що зазвичай застосовується для омолоджування чагарників. Але замість обрізки рослини повністю, зрізають лише один бік огорожі до основних стебел (рис. 107). Через рік-два повторіть цю операцію з іншого боку. У вічнозелених рослин таку обрізку слід проводити у квітні – на початку травня, у листопадних – наприкінці зими, коли вони ще перебувають у стані спокою. Щоб рослини змогли відновитися після такої сильної обрізки, забезпечте їм достатнє підживлення та полив. Цей спосіб придатний для тиса, падуба, кизильника, піраканти, понтійського рододендрона та багатьох інших листопадних рослин.