Вертикальне озеленення використовується для оформлення будівель та споруд, а також для регулювання мікроклімату прилеглої території. Зелені посадки рослин такого типу утворюють суцільну масу зелені та щільну тінь. Рослини для вертикального озеленення поділяють на три групи:
I група – ліани, що прикріплюються до опори з допомогою повітряних коренів або присосок: плющ звичайний, виноград п’ятилисточковий (висотою до 20 м), текома вкорінлива (висотою до 10 м), гортензія повзуча (висотою до 5 м); II група – ліани, які зачіплюються за опору черешками листків. До цієї групи відносять виноградовик аконітолистий і виноград амурський (висотою до 15 м), а також клематиси різних сортів (висотою до 4 м); III група – ліани, які обвивають опору своїм стеблом і піднімаються вверх по спіралі (власне виткі): актинідії різних сортів (висотою до 20 м), деревозгубець круглолистий (висотою до 15 м), лимонник китайський (висотою до 5 м), жимолость капріфоль (висотою до 4 м).
Рослини першої групи можуть самостійно підніматися по шорохуватій поверхні стін будівель, споруд, огорожі. Їх використовують для озеленення кам’яних нештукатурених стін. Рослини другої та третьої групи групи для свого підйому потребують влаштування так званих опор: решіток, каркасів, трельяжів, стовпів, шнурів, рейок тощо. Для власне витких ліан опори (стовпи, шнури) не повинні щільно прилягати до стін, оскільки їм необхідний простір для вільного обертального руху верхівки пагона. Товщина опор має бути менше діаметра обертання стебла і становити не більше 5–8 см, щоб ліана не сповзала донизу. Для оформлення дерев’яних стін ліани застосовувати не рекомендується.
Ліани висаджують в ями або траншеї глибиною не менше 50 см і шириною 50–60 см в поживний рихлий грунт на відстані 30–40 см від опори, оскільки безпосередньо біля самого фундаменту грунт зазвичай швидко пересихає. Кореневі системи ретельно розправляють в ямі та засипають рослинною землею. Кожний насипаний шар землі обережно ущільнюють. Пагони рослин закріплюють на каркасі м’якими шнурами (кокосовими чи полімерними) або спеціальними пластиковими кліпсами.
Догляд за висадженими рослинами полягає в систематичному поливі, обмиванні крони водою, підживленні, підв’язуванні рослин до опор, обрізуванні пошкоджених та сухих пагонів, прополюванні, рихленні грунту навколо стовбура, мульчуванні тощо.
Екрани – це особливий елемент озеленення, який слугує тлом для гарноквітучих рослин, а також відіграє вітрозахисну роль. Крім того, він виконує планувальну роль, розділяючи ділянки саду на окремі частини або ізолюючи майданчики один від одного тощо. Для створення екранів з ліан використовують трельяжі – дерев’яні або металеві решітки. Екрани, крім ліан, можуть створюватись із деревних та чагарникових рослин, що піддаються систематичній стрижці.
Залежно від функціонального навантаження екрани можуть бути щільними та ажурними.
Питання для самоконтролю
1. Яка роль зелених екранів в садово-парковому будівництві? 2. Яким чином ліани III групи піднімаються на опору? 3. Яким чином ліани II групи піднімаються на опору? 4. Яким чином ліани I групи піднімаються на опору? 5. Що таке вертикальне озеленення? 6. Які переваги та недоліки має вертикальне озеленення? 7. Біля яких будівель не слід використовувати вертикальне озеленення? 8. Охарактеризуйте операції по догляду за виткими рослинами (ліанами), що використовуються у вертикальному озелененні? 9. Які параметри повинні мати посадкові місця, в які висаджують ліани?