Розбивочне креслення виконують для точного перенесення проєктних планувальних елементів садово-паркового об’єкта в натуру, тобто для розбивки доріжок, майданчиків, басейнів, споруд, малих архітектурних форм та інших елементів планування на місцевості. Для розробки креслення з генплану знімається копія на кальку без запроєктованих зелених насаджень та горизонталей. На копію наносять: межі об’єкта, дорожньо-стежкову мережу, майданчики всіх типів, постійні та тимчасові споруди, елементи мережі наземних і підземних комунікацій, великі дерева та валуни – тобто всі існуючі та запроєктовані планувальні елементи, а також ті, до яких можна «прив’язатись» під час розбивки елементів планування. На кресленні вказують розміри майданчиків, доріжок, споруд тощо. Для виконання розбивочного креслення існують такі способи: метод ординат, метод квадратів та метод теодолітного ходу. Вибір методу виконання розбивки планувальних елементів залежить від величини об’єкта, рельєфу території, наявності деревних і чагарникових рослин, споруд та будівель. На одному об’єкті можливе одночасне використання (поєднання) різних методів.
Внесення розкислювачів має бути рівномірним з наступним їх загортанням під час оранки. У випадку надлишкового внесення вапна для нейтралізації його шкідливої дії використовують кислий торф.
17.2. Посадкове креслення.
17.3. Розпланування ділянки.
Родючими вважаються ґрунти, які містять в 100 грамах 4% і більше гумусу, не менше 6 мг доступного азоту і більш ніж по 10 мг діоксиду фосфору (Р2О5) і оксиду калію (К2О). Норми внесення мінеральних добрив визначають родючістю існуючих грунтів та їх типом. Тяжкі глинисті ґрунти з великим вмістом органіки порівняно з бідними на гумус супіщаними та піщаними грунтами краще утримують поживні речовини, оскільки відіграють роль резервуара катіонів для рослин. У різних точках їх кристалічної решітки є надлишок від’ємного заряду, де катіони досить добре утримуються, не зважаючи на вимивання їх водою, яка профільтровується через грунт.
Органічні та фосфорно-калійні мінеральні добрива вносять восени під оранку. Азотні мінеральні добрива вносять навесні, оскільки вони добре розчиняються у воді та швидко вимиваються в нижні горизонти ґрунту. Якщо ґрунт легкий, то азотні добрива вносять навесні та влітку у вигляді підживлень. На важких ґрунтах третину азотних мінеральних добрив вносять під осінню оранку, а решту – навесні та влітку.
Питання для самоконтролю
1. Що таке ордината? 2. Що таке базисна лінія? 3. Скільки базисних ліній має бути на кресленні? 4. Охарактеризуйте розбивочне креслення методом квадратів. 5. Охарактеризуйте розбивочне креслення методом ординат. 6. Охарактеризуйте розбивочне креслення методом теодолітного ходу. 7. Яка максимальна довжина ординат має бути на розбивочному кресленні? 8. Яка мінімальна довжина ординат має бути на розбивочному кресленні? 9. Яка максимальна довжина ординат має бути на посадковому кресленні? 10. Яка мінімальна довжина ординат має бути на посадковому кресленні? 11. Яка роль засічок на посадковому та розбивочному кресленнях7 12. Чи можна проводити прив’язку запроєктованих елементів планування до заокруглених існуючих планувальних елементів? 13. Чи можна проводити прив’язку одних запроєктованих елементів планування до інших запроєктованих планувальних елементів? 14. Чи можна проводити прив’язку посадкових ям до заокруглених існуючих планувальних елементів? 15. Як на посадковому кресленні позначають посадкові ями дерев та чагарників? 16. Від чого залежить розмір умовних позначень посадкових ям на кресленні? 17. Під яким кутом проводиться ордината відносно базисної лінії?