Електронний посібник
ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ АВТОМОБІЛЯ
частина І
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
8. Обладнання для мастильно-заправних робіт
8.5. Компресорні установки
8.5.1. Поршневі компресори
8.5. Компресорні установки
Компресор – основний елемент пневматичної мережі, що забезпечує стиснення і подачу повітря під тиском. В автомобільному сервісі застосовують компресори об’ємної дії: поршневі або гвинтові (роторні). В об’ємних компресорах збільшення тиску відбувається за рахунок зменшення об’єму камери стиснення.
8.5.1. Поршневі компресори
Поршневі компресори представлені на ринку досить широко.
Класифікація компресорів.
За джерелом потужності:
– електричні;
– бензинові або дизельні.
За мобільністю:
– пересувні;
– стаціонарні.
За типом змащення:
– оливонаповнені;
– безоливні.
За типом приводу:
– прямий;
– пасовий.
За рівнем шуму:
– в шумозахисному виконанні;
– без шумозахисного виконання.
За кількістю циліндрів:
– одноциліндрові;
– двоциліндрові;
– багатоциліндрові.
За розташуванням циліндрів:
– рядні;
– V-подібні;
– W-подібні.
За режимом роботи:
– побутові;
– напівпрофесійні;
– професійні.
Сфера використання повітряних компресорів в автосервісі дуже широка:
– для лакофарбових робіт – на стиснутому повітрі працюють розпилювачі, фарбопульти, аерографи тощо;
– для очищення та сушіння різного роду поверхонь;
– для піскоструминних робіт;
– для приведення в дію різних типів обладнання та пристосувань, що мають пневматичний привод;
– для накачування шин автомобілів.
Поршневий компресор – це класичний кривошипно-шатунний механізм: робочий циліндр, поршень, впускний і нагнітальний клапани, колінчастий вал, шатун.
Загальна будова поршневого компресора показана на рис. 8.23.
Рис. 8.23. Загальна будова поршневого електричного компресора
Під час обертання колінчастого валу шатун надає поршню зворотно-поступальний рух. За збільшення надпоршневого простору в ньому виникає розрідження. Через різницю тисків всередині і ззовні камери відкривається впускний клапан і атмосферне повітря надходить в циліндр.
Під час зворотного ходу поршня повітря стискається і його тиск зростає. Високий тиск розтискає пружину, що утримує нагнітальний клапан, і повітря надходить в нагнітальний патрубок. Обертання колінчастого валу забезпечується електродвигуном.
Керування роботою поршневого компресора здійснюється за допомогою реле тиску. Конструктивно реле тиску – це система пружин різної жорсткості, розташованих в такому місці компресора, де пульсації повітряного потоку мінімальні, щоб усунути реакцію реле на них. Зазвичай це повітряний ресивер.
Пружинний механізм реагує на зміну тиску і, за досягнення максимального робочого тиску (величина, що вказана в паспорті компресора), розмикає ланцюг електроживлення. Відповідно, за зниження тиску до деякої мінімальної величини (тиск ввімкнення), ланцюг замикається і компресор починає працювати в режимі нагнітання. Такий режим роботи називається повторно-короткочасним.
Різниця між максимальним і мінімальним тисками називається «дельта» і, як правило, складає 2 бари. Ця величина суттєво впливає на режим роботи компресора. За занадто малої «дельти» компресор буде часто вмикатися/вимикатися, здійснюючи тим самим додаткове навантаження на електродвигун і поршневу групу. Занадто велика «дельта» також небажана, оскільки при цьому збільшується час роботи компресора в режимі нагнітання, що може призвести до його перегріву. Система охолодження поршневих компресорів повітряна.
Так як вони оснащуються двигунами внутрішнього згоряння, необхідно забезпечити належну вентиляцію в приміщенні, де буде працювати цей пристрій.
Побутові поршневі компресори (рис. 8.24) зазвичай однопоршневі оливонаповнені або безоливні, розраховані на короткочасний режим роботи до 3 годин на добу. Тому застосовувати їх можна лише на підприємствах з однопостовою потужністю. Безоливна конструкція забезпечується застосуванням полімерних матеріалів з низьким коефіцієнтом тертя.
Продуктивність перекачування повітря у побутових компресорах складає до 200 л/хв..
До класу напівпрофесійних поршневих компресорів (рис. 8.25) відносять оливонаповнені компресори з прямою передачею, на яких застосовуються одно- або двоциліндрові компресорні групи. Використання оливи дозволяє збільшити добовий режим роботи компресора на кілька годин. Продуктивність напівпрофесійних компресорів може досягати 500 л/хв.
До класу професійних (промислових) поршневих компресорів (рис. 8.26) відносять оливонаповнені компресори з пасовою передачею. Продуктивність таких установок може досягати 1000 л/хв. Режим роботи – безперервний в межах робочої зміни (8…10 год). Основна конструктивна перевага промислових компресорів, відносно до напівпрофесійних, полягає в наявності пасової передачі. Завдяки клинопасовій передачі, суттєво зменшується частота обертів поршневих груп, кількість яких може бути одна, дві і більше. Це призводить до зменшення температури як поршневої групи, так і стисненого повітря на виході. Функцію вентилятора виконує привідний шків поршневої групи, спиці якого одночасно служать лопатками. Всі ці фактори дозволяють збільшити ресурс промислових компресорів і використовувати їх в найінтенсивніших режимах роботи.
Рис. 8.26. Професійні компресори з однією (а) та чотирма (б) поршневими групами
Переваги та недоліки поршневих компресорів наведено на рис. 8.27.
Рис. 8.27. Недоліки та переваги поршневих компресорів
