Електронний посібник
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
II ЧАСТИНА
16.1. Сутність, задачі та особливості оперативно-календарного планування
Сформована на кожному етапі планування виробнича програма підприємства має бути деталізована у часі та доведена до конкретних виробничих підрозділів на етапі оперативно-календарного планування.
У процесі оперативно-календарного планування виконуються розрахунки та встановлюються завдання цехам, виробничим дільницями і робочим місцям з випуску конкретних виробів, вузлів і заготівок; нормативи руху предметів праці у виробництві (нормативи запасів, розміри партій, періоди їхнього запуску-випуску і т. інше); календарні графіки, якими встановлюється послідовність та строки виготовлення продукції на кожній стадії виробництва.
За обсягом робіт, що виконуються, відповідно до змісту, оперативно-календарне планування розподіляється на календарне планування та диспетчерське регулювання.
Календарне планування – це деталізація річної виробничої програми підприємства за строками запуску-випуску кожного виду продукції і за виконавцями – в основних виробничих підрозділах першого рівня (цехах), а всередині – на виробничих дільницях та робочих місцях.
Календарне планування містить розробку:
– календарно-планових нормативів;
– планів-графіків руху предметів праці в часі та просторі у процесі виробництва;
– у процесі календарного планування виконуються розрахунки завантаження устаткування та площ;
– доведення виробничих завдань на основі розроблених планів-графіків до підрозділів, виробничих дільниць і робочих місць.
Диспетчерське регулювання – це процес, який забезпечує оперативне регулювання процесу виробництва через систематичний облік та контроль за виконанням змінно-добових завдань, поточної підготовки виробництва, оперативного усунення недоліків і відхилень, що виникають.
Основними вихідними даними для оперативно-календарного планування є:
– план випуску продукції по кварталах і місяцях;
– технологічний маршрут та технологічний процес обробки деталей і складання виробів із нормами часу за операціями;
– режими роботи цехів, виробничих дільниць;
– план ремонту устаткування.
Оперативно-календарне планування виконують у масштабі підприємства по цехах і масштабі окремих цехів – по дільницях та робочих місцях.
16.2. Система та основні види оперативно-календарного планування
Оперативне планування є завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, виступає як засіб виконання довго-, середньо- та короткострокових планів і є одним із важелів оперативного управління виробництвом. Посилення нестабільності сфери функціонування підприємств у динамічних умовах ринкової економіки підвищує роль оперативного планування.
Суть оперативного планування полягає в детальній розробці планів підприємств та їхніх підрозділів (цехів, бригад, ферм, навіть робочих місць) на короткі проміжки часу – окремий виробничий період, місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну. При цьому опрацювання планів органічно поєднується з вирішенням питань організації їх виконання та поточного регулювання.
Особливості оперативного планування в сільському господарстві пов’язані зі сезонним характером виробництва, необхідністю виконання певних видів робіт у чітко визначені агротехнічні строки. Тому в рослинництві розробляють оперативні робочі плани на періоди найважливіших сільськогосподарських робіт (весняних, догляду за посівами і насадженнями, збирання врожаю і т. інше), а також плани-наряди на виконання робіт.
Робочі плани складають спочатку для підрозділів згідно з госпрозрахунковими планами і з урахуванням фактичних умов, а потім – для господарства загалом. У бригаді цю роботу виконує агроном галузі чи підрозділу і бригадир за участю механіка, обліковця і працівників виробництва під керівництвом головного агронома. План обговорюють на зборах бригади і подають на затвердження керівникові підприємства. Зведений план розробляють головний агроном і головний економіст господарства.
У робочих планах на періоди окремих сільськогосподарських робіт передбачається:
– перелік і обсяги робіт у хронологічній послідовності та агротехнічні вимоги до їх виконання. Вихідними даними для робочих планів є технологічні карти. Але якщо останні складають для кожної культури окремо, то в робочому плані послідовність і обсяги робіт установлюють щодо всіх культур;
– кількість робочих днів, необхідних для виконання встановленого обсягу робіт в оптимальні агротехнічні строки;
– склад агрегатів, їх змінний, денний і сезонний виробіток;
–денна потреба в робочій силі, тракторах, машинах, комбайнах, транспортних та інших засобах.
Для цього складають графіки потреби в ресурсах і визначають дні найбільшої напруги; потім їх вирівнюють, змінюючи в межах допустимих норм календарні строки виконання окремих процесів. За необхідності планують залучення додаткової техніки і обслуговчого персоналу.
У галузях, де відсутня чітко окреслена сезонність праці, і продукція надходить майже впродовж усього року (захищений ґрунт, тваринництво, промислові виробництва), нема потреби розробляти плани за періодами робіт. Тут складають календарні (квартальні, місячні, декадні) плани виходу і реалізації розсади та овочів, тваринницької чи промислової продукції певного асортименту і якості, а також обчислюють потребу в ресурсах.
Річний бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства – це науково обґрунтована програма його виробничо-фінансової діяльності на календарний рік.
У ньому передбачається також комплекс організаційно-економічних, агрозооветеринарних, технічних і фінансових заходів, що забезпечує найбільш раціональний обсяг і структуру виробництва, рівень прибутку і рентабельності господарства, підвищення його конкурентоспроможності, а також сприяє розв’язанню соціальних питань.
Річний план ґрунтується на перспективних планах господарства, є їх конкретизацією і деталізацією на певний рік.
Головними завданнями під час розробки річного плану є мобілізація внутрішніх резервів підприємства на збільшення виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості і конкурентоспроможності, зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції і якнайповніше використання ресурсного потенціалу, збільшення прибутку (валового доходу), підвищення рівня рентабельності виробництва, зростання добробуту працівників підприємства.
Річні бізнес-плани розвитку сільськогосподарського підприємства розробляють розрахункові таблиці зі складання бізнес-плану розвитку сільськогосподарських підприємств.
Річний бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства складають із таких головних розділів:
1. Характеристика підприємства;
2. Ринкова діяльність;
3. План маркетингу;
4. Виробничий план діяльності підприємства;
5. Основні засоби виробництва;
6. Енергетика;
7. Праця;
8. Витрати за елементами;
9.Фінансовий план;
10. Інвестиційна діяльність;
11. Ризики підприємства та запобіжні заходи;
12. Гарантії партнерам та інвесторам;
13. Екологія та безпека виробництва;
14. Перелік додатків до бізнес-плану.
Питання для самоконтролю
1. Які основні завдання оперативно-календарного планування на підприємстві?
2. Що містить календарне планування?
3. У чому полягає суть оперативного планування?
4. Що передбачено у робочих планах на періоди окремих сільськогосподарських робіт?
5. З яких головних розділів складається річний бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства?