Презентація Логістична діяльність та логістичні функції
Логістичні процеси, логістична діяльність, логістичні функції
1.4. Логістична діяльність та логістичні функції
1.4.1. Логістичні процеси й логістична діяльність
Для забезпечення ефективності господарювання будь-якого підприємства необхідно ефективно організувати здійснення логістичних процесів. Такі процеси тісно пов’язані з функціонуванням підприємства, вони не формують самостійну сферу діяльності, але мають відповідати основним цілям підприємства і забезпечувати їх досягнення. У логістичних процесах на підприємстві наявні сировина, матеріали, напівфабрикати, готова продукція, інформація. Інші параметри, задіяні у просуванні матеріальних та інформаційних потокі (зокрема основні засоби), утворюють інфраструктуру цих процесів. Ступінь складності логістичних процесів на підприємстві залежить від його галузевої спрямованості. Цей чинник визначає характер закупівельних, виробничих та збутових процесів, застосовуваних технологій, асортимент і обсяг матеріальних поставок, різноманітність виробничих, складських і транспортних операцій, перелік реалізованих готових виробів та складність їх структури.
Ураховуючи характер виробничих процесів і застосовуваних технологій, можна виділити такі підприємства:
1. Підприємства з апаратним характером виробництва – виробничі процеси, орієнтовані на випуск широкого асортименту кінцевих продуктів із невеликого переліку сировинних ресурсів (наприклад, хімічне виробництво).
2. Підприємства з монтажно-обробним характером виробництва, навпаки, із великого переліку сировинних ресурсів, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробляють відносно невеликий асортимент готових виробів (наприклад, в автомобільній промисловості).
Позитивні результати впровадження процесного управління на підприємстві:
а) повний контроль за здійсненням діяльності підприємства;
б) прозора діяльність підприємства;
в) ефективна структура організації діяльності підприємства;
г) зменшення залежності функціонування підприємства від перебоїв у роботі персоналу;
д) можливість тиражування бізнесу;
е) автоматизація обліку;
є) підвищення вартості підприємства на ринку.
Основні шляхи вдосконалення якості логістичних процесів на підприємствах:
1. Розроблення, формування і впровадження інтегрованої системи якості здійснюваних логістичних процесів.
2. Формування і реалізація загальної стратегії вдосконалення якості здійснюваних логістичних процесів.
3. Внутрішня й зовнішня інтеграція процесів удосконалення якості.
4.Формування ефективних робочих відносин між співробітниками всіх функціональних підрозділів, які б забезпечували досягнення мети системи якості та організацію їх спільної роботи.
5. Координація виконуваних дій у функціональних областях, на підприємстві та в логістичних ланцюгах.
6. Контроль за виконанням поставлених завдань.
У цьому контексті, використовують такі поняття:
основні процеси – це такі технологічні процеси, у ході яких відбуваються зміни геометричних форм, розмірів і властивостей продукції на фізичному і хімічному рівнях;
допоміжні процеси – це такі процеси, які забезпечують безперебійне здійснення основних процесів (наприклад, виготовлення і ремонт інструментів та оснащення, ремонт обладнання, забезпечення електроенергією, теплом, парою, водою, стисненим повітрям тощо);
обслуговчі процеси – це такі процеси, які пов’язані з обслуговуванням основних і допоміжних процесів, та не беруть участь у створенні продукції (наприклад, зберігання, транспортування, технічний контроль тощо)
Рис. 12. Логістична схема створення логістичних процесів
Глобальні логістичні процеси дозволяють підприємствам: а) досягти ринкового зростання та значної економії за рахунок збільшення масштабів діяльності й підвищення рівня прибутковості. До того ж логістика має відповідати зусиллям, спрямованим на визначення наявних ринкових можливостей та удосконалювання системи ухвалення рішень; б) створю-вати можливості гнучкого реагування на зміни середовища, використовуючи методи відстрочення і локалізації, що нерозривно пов’язано із прозорістю логістичних каналів і дозволяє краще управляти потоком товарів, оптимізувати виробничі, транспортні та складські потужності, зберігаючи запаси на мінімальному рівні. Значною перевагою повної прозорості ланцюга постачань є можливість визначити й усунути вузькі місця і надлишки резервних запасів, створених через брак інформації.
Логістична діяльність промислового підприємства – це діяльність щодо здійснення системного удосконалення постачальної, виробничої, збутової, складської, транспортної, сервісної, фінансової й інформаційної діяльності підприємства для скорочення його витрат та підвищення рівня обслуговування споживачів.
Рис. 13. Основні види логістичної діяльності
Основою системного підходу, на якому ґрунтується логістична діяльність, будуть ефективна організація та інтеграція функціональних і забезпечувальних інформаційних процесів у логістиці; орієнтація логістичної стратегії підприємства на його загальну систему управління; формування та виконання логістичного плану підприємства, забезпечення його фінансування і стимулювання.
Для промислових підприємств основними видами діяльності є упрaвлiння постaчaльницькою і виробничою дiяльнiстю, упрaвлiння зaпaсaми, збутовою, складською та транспортною дiяльнiстю.
Постачальницька діяльність – це процес переміщення сировини і матеріалів від постачальників до підприємства для стабільної підтримки його матеріально-технічного забезпечення та підготовки ресурсів до виробничого споживання.
Виробнича діяльність – це процес переміщення матеріалів і комплектуючих усередині підприємства.
Управління запасами – це процес забезпечення та координації рівнів запасів товарів і матеріалів, які зберігають для подальшого ефективного використання у виробничій сфері.
Збутова діяльність – це процес переміщення готової продукції від підприємства-виробника до її споживача.
Відео «Особливості складської та транспортної діяльності»
Рис. 14. Структуризація логістичної діяльності підприємсва
Складська діяльність – це процеси приймання, зберігання, сортування матеріальних запасів, їх підготовки до виробничого споживання, контролю за їх споживанням та відвантаження готової продукції споживачам.
Транспортна діяльність – це процес переміщення запасів чи готової продукції від підприємства-виробника до місця призначення або споживача.
Структуризацію логістичної діяльності промислового підприємства показано на рис. 3.
Управлінська діяльність – це діяльність, спрямована на досягнення ефективного розвитку постачальницької, виробничої, збутової, складської, транспортної, фінансової, інформаційної, інвестиційної, маркетингової, інноваційної та інших видів діяльності на підприємстві, а також на ефективне управління персоналом.
Логістичне обслуговування – це практичне втілення окремих послуг або їх певного поєднання, зумовлене виробничо-технологічними умовами виробництва чи замовленням споживача.
1.4.2. Організація логістичної діяльності
Основою впливу масштабу підприємства на рівень упровадження логістики та ефективність логістичної діяльності будуть такі чинники: термін окупності впровадження логістики; можливість створення посади менеджера з логістики чи відділу логістики на підприємствах різного масштабу бізнесу; можливість уникнення ризиків підприємницької діяльності за рахунок логістичних заходів (на великих підприємствах ризики значно більші) і запобігання їм; підвищення конкурентоспроможності готової продукції підприємства; своєчасне вживання оптимізаційних заходів; розроблення організаційних заходів та підвищення ефективності господарської діяльності.
Таблиця 2
Можливі варіанти організації логістичної діяльності на підприємстві,
згідно з масштабом підприємства
Умовні позначення: * – не рекомендовано; ** – на вибір керівництва; *** – рекомендовано.
У сучасних умовах упровадження логістики в господарську діяльність вітчизняних підприємств є об’єктивною необхідністю, реалізація якої є можливою за такими варіантами:
а) створення окремого вiддiлу логiстики;
б) запровадження посади менеджера з логiстики на цьому пiдприємствi;
в) запрошення спеціаліста зі сторонньої логістичної компанії (табл. 2).
Щодо малих підприємств, то нагальної потреби у створенні відділу логістики чи окремої посади менеджера з логістики немає.
На великих підприємствах, залежно від обсягу виробництва, номенклатури продукції та чисельності працівників можуть запровадити посаду менеджера з логістики або відділ логістики.
Запропоновано таке уточнення: якщо необхідно оптимізувати конкретний процес на підприємстві (транспортування, складування, виробничий процес, процеси поставки, збуту та ін.), то доцільно запровадити посаду менеджера з логістики. Якщо ж необхідно оптимізувати декілька процесів (залежно від цілей підприємства), пропонують створити відділ логістики. Зрозуміло, що разом із наявною думкою про доцільність використання сторонніх логістичних послуг, краще за логістичні компанії знати й орієнтуватися в завданнях оптимізації потокових процесів на власному підприємстві може саме менеджер із логістики чи відділ логістики цього підприємства. Відділ логістики має управляти матеріальними потоками та оптимізувати їх, починаючи з моменту формування договірних відносин із постачальником і закінчуючи доставкою споживачеві готової продукції.
Отже, спрощуватиметься координація між транспортуванням, складуванням, контролем за матеріальними запасами, виробництвом, сервісом та іншими функціями. За таких умов логістика стане однією з основних функцій господарської діяльності на підприємстві. У цьому аспекті висловлюють різні практичні рекомендації. Теоретично створення відділу логістики можливе, але на практиці необхідно розглядати ситуацію в кожному конкретному випадку, на кожному конкретному підприємстві.
Найголовнішим для керівників підприємства має бути визначення місця та ролі логістики в господарській діяльності, а також визначення можливих альтернатив щодо організації та управління відділом логістики. Тим більше, що створення такого відділу потребує додаткових витрат: виділення окремого приміщення, облаштування робочих місць, витрати на заробітну плату, підвищення кваліфікації, оргтехніку (комп’ютери, телефон тощо). Обов’язково необхідно розрахувати окупність створення відділу логістики.
Переваги менеджера з логістики, який працює на цьому підприємстві, полягають у:
а) його професійній орієнтації, професійних знаннях та професійному підході до вирішення проблем у господарській діяльності цього підприємства;
б) безпосередньому зв’язку з конкретними службами підприємства;
в) підвищенні рівня логістичної діяльності на цьому підприємстві;
г) збільшенні впливу чинника оптимізації на господарську діяльність підприємства загалом;
д) посиленні почуття причетності до загальних справ підприємства і його успіху;
е) накопиченні досвіду та його передачі;
є) взаємній зацікавленості в кінцевих результатах праці.
Відео «Як працює відділ логістики в Цепеллін Україна»
Завданнями відділу логістики є:
1. Збирання, опрацювання та аналіз організаційної, технічної та фінансової інформації про діяльність українських та зарубіжних організацій, що працюють у сфері інтересів підприємства.
2. Планування, організація логістичних операцій, здійснюваних у процесі руху сировини, матеріалів і готової продукції до замовника чи споживача, відповідно до їх інтересів та вимог, управління і контроль, а також опрацювання, аналіз і зберігання відповідної інформації.
Основними напрямами діяльності для забезпечення високої ефективності логістики є:
а) інтеграція процесів складування, транспортування і створення запасів у єдину систему;
б) економічне забезпечення процесів постачання, виробництва і збуту;
в) формування ефективних схем складування і плану поповнення запасів;
г) визначення оптимальних розмірів відвантажень;
д) вибір способів та маршрутів перевезень;
е) вибір видів транспорту.
Напрями підвищення ефективності логістичної діяльності промислових підприємств за допомогою управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками зображено на рис. 15
Рис.15. Напрями ефективності логістичної діяльності
Ефективність логістичної діяльності на промисловому підприємстві може виявлятися у:
а) оптимальній організації постачальницької, виробничої та збутової діяльності підприємства;
б) скороченні логістичних витрат;
в) виробництві якісної продукції та виході на нові ринки збуту;
г) оптимізації матеріальних, фінансових та інформаційних потоків;
д) науково-технічних досягненнях та інноваціях.
1.4.3. Основні логістичні функції та їх розподіл між різними учасниками логістичного процесу
Аналізуючи логістичну діяльність підприємств, необхідно дослідити логістичні функції. На логістичну діяльність спрямовано оперативні та координаційні функції управління. Оперативний характер функцій, у першу чергу, пов’язаний із ефективним управлінням рухом сировини, матеріалів тa готової продукції у сферах постaчaння, виробництва і збуту.
До функцій у сфері постaчaння належить упрaвління рухом сировини, матеріалів, напівфaбрикaтів, зaпaсів та готової продукції від постачaльникa до виробничих підприємств, склaдів, проміжних і кінцевих споживачів тощо.
До функцій у сфері виробництва – управління запасами, контроль за рухом напівфабрикатів та компонентів протягом усіх стадій виробничого процесу. Його сутність полягає в тому, що на основі прогнозу попиту складають графіки перевезення, загальний порядок управління запасами готової продукції, який визначає ефективність планування виробництва, і розробляють програми забезпечення його сировиною та комплектуючими. Прогноз попиту можна пізніше корегувати після надходження реальних замовлень.
До функцій управління збутом продукції належить оперативна організація руху кінцевої продукції від підприємства-виробника до споживача.
До функцій логістичної координації належать:
а) оперативне визначення та аналіз потреб у матеріальних ресурсах усіх фаз і стадій виробництва;
б) аналіз внутрішніх та зовнішніх ринків, на яких діє підприємство;
в) аналіз поведінки інших суб’єктів цих ринків;
г) збирання та оброблення даних щодо вимог, замовлень та потреб споживачів.
Логістична діяльність підприємства містить:
а) розроблення та погодження логістичної стратегії підприємства із загальною стратегією;
б) розроблення і виконання логістичного плану підприємства;
в) організацію, координацію й інтеграцію функціональних процесів на підприємстві;
г) управління процесами закупівлі сировини, матеріалів та напівфабрикатів;
д) інтеграцію логістичних функцій у виробничу систему управління (лінійні, координаційні, лінійно-координаційні структури);
е) контроль за матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками на підприємстві;
є) збереження цілісності товарів під час транспортування та здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт;
ж) створення й управління інститутом логістичних посередників;
з) системний логістичний аналіз;
и) формування партій вантажів, їх пакування й маркування;
і) скорочення логістичних витрат і оптимізацію загальних витрат підприємства;
ї) оптимізацію матеріальних, фінансових та інформаційних потоків;
й) оптимізацію кінцевої вартості готової продукції;
к) інтегроване управління запасами;
л) оперативне реагування на зміни в економічному середовищі.
Процес управління містить у собі такі функції: планування, бюджетування, організацію, регулювання, облік, аналіз, аудит, контроль та мотивацію. Ці функції управління поєднано процесами комунікації та ухвалення рішень. Зазначені функції мають якісно виконувати на будь-якому підприємстві. Пропонують таку систематизацію складових елементів функцій управління логістичними процесами на промислових підприємствах.
Рис. 16. Складові елементи функцій управління логістичними процесами на промислових підприємствах
Питання для самоконтролю
1.Що таке «логістичний процес»?
2. Визначте структуру логістичної діяльності підприємства.
3. Сформуйте основні шляхи вдосконалення якості логістичних процесів на підприємствах.
4. Що належить до логістичної координації?
5. Які складові елементи функції управління логістичними процесами?