1.5. Логістичний менеджмент у системі загального менеджменту

1.5.1. Логістична місія та логістичне середовище фірми

На сучасному етапі розвитку економіки більшість фірм розглядають завдання логістики у взаємодії зі своїми стратегічними цілями бізнесу та часто використовують поняття «місія» чи «місія фірми», що визначає філософію фірми на ринку збуту її продукції/послуг. Наявність місії життєво необхідна не тільки для людини, а також і для організацій та фірм, що прагнуть до успіху. А щоб стати ефективною, така місія має неодмінно виходити з надр самої фірми. До неї має бути причетний тим чи іншим чином кожен співробітник фірми, а не тільки стратеги з вищої управлінської ланки. Те, що фірма планує робити і чим вона хоче стати, у загальному сенсі, є призначенням або місією фірми. Будь-яка система має своє призначення, тобто свою місію. Будь-яке підприємство прагне виробляти таку продукцію, яка була б доступною всім верствам населення, задовольняла б всі запити і була б високоякісною. Для досягнення своєї місії будь-яка фірма має ставити певні цілі, які б регулювали її діяльність. Ці цілі мають бути спільними як для управлінського, так і для виконавчого складу.
У менеджменті термін «місія» застосовують у дещо зміненому значенні – «головна ідея, якій підпорядковано діяльність підприємства, своєрідна філософія бізнесу». Насправді, слово «місія» щодо економіки означає «відповідальне завдання, доручення, роль у якійсь справі, призначення». Логістична місія слід розуміти використання/залучення логістичного потенціалу для виконання стратегічного завдання підприємства.
Потенціал логістики дозволяє реалізувати цільові настанови підприємства в межах заявленої ним місії, наприклад, узявши на себе роль стратегічного чинника в підвищенні конкурентних переваг підприємства на ринку.
Забезпечення наявності потрібного продукту в необхідній кількості й заданої якості в потрібному місці та встановлений час для конкретного споживача з найменшими витратами – це і є логістичною місією. Логістична місія фірми має такі характерні риси: якість продукції, час і витрати. Кожна фірма має розробляти таку логістичну місію, яка не буде суперечити загальній маркетинговій та виробничій стратегії. Метою логістики на фірмі має бути забезпечення загального менеджменту матеріальних і сервісних потоків як основи для досягнення довготривалого успіху в бізнес-процесах. Логістична місія має забезпечити фірмі систему бачення високої якості її продукції та сервісу, конкурентоспроможності, інтеграції постачальницької, виробничої та маркетингової стратегії, бути кредо для фірми, позиціонувати її щодо ринку і конкурентів. Процеси, що відбуваються в логістичній системі та характеризують її взаємодію із зовнішнім середовищем, розкривають зміст логістики як виду практичної діяльності. Для більш чіткого розуміння місця логістичного менеджменту у фірмі необхідно розглянути її оточення, тобто навколишнє середовище. Усю сукупність чинників зовнішнього середовища може бути розподілено на дві групи, оскільки вони мають різну силу впливу на організацію: чинники мікросередовища (прямого впливу) і чинники макросередовища (непрямого впливу). На рис. 17 показано основні й дуже нестабільні чинники зовнішнього середовища, які необхідно враховувати в логістичній діяльності.
Важливою складовою частиною зовнішнього середовища є конкуренти. І якщо кожен керівник підприємства чи фірми не буде усвідомлювати, що якщо не будуть задовольняти потреби своїх споживачів так само ефективно (із визначеними якістю і ціною), як і його конкурентами, то довго підприємство в ринкових умовах існувати не зможе.

Конкуренти – це не тільки компанії, які пропонують аналогічну продукцію, але з іншою маркою, а й компанії, що випускають замінники цих товарів, тобто, у будь-якого підприємства чи фірми наявні два типи конкурентів: прямі конкуренти – виробники аналогічних товарів (наприклад, Fanta і Mirinda); непрямі конкуренти – виробники замінників (наприклад, чипси Lays і сухарики Flint).

Конкуренти як чинник прямого впливу мають свій вплив на інше підприємство не тільки на ринку аналогічної продукції, а ще й на постачальників різних ресурсів і посередників.Конкуренція як головна умова розвитку ринкової економіки характеризується такими силами свого впливу:загрозою появи нових конкурентів; загрозою появи нових товарів-замінників; спроможністю підприємств-постачальників торгуватися, обстоюючи свої інтереси; спроможністю і можливістю покупців торгуватися; суперництвом на ринку вже наявних конкурентів між собою.

Рис. 17. Чинники зовнішнього середовища, які впливають на діяльність логістичної

1.5.2. Визначення та місце логістичного менеджменту

Логістичний менеджмент – це процес формування стратегії, планування, управління і контролю за переміщенням і складуванням сировини, матеріалів, виробничих запасів, готових виробів та надходженням інформації від пункту виникнення до пункту споживання для ефективного пристосування та задоволення потреб споживачів.

Логістичний менеджмент фірми – це синергія основних управлінських функцій, до яких зараховують організацію, планування, регулювання, координацію, контроль, облік і аналіз, із комплексними логістичними активностями.

У процесі побудови сучасних мікрологістичних систем важливе значення має визначення місця логістичного менеджменту в загальній структурі управління фірмою та визначення галузей взаємодії з іншими сферами менеджменту (рис. 18).

Рис. 18. Логістичний менеджмент у системі менеджменту фірми

Відео «Логістичний менеджмент»

Особливістю логістичного менеджменту є те, що він як за стратегічними, так і за тактичними/оперативними цілями й завданнями тісно пов’язаний із усіма функціональними сферами менеджменту, а саме: інвестиційною, інноваційною, виробничою, фінансовою, управлінською та інформаційною.

Наявність зв’язку простежують в управлінні закупівлями матеріальних ресурсів, виробництві та розподілу готової продукції.
Об’єктом логістичного менеджменту є потоки, будь-які процеси, пов’язані з переміщенням сировини, матеріалів, незавершеної продукції й товару.
Система логістичного менеджменту фірми містить у собі такі підсистеми: управління рухом товарів (управління закупівлями продукції, роботу з постачальниками; розподілом товарів); управління інформаційним забезпеченням та документообігом (інформаційним забезпеченням; документообігом, тобто тих видів документації, які стосуються процесу обслуговування клієнтів; програмним забезпеченням); управління логістичною інфраструктурою (забезпечує функціонування системи закупівель, поставок, зберігання і доставку до споживача); управління логістичними витратами; управління обслуговуванням споживачів (операції, що стосуються роботи із клієнтами та замовленнями).

Основним завданням логістичного менеджменту в умовах бізнесу є сприяння виконанню стратегічних цілей фірми і створення конкурентних переваг. Визначальні чинники конкурентної переваги у світовій економіці такі

Виділяють три групи функцій логістичного менеджменту:
1) планування та координація діяльності учасників логістичного процесу. У ході реалізації цієї функції складають плани та графіки руху матеріальних потоків, погоджують плани підрозділів, розробляють цілі управління і формують критерії оцінювання їх досягнення, координують роботу підрозділів із виконання накреслених планів та графіків;
2) регулювання ходу робіт із виконання замовлень, що надійшли. У ході реалізації функції регулювання здійснюють спостереження за рухом матеріальних потоків, уживають заходів щодо усунення проблем, що виникають у разі відхилень від планів та графіків, погоджують дії підрозділів, які відповідають за рух матеріальних потоків, та розробляють заходи щодо ліквідації порушень, що виникають;
3) контроль за рухом матеріальних потоків. У процесі реалізації цієї функції здійснюють оцінювання рівня забезпеченості виробництва матеріалами та ефективності їх використання.

Аналізують витрати, пов’язані з рухом товарів, виробляють рішення щодо підвищення ефективності логістичного управління. У системі стратегічного планування наявна принципова відмінність логістичного підходу до управління матеріальними потоками від традиційного і полягає вона у виділенні єдиної функції управління розрізненими вхідними, вихідними і внутрішніми матеріальними потоками, об’єднаними в єдину систему, яка забезпечує ефективне управління.

Рис.19. Загальні властивості логістичного реінжинірингу

Логістичний менеджмент, або управління логістичними процесами, необхідний для зменшення логістичних витрат на всіх ланках ланцюга постачань і у поєднаних їх точках. А зменшення логістичних витрат, у свою чергу, створює основу для побудови стратегії отримання додаткового прибутку, що також сприяє створенню додаткових можливостей у вивченні нових методів, моделей та технологій в управлінні підприємством. Наукове обґрунтування необхідності в застосуванні та впровадження логістичного менеджменту на підприємстві чи фірмі може сприяти зменшенню логістичних витрат.

Підприємства, що здійснюють інтегральне управління логістикою, досягають якісних фінансових результатів:
1) зростає прибуток;
2) збільшують продажі за рахунок підвищення рівня обслуговування;
3) досягають більш продуктивного використання логістичних ресурсів;
4) поліпшують результати виробничої й маркетингової діяльності;
5) підвищують балансові показники внаслідок скорочення обсягу запасів, зменшення дебіторської заборгованості та збільшення грошового потоку. Через процедуру, що називають реінжинірингом, або реорганізацією логістичного процесу, пролягає типовий шлях до системної інтеграції.

1.5.3. Вимірювання ефективного функціонування логістики в Україні із застосуванням Logistics Performance Index

Логістика є внеском у велику частину економіки (промисловості, торгівлі тощо) кожної країни. Ефективність логістики позначається на продуктивності діяльності інших секторів. Це найчастіше представлено з точки зору середньої вартості логістики. Крім того, логістика може бути самостійним сектором розвитку, де країни з високим рівнем глобального або регіонального сполучення відіграють роль матеріально-технічного забезпечення і центру торгівлі, такі як Нідерланди в Європі та Дубаї або Сінгапур в Азії. Вимірювання і узагальнення логістичних показників у різних країнах є складними завданнями. Дослідження часу і витрат, пов’язаних з логістичними процесами, такими як митне оформлення вантажів, транспорту, можливе завдяки доступності інформації. Але навіть за умови повноти інформації вона не може бути об’єднана в єдиний набір даних через структурні відмінності в ланцюгах поставок країн. Багато елементів логістики, такі як прозорість процесу і якість обслуговування, передбачуваність і надійність, не можуть бути оцінені з використанням тільки інформації про витрати і час.

Відео «Індекс ефективності логістики світого банку»

Індекс ефективності логістики (The Logistics Performance Index, LPI) є інтерактивним інструментом бенчмаркінгу, створеним для того, щоб допомогти країнам у визначенні проблем і можливостей, з якими вони зіштовхуються у своїй діяльності в організації логістики і поліпшенні їх продуктивності. LPI дає змогу порівняти логістичну діяльність 160 країн у 2023 році.

LPI ґрунтується на всесвітньому опитуванні операторів (респондентів) на місцях (глобальні транспортно-експедиторські і експрес-перевізники), забезпечуючи зворотний зв’язок про матеріально-технічне забезпечення країн, в яких вони працюють, і тих, з якими вони торгують. Респонденти поєднують у собі глибокі знання про країни, в яких вони здійснюють свою діяльність, можуть якісно оцінити інші країни, з якими вони торгують, і мають досвід опанування глобального навколишнього середовища логістики. Зворотній зв’язок від операторів доповнюється кількісними даними про виконання ключових компонентів логістичної мережі.
Індекс ефективності логістики (LPI) є середньозваженою оцінкою за шістьма основними компонентами: ефективність процесу оформлення документації (тобто швидкість, простота і передбачуваність формальностей) прикордонними службами, зокрема митними («Митниця»); якість торгової і транспортної інфраструктури (порти, залізниці, дороги, інформаційні технології) («Інфраструктура»); простота організації поставок за конкурентоспроможними цінами («Міжнародне перевезення»); компетентність і якість логістичних послуг (наприклад, транспортних операторів, митних брокерів) («Якість логістичних послуг»); можливість відстеження і контролю вантажів («Відстеження і контроль»); своєчасність доставки вантажів до пункту призначення в межах запланованого або очікуваного терміну поставки («Своєчасність»).
Система показників демонструє порівняльні характеристики, розміри яких показано по шкалі від 1 (найнижчий бал) до 5 (найвищий бал), що дає можливість порівняти показники всіх країн, регіонів та груп. Оцінюючи десятку найкращих логістичних країн згідно з LPI, можна стверджувати, що жодна з країн не посідала за всіма шістьома критеріями однакове місце в рейтингу.
Перші п’ять країн посіли за всіма критеріями місця в першій десятці, друга п’ятірка країн, згідно з першими трьома критеріями, посідала місця в рейтингу від 11 до 15, крім США, що в загальному рейтингу країн посіли 10 місце, у згаданих критеріях посідали 16–19 місце. Оцінка країн, за якій встановлюється загальний рейтинг, відрізняється незначною мірою – вирішальним є навіть 0,01. У випадку 8 та 9 місця в рейтингу, що посіли Великобританія та Китай, оцінка становить 4,07. Місця в рейтингу були розділені згідно з рейтингами за критеріями, в яких Великобританія частіше посідала вищі позиції, ніж Китай.
Внутрішній LPI забезпечує як якісні, так і кількісні оцінки логістичних фахівців, що працюють у країні. Він включає в себе детальну інформацію про навколишнє середовище матеріально-технічного забезпечення, основні логістичні процеси, інститути, а також терміни виконання робіт і дані про витрати. Внутрішній LPI був розрахований в 116 країнах. Для цього були обстежені респондентами логістичні умови у своїх країнах: інфраструктура, послуги, прикордонні процедури і час, надійність ланцюжка поставок.
Оцінюючи міжнародний Індекс ефективності логістики, можна стверджувати, що Німеччина серед 160 оцінюваних країн вже другий раз поспіль отримує лідируючу позицію, що заслуговує на увагу. Тому, аналізуючи внутрішній LPI, варто проаналізувати показники країн, що оцінюються в цьому дослідженні (Україна, Польща), та країни-лідера (Німеччина).
Дослідження було проведене респондентами з урахуванням їх досвіду в галузі міжнародної логістики. Були вибрані параметри, які найкращим чином описують операційне середовище матеріально-технічного забезпечення у країні їх роботи. Більшість опитуваних оцінила рівень зборів і платежів в Німеччині як високий чи дуже високий. Найбільше респондентів (74,37%) оцінили рівень портових зборів, також більше половини (57,89%) оцінили високо аеропортові збори. Також більшість респондентів оцінила як високі чи дуже високі рівень аеропортових зборів в Польщі, а чверть оцінила ставки автомобільного транспорту. Решта зборів була не оцінена респондентами, що свідчить про те, що їх оцінили як невисокі. В Україні 100% респондентів оцінили портові збори в Україні як високі. Чверть опитаних оцінила рівень ставок автомобільного та залізничного транспорту, а також збори складування і перевантаження як високі. Оцінка якості торгової і транспортної відповідної інфраструктури (наприклад, порти, дороги, аеропорти, інформаційні технології) проводилася респондентами в їх країні роботи. Лише 14,63% респондентів оцінили рівень інфраструктури залізниці Польщі на низькому рівні.
Низький розвиток інфраструктури українських шляхів та відтік робочої сили до країн Європи призводять до нерівномірності європейської інфраструктури і перевантажує автомобільний та повітряний простір. Оцінюючи загальну логістичну ситуацію в Польщі, Німеччині та Україні, можна стверджувати, що транспорт в Польщі та Німеччині більш розвинутий, аніж в Україні. Україна має долучитись до покращення загальноєвропейського логістичного простору (зокрема, логістичних центрів), що включає в себе покращення показників енергоефективності транспортних засобів; оптимізацію функціонування мультимодальних логістичних схем; більш ефективне використання логістичної інфраструктури за рахунок удосконаленого управління перевезеннями, складування та інформаційних систем; оптимізацію потужності для задоволення зростаючого попиту на логістику України та регіонів ЄС.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання завдань щодо:
– встановлення рівня та стану забезпечення транспортною інфраструктурою;
– оцінювання макроекономічної відповідності реалізованого попиту на логістичні послуги потребам економіки країни, які можна опосередковано розглядати як мірник пропозиції послуг;
– оцінювання пропозиції послуг, диференційованих у масштабах простору та часу, які залежать від відповідної локалізації (просторово-часового розміщення) джерел попиту на логістичні послуги;
– забезпечення цінової (витратної) доступності логістичних послуг для потенційних клієнтів.

1.5.4. Логістичний мікс 7R

Учені Б. Бумс і Дж. Бітнер запропонували додати до концепції маркетингу, що містила чотири складових частини, додаткові складові частини, таким чином сприяли розподілу засобів маркетингу на сім взаємозалежних груп. Потенціал логістики дозволяє реалізувати цільові настанови фірми, підприємства та галузі в межах їхньої місії, яка є стратегічним чинником в умовах посилення конкуренції.
У цьому аспекті логістичну місію за кордоном часто визначають як правило 7R, або логістичний мікс – «забезпечення наявності потрібного продукту в необхідній кількості та заданої якості в потрібному місці в установлений час для конкретного споживача з найкращими (оптимальними) витратами», що мовою оригіналу наведено на рис. 20

Відео «Концепція управління логістикою 7R»

Рис. 20. Логістичний мікс 7R

Питання для самоконтролю

1. Що таке «місія» та «логістична місія»?
2. Назвіть чинники зовнішнього середовища, які впливають на діяльність логістичної системи.
3. Що має забезпечувати (реалізовувати) логістична місія?
4. Назвіть функції логістичного менеджменту.
5. Назвіть внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на організаційну структуру логістичної системи.
6. Яке місце посідає логістичний менеджмент у загальній структурі управління фірмою?
7. Розкрийте поняття «ланцюг мікс».

Практичне заняття №2

Перевірка знань: https://naurok.com.ua/test/funkcionalniy-logistichniy-menedzhment-1336033.html

ГОЛОВНА

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

АНОТАЦІЯ

ГЛОСАРІЙ

ДЖЕРЕЛА

УПОРЯДНИКИ

Розділ I. Концептуальні засади логісти