Морфологічні норми регулюють вибір варіантів граматичної форми висловлювання. Від вибору найдоцільнішої морфологічної форми, особливо коли в мові налічується кілька способів висловлення, залежить смислова точність, логічна послідовність, чіткість, багатство і різноманітність викладу думки. Вони визначають, як правильно утворювати та змінювати слова різних частин мови (іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів тощо) з точки зору роду, числа, відмінка, особи, дієвідміни та інших граматичних категорій.
Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
Своєю частотою вживання іменник (рис. 2.2) перевищує всі інші частини мови, тому глибоке знання граматичних ознак предметності має важливе значення для підвищення культури професійного та ділового мовлення майбутніх фахівців.
Типові порушення нормативності вживання іменникових форм
1. Правопис ненаголошених е та и.
Неправильно ❌ ударна дриль, ґрунтова насип, універсальна аерозоль
Правильно ✓ ударний дриль, ґрунтовий насип, універсальний аерозоль
2. Неправильне вживання числа іменників.
Неправильно ❌ чирипиця, перигородка, склипіння, утеплиння
Правильно ✓ черепиця, перегородка, склепіння, утеплення
3. Неправильне утворення відмінкових форм іменників.
Неправильно ❌ планування поверха, кваліфіковані інженера, сталевим ковшом
Правильно ✓ планування поверху, кваліфіковані інженери, сталевим ковшем
4. Відмінювання невідмінюваних іменників.
Неправильно ❌ будівництво станції метра, оформлення будівлі доповнено панном
Правильно ✓ будівництво станції метро, оформлення будівлі доповнено панно
5. Порушення норм узгодження роду на означення статусу, професій, посад, звань.
Неправильно ❌ чирипиця, перигородка, склипіння, утеплиння
Правильно ✓ черепиця, перегородка, склепіння, утеплення
6. Недоречне вживання стилістично забарвлених слів.
Неправильно ❌ фарбовка, шліфовка, кадровик, анонімка
Правильно ✓ фарбування, шліфування, кадровий працівник, анонімний лист
Аналіз специфіки відмінювання іменників в українській мові дозволяє зробити висновки, які мають особливий резонанс у практиці професійного спілкування. Це стосується відмінкових форм, при творенні і вживанні яких трапляються помилки, а також варіативних форм, які потребують свідомого відбору у певних ситуаціях спілкування.
Варіативність закінчень в іменниках чоловічого роду другої відміни однини в родовому відмінку
Закінченнями -а (-я) оформлюються, як правило, іменники зі значенням конкретності (предмети, на які можна показати, які мають точний вимір, а також точкові географічні об’єкти): будівельника, майданчика, метра, шпателя, Києва.
Закінчення -у (-ю) мають іменники зі значенням абстрактності, узагальненості (предмети, на які не можна показати, які не мають точного виміру, а також просторові географічні об’єкти): бетону, опору, ремонту, матеріалу.
ЗВЕРНИ УВАГУ!
Аналіз специфіки відмінювання іменників в українській мові дозволяє зробити висновки, які мають особливий резонанс у практиці професійного спілкування. Це стосується відмінкових форм, при творенні і вживанні яких трапляються помилки, а також варіативних форм, які потребують свідомого відбору у певних ситуаціях спілкування.
Варіативність закінчень в іменниках чоловічого роду другої відміни однини в родовому відмінку
Закінченнями -а (-я) оформлюються, як правило, іменники зі значенням конкретності (предмети, на які можна показати, які мають точний вимір, а також точкові географічні об’єкти): будівельника, майданчика, метра, шпателя, Києва.
Закінчення -у (-ю) мають іменники зі значенням абстрактності, узагальненості (предмети, на які не можна показати, які не мають точного виміру, а також просторові географічні об’єкти): бетону, опору, ремонту, матеріалу.
Варіативність закінчень в іменниках чоловічого роду другої відміни однини в давальному відмінку.
У давальному відмінку іменників чоловічого роду II відміни вживаються паралельні закінчення -ові, -еві (-єві) і -у, -ю: рекомендувати майстру (майстрові), надіслати комітету (комітетові). Для назв істот закінчення -ові, -еві (-єві) є найуживанішими.
Варіант -ові вживається на позначення фізичної або юридичної особи для уникнення двозначності в давальному й родовому відмінках: директору і директорові; при цьому, називаючи осіб, слід віддавати перевагу закінченням -ові, -еві: панові Ткаченку, але заводу, підприємству, відділу тощо. У випадку, коли кілька іменників-назв осіб підряд стоять у давальному відмінку, закінчення потрібно чергувати: генеральному директорові Степанюку Іванові Петровичу.
Уживання іменників у кличному відмінку.
Оскільки в мовленні доводиться часто звертатися до осіб, то в українській мові при звертанні слід послуговуватися кличним відмінком. У діловому та науковому стилях кличний відмінок властивий тільки іменникам чоловічого і жіночого роду в однині. Іменники середнього роду й іменники всіх родів у множині цієї форми не мають (виняток – панове).
У звертаннях, що складаються з кількох слів, є свої особливості:
✦ у звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати форму називного відмінка: добродію бригадире (бригадир), пане директоре (директор).
✦ у звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім’я: колего Степане, пані Катерино.
✦ у звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Іваничук, добродійко Скирда.
✦ у звертаннях, що складаються із двох власних назв (імені та по батькові), обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Галино Іллівно, Артеме Ігорьовичу.
Уживання іменників на позначення професій, посад, звань.
Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
Офіційні назви посад, професій, звань є іменниками чоловічого роду, тому в професійному мовленні слід вживати саме їх: технік-проєктувальник Тетяна Мороз, головний архітектор Олена Іванівна.
Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді: головний інженер виявив, провідний геодезист записав.
Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо: кваліфікований архітектор Ковальчук Ірина Петрівна запропонувала новий концепт фасаду.
Чи знали ви?
У сучасній українській мові активно розвивається тенденція до вживання фемінітивів, що відображає ґендерну рівність та урізноманітнює лексику.
Фемінітиви переважають у розмовному, публіцистичному та художньому стилях і не притаманні офіційно-діловому та науковому. Але поступово мовні зміни закріплюються і в законодавчих документах. Фемінітивні форми вже затверджено для Класифікатора професій. Тому у документах (накази, розпорядження, протоколи, трудові книжки), за бажанням, можна вказувати назву професії у фемінітивній формі.
Утворення фемінітивів відбувається за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-, які додаються до назв чоловічого роду.
Відмінювання прізвищ
1. Українські та інші слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників, відмінюються як відповідні іменники: Майборода – Майбороди, Майбороді й т.д.; Гнатюк – Гнатюка, Гнатюку (Гнатюкові) й т. д.; Петренко – Петренка, Петренку (Петренкові) й т.д.
2. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюються:
3. Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій відмінюються як відповідні прикметники чоловічого та жіночого родів: Гайовий – Гайового, Гайовому й т.д.; Завгородня – Завгородньої, Завгородній і т.д.
Творення та відмінювання імен по батькові
Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою суфікса -ович: Михайло – Михайлович, Юрій – Юрійович; але Григорій – Григорович, Микола – Миколайович.
Деякі чоловічі імена по батькові творяться за допомогою суфіксів -ич (-іч): Лука – Лукич, Ілля – Ілліч.
Жіночі імена по батькові творяться за допомогою суфіксів -івн(а) та -ївн(а): Михайло – Михайлівна, Юрій – Юріївна; але Григорій – Григорівна, Микола – Миколаївна.
Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ відміни мішаної групи, а жіночі – як іменники І відміни твердої групи: Михайловича/Михайлівни й т.д.
Відмінювання географічних назв
Географічні назви в українській мові відмінюються за загальними правилами відмінювання іменників та прикметників, враховуючи їхні закінчення та рід.
Узгодження географічних назв (топоніми-прикладки) з номенклатурними словами
✓ Узгоджуються:
1. Власні географічні назви, ужиті у формі однини, зі словами місто, село, річка: у місті Дніпрі, біля міста Камʼянського, з міста Корсунь-Шевченківського, до села Любимівки, біля селища Широкого, за річкою Дніпром.
2. Власні назви вулиць і країн жіночого роду із номенклатурними словами: на вулиці Високогірній, у країні Німеччині.Проте значна кількість топонімів за певних обставин не узгоджується з номенклатурним словом, а прилягає до нього.
❌ Не узгоджуються:
1. Складні власні географічні назви зі словами місто, село, річка: до міста Кривий Ріг, до села Глибока Балка, на березі річки Сіверський Дінець.
2. Власні географічні назви, ужиті у формі множини, зі словами місто, село, річка: у селищі Кринички, біля міста П’ятихатки.
3. Невідмінювані топоніми із номенклатурними словами: народився в селі Тараса Шевченка, ознайомився з містом Бордо.
4. Назви вулиць чоловічого роду із номенклатурними словами: на вулиці Хрещатик, біля вулиці Великий Яр.
5. Назви озер, каналів, бухт, заток, проток, мисів, островів, гір, пустель, портів, станцій: біля озера Світязь, на горі Говерла, на острові Зміїний, у порту Дніпрянський, приміщення станції Придніпровськ.
6. Назви зарубіжних адміністративно-територіальних одиниць: штатом Оклахома, у провінції Тоскана, з князівством Ліхтенштейн.
! Слід пам’ятати, що для однозначного розуміння тексту в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі прийнято єдине правило: всі географічні назви (топоніми, назви рік, озер, гір та ін.) при номенклатурному слові завжди зберігають називний відмінок: зареєстрований у місті Нікополь, виїхав із селища міського типу Васильківка, переправа через річку Десна, довжина річки Оріль.
Рід невідмінюваних іменників
Чимало помилок у професійному мовленні пов’язані з неправильним вживанням роду в іменниках іншомовного походження. При визначенні роду в невідмінюваних запозичених словах слід пам’ятати про таке:
Особливості використання прикметників у діловому мовленні
Прикметники (рис.2.3) активно використовуються в текстах ділових паперів, що пояснюється насамперед потребою уточнити, конкретизувати зміст, чіткіше окреслити поняття, назване іменником.
Серед лексико-граматичних розрядів у діловому мовленні переважають відносні прикметники, які найчастіше входять до термінологічних словосполучень: проєктна документація, будівельний матеріал та ін. Дотримання норм вживання прикметників є ключовим для офіційного стилю, тому варто звернути увагу на вживання прикметників, що походять від географічних назв, з додатковим роз’яснювальним іменником: замість київський житель правильно писати житель м. Києва.
У писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях). У практиці ділового спілкування треба бути обережним щодо їхнього вживання у ділових паперах. Документ у цьому випадку може перетворитися з офіційного у неофіційний або викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки.
Чи знали ви?
«Солов’їні підлоги» (япон. «угуїсу-барі») – це професіоналізм, який використовувався в японському будівництві з ХVІІ по ХІХ століття. Він означає не скрипучі дошки, як можна було б подумати, а навпаки, спеціально сконструйовані підлоги, які видавали звук, схожий на щебетання солов’я, коли по них хтось ішов. Ця спеціальна технологія з V-подібним кріпленням використовувалася в давніх за́мках і храмах як система безпеки, яка попереджала наближення непроханих гостей.
НАЗИВАЙ ПРАВИЛЬНО!
Завдання 1. З поданих слів випишіть професіоналізми. Укажіть, в якій сфері діяльності вживаються.
Демократія, аут, камбуз, штроборіз, кок, гніздо, будова, ремікс, бюджет, розчин, клава, компас, плашка, кубрик, возило, плаваючий фундамент, декоративність, болгарка, винт, підвал, трап, суміш, розтяжність, бетонка, фасад.
Завдання 2. Визначте спосіб творення фахових термінів та їхню будову.
Водогін, штроблення, жароміцність, технік-архітектор, дрібнозбірний, шлакобетон, тріщина, колона, термостійкість, перевиробництво, реконструйований, пресування, протиерозійний, містобудування, перевантажувач, склопакет.
Завдання 3. Визначте доречність використання іншомовної лексики в наведених реченнях. Зробіть, де треба, синонімічні заміни.
1. Наш девелопер представив новий архітектурний план. 2. Нам потрібно терміново розробити апдейт проєкту. 3. Необхідно заповнити чеклист перед початком робіт. 4. Дедлайн фіналізації креслень – кінець тижня. 5. Ідентичні рішення були ухвалені на загальних зборах усіх трудових колективів. 6. Контролінг будівництва буде здійснюватися досвідченим інженером. 7. На будівельному майданчику превалювали роботи з бетонування. 8. Виконроб конфіденційно розповів архітектору про недавній технічний недолік на об’єкті. 9. На жаль, у зв’язку із значним скороченням чисельності штатних працівників, ми не можемо пролонгувати термін дії контракту з деякими з них. 10. Нова технологія утеплення дозволяє повністю нівелювати витрати на опалення в зимовий період.
Завдання 4. Випишіть зі словника по 5 однокомпонентних, двокомпонентних, трикомпонентних та багатокомпонентних термінів вашого фаху. З’ясуйте спосіб їх творення.
Завдання 5. Перекладіть терміни українською мовою.
Ветровое давление на сооружение, акустическая штукатурка, вяжущие вещества, гидроизоляционный слой пола, железобетонные конструкции, застройщик, золотое сечение, облицовка, металлочерепица, огнезащитная краска, опалубка, перегородка каркасная, стропила, бетономешалка, несущая стена, отделочные работы, технический надзор, сметная стоимость, прораб, отмостка, строительные леса.
Перегляньте відео.
✦ Визначте тему почутого, головну думку, тип та стиль мовлення. Поділіться своїми міркуваннями, використовуючи професійну лексику.
✦ Проведіть дослідження вашої фахової лексики та з’ясуйте рівень використання в ній іншомовних слів.
✦ Розробіть інфографіку, комікс або короткий відеоролик, який пояснює складний професійний термін простою мовою.
✦ Запропонуйте рішення типової будівельної задачі: розробіть пропозицію щодо утеплення фасаду старого будинку. Обґрунтуйте вибір матеріалів та технології монтажу, використовуючи відповідну будівельну термінологію.
✦ Проаналізуйте діалог між виконробом та робітником. Відредагуйте текст, замінивши всі непрофесійні терміни та розмовні вирази фаховою будівельною лексикою. Обґрунтуйте свій вибір, пояснивши, чому саме ці терміни є правильними та важливими для професійної комунікації.
✦ Інтерактивне завдання. Доберіть українські відповідники до термінів іншомовного походження.
⇒ Які функції виконує будівельна термінологія?
⇒ Які бувають терміни за структурними моделями?
⇒ Якими основними способами творяться терміни в українській мові?
⇒ Як відбувається термінізація загальновживаних слів у термінотворенні?
⇒ Яких правил потрібно дотримуватися під час використання іншомовних слів у тексті?
⇒ Що таке професіоналізми і чим вони відрізняються від термінів?
⇒ Чому використання професіоналізмів у діловому мовленні неприпустиме?