Електронний посібник
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА I ЧАСТИНА
11.1. Якість продукції як основна складова форми конкурентоспроможності
Конкурентна боротьба має наслідком те, що з двох однакових товарів купують дешевший, а за однакових цін – якісніший. Зрозуміло, що якість завжди була і залишається важливою ринковою характеристикою товару, а оцінювання якості товарів споживачами завжди визначатиме стратегію конкуренції промислових фірм.
Якість – це сукупність характеристик об’єкта, що свідчать про його здатність задовольняти визначені й бажані потреби.
Якість продукції є одним з основних чинників, що формують перший рівень системи показників конкурентоспроможності продукції.
Якість товару – це основний важіль забезпечення його конкурентоспроможності, оскільки узагальнено конкурентоспроможність товару може бути представлена таким рівнянням:
Конкурентоспроможність товару = Якість + Ціна + Обслуговування
Структура пріоритетів конкурентоспроможності продукції характеризуються співвідношенням 4:3:2:1, у якому:
– на першому місці – якість продукції (має оцінку «4»);
– на другому – вартість (має оцінку «3»);
– на третьому – зниження затрат у сфері споживання продукції (має оцінку «2»);
– на четвертому – якість сервісу продукції (має оцінку «1»).
Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення потреб споживачів
Оцінювання якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.
Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу визначають обчисленням вибраних показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів.
Відносний рівень якості визначають, порівнюючи показники продукції з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.
Рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів має мати тенденцію до підвищення. У зв’язку з цим виникає необхідність оцінювання якості виробів, з огляду на її перспективний рівень, що враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки.
За новими видами продукції доцільно визначати також оптимальний рівень якості – рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною.
11.2. Показники та методи визначення рівня якості продукції
Якість продукції – це сукупність властивостей продукції, які обумовлюють її придатність задовольнити певні потреби відповідно до призначення.
Якість продукції є основою конкурентоспроможності товару.
Для оцінювання якості продукції використовують систему показників, які групуються на узагальнювальні, комплексні та одиничні.
Узагальнювальні показники характеризують загальний рівень якості продукції: обсяг і частку прогресивних видів виробів у загальному випуску, сортність (марочність), економічний ефект і додаткові витрати, пов’язані з поліпшенням якості.
Комплексні показники характеризують кілька властивостей виробів, зокрема витрати, що пов’язані з розробкою, виробництвом і експлуатацією.
Одиничні показники якості характеризують одну з властивостей продукції (товарів) і класифікують за такими групами:
- Показники призначення, що відображають корисний ефект від використання виробів за призначенням та обумовлюють сферу їх застосування. Наприклад, показники: потужність двигуна, швидкість, продуктивність верстата, вантажність, пробіг шин до їх зносу, відсоток корисної речовини в сировині і т. інше.
- Показники економічності використання сировини, матеріалів, палива, пального та енергії характеризують властивості виробу, що відображають його технічну досконалість за рівнем або ступенем споживання сировини, матеріалів, пального, енергії.
- Показники надійності – безвідмовність, збережуваність, ремонтопридатність, довговічність виробу.
- Показники технологічності, що характеризують ефективність (економічність) конструкторсько-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці під час виготовлення і ремонту продукції.
- Ергономічні показники, що відображають взаємодію людини з виробом, дають змогу визначати зручність і безпеку експлуатації виробів. Вони характеризують систему «людина – виріб – середовище використання» і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних та психологічних властивостей людини, що виявляються під час користування виробом. До таких показників можна віднести, наприклад, зусилля, необхідні для керування трактором; розташування ручки в холодильнику; кондиціонер у кабіні баштового крана; освітленість, температуру, вологість, запиленість, шум, вібрацію, випромінювання, концентрацію чадного газу і водяних парів у продуктах горіння, розташування і зручність сидінь, органів керування, раціональність інтер’єру і робочого місця. З їх допомогою вимірюються параметри продукції, що впливають на працездатність людини під час експлуатації виробів.
- Естетичні показники характеризують спроможність продукції задовольняти потребу в красі. Вони визначають властивості, як-от зовнішній вигляд, гармонійність, цілісність, інформаційна промовистість, оригінальність, раціональність і краса форм, відповідність середовищу, стилю, моді, досконалість виконання і стабільність товарного виду виробу.
- Показники стандартизації та уніфікації визначають ступінь використання в продукції стандартизованих складових частин виробу (складальних одиниць, деталей, вузлів), їх уніфікації, а також рівень уніфікації з іншими виробами. Наприклад, відношення стандартизованих та уніфікованих частин виробу до загальної кількості частин у виробі, коефіцієнти повторюваності, застосовності за типорозмірами і складовими продукції. Усі деталі виробу поділяють на стандартні, уніфіковані й оригінальні. Що менше оригінальних виробів, то краще; це важливо як для виготовлювача продукції, так і для споживача.
- Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції та є істотним чинником у визначенні конкурентоспроможності. Визначаючи патентно-правові показники, варто враховувати наявність у виробах нових технічних рішень, рішень, захищених патентами в країні, наявність реєстрації промислового зразка і товарного знака як у країні-виробнику, так і в країнах експорту.
- Показники транспортабельності визначають пристосованість продукції до перевезень. До них належать середня тривалість і вартість підготовки до перевезень, вантажно-розвантажувальних робіт, середня матеріаломісткість упаковування.
- Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, які виникають під час експлуатації або споживання продукції. Врахування екологічних показників має обмежити надходження в природне середовище промислових, транспортних і побутових стічних вод та викидів з метою зниження наявності шкідливих речовин в атмосфері, які не перевищують допустимих концентрацій; забезпечити збереження і раціональне використання біологічних ресурсів і т. інше. До екологічних показників належать: наявність шкідливих домішок, викиди шкідливих часток, газів, випромінювань під час зберігання, транспортування, експлуатації чи споживання продукції.
- Економічні показники характеризують витрати на розробку, виготовлення, експлуатацію або споживання продукції, економічну ефективність її експлуатації. Основні з них: ціна, прибуток, собівартість, рентабельність, трудомісткість виробу, експлуатаційні витрати.
- Показники безпеки характеризують особливості продукції, що забезпечують безпеку людини (обслуговчого персоналу) під час експлуатації або її споживання, монтажу, обслуговування, ремонту, зберігання, транспортування і т. інше. Наприклад: імовірність безпечної роботи людини протягом певного часу; час спрацювання захисних пристроїв; електрична надійність високовольтних мереж.
- Взаємозамінність – основна властивість сукупності виробів, яка визначає якість продукції і характеризується інтенсивністю, наявністю між елементами виробів з урахуванням їх особливості і специфічності, зовнішніми і внутрішніми проявами.
Презентація Якість продукції
