Геодезія – це наука про методи визначення фігури і розмірів Землі, зображення земної поверхні на планах і картах і точних вимірювань на місцевості, пов’язаних з розв’язанням різних наукових і практичних завдань.
Геодезія – це далеко не нова наука. З найдавніших часів людина вивчає особливості поверхні Землі, її форми і розміри, і переносить результати на карти і плани. Перші відомості про геодезичні вимірювання з’явилися ще в Давньому Єгипті і Китаї. Свого розвитку геодезія як наука набула у давньогрецькій державі, де саме і з’явився термін «геодезія», що в перекладі означає «наука про землеустрій».
Геодезія в своїх методах спирається на великий спектр різноманітних досягнень в галузі фізики і математики. Наука вивчає геометричні, кінематичні та динамічні властивості Землі, як в цілому, так і окремих її ділянок.
В недалекому минулому, а подекуди і нині, геодезисти, топографи чи землевпорядники виконували в полі виключно геодезичні вимірювання (кутові, лінійні), а координати отримувались в камеральних умовах.
Сьогодні все частіше мова йде про польовий збір даних, які мають просторову прив’язку. Сучасні засоби виконання польових знімальних робіт – електронні теодоліти, тахеометри і GPS-приймачі – максимально спрощують координатну прив’язку об’єктів і дозволяють геодезисту зосередитись на зборі додаткової інформації і її поданні в готовій для вводу в інформаційну систему формі. Якщо врахувати, що вимоги до точності визначення просторової прив’язки багатьох об’єктів місцевості досить високі і досягаються тільки великомасштабним зніманням, наприклад 1:500, наземні польові роботи не тільки не зникнуть в найближчому майбутньому, а й будуть відігравати все важливішу роль у зборі інформації для відповідальних інформаційно-аналітичних чи реєстраційних систем.