ЕЛЕКТРОННИЙ ПОСІБНИК

ТОПІАРНЕ МИСТЕЦТВО

науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти

2. ЕЛЕМЕНТИ ТОПІАРНОГО МИСТЕЦТВА

2.2. СТВОРЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЖИВИХ ОГОРОЖ

2.2.1. ЖИВОПЛОТИ, БОСКЕТИ ТА ЛАБІРИНТИ В ОЗЕЛЕНЕННІ
2.2.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ЖИВИХ ОГОРОЖ
2.2.3. ТЕХНІКА ФОРМУВАННЯ ЖИВИХ ОГОРОЖ
2.2.4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ПАРТЕРНИХ КЛУМБ

2.2.1. ЖИВОПЛОТИ, БОСКЕТИ ТА ЛАБІРИНТИ В ОЗЕЛЕНЕННІ

Рис. 85. Жива огорожа

Живоплоти (живі огорожі) – це вільноростучі або сформовані чагарники, дерева, висаджені в один і більше рядів, які виконують декоративну, обмежувальну і маскувальну функції (рис. 85).
Живі огорожі досить поширені в озелененні сучасних садиб. Найчастіше уздовж периметра ділянок висаджують живі стіни з колоноподібних культиварів туї західної та інших деревних рослин. Вони дуже добре приховують суцільні паркани, якими часто оточені такі ділянки, а якщо паркани зроблені із сітки чи ковки – живоплоти і стіни закривають двір від сторонніх поглядів.

Боскети, зелені кімнати (рис. 86) – невеликі простори в регулярних садах і парках, обмежені зеленими стінами, живоплотами. Боскет може бути одноярусним або багатоярусним (задня стінка вища, а передня нижча).
Всередині боскетів влаштовують зелені театри, дитячі і ігрові майданчики, басейни, фонтани, партери, квітники. Якщо у вас достатньо землі, створіть лабіринт – споруду зі складним, часто заплутаним планом (рис. 87). Його створюють з певною метою.

Рис. 86. Боскет

Рис. 87. Лабіринт

Центром лабіринту може бути альтанка (рис. 88), і тоді проходження доріжками лабіринту буде напрямком до неї. Не бажано, аби якісь доріжки закінчувалися просто тупиком. Краще, якщо замість тупика буде невеликий боскет з лавкою для відпочинку, скульптурою, фонтаном тощо (рис. 89). Тоді вся система доріжок набуде сенсу, навіть неправильно обраний шлях зможе приводити до цікавих куточків. Такий підхід дає змогу повною мірою використовувати ефект несподіванки. Лабіринти з низько стрижених живоплотів можуть створюватися і на партерних ділянках садиб, офісів. Водночас вони можуть виконувати роль візерунка.

Рис. 88. Альтанка в центрі лабіринту

Рис. 89. Приклад закінчення лабіринту лавкою для відпочинку

Можуть знайти застосування лабіринти й у громадських парках, скверах, на виставках тощо. Лабіринти для спортивних майданчиків можуть використовуватися для проведення змагань.
Створюючи лабіринти, варто враховувати відстань між зеленими стінками лабіринту, щоб рослини не затінювали одна одну. Ця відстань повинна становити 3/2 висоти сусідніх стінок лабіринту. Так, якщо висота стінок лабіринту становить 1 м, то відстань між ними буде 1,5 м. Для високих стін, виконаних з дерев, відстань між ними має становити також 3/2 висоти протилежних зелених стінок. Отже, якщо висота зелених стінок 2 м, то відстань між стінками буде 3 м.